Сьогодні Академія вшановує 105-у річницю від дня народження видатного українського вченого у галузі зварювання, металургії і технології металів, матеріалознавства, талановитого організатора науки, державного та громадського діяча, багаторічного Президента Національної академії наук України, директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, першого Героя України академіка Бориса Євгеновича Патона. Його ім’я є синонімом цілої епохи передових наукових відкриттів та непересічних винаходів, найгучніші з яких захоплюють і сьогодні.
Борис Патон народився 27 листопада 1918 року – в день заснування Національної академії наук України – в Києві у сім’ї видатного науковця та інженера, професора Київського політехнічного інституту Євгена Оскаровича Патона. З самого дитинства він ріс в атмосфері відданості науці, а в майбутньому разом зі своїм батьком створив всесвітньо відому патонівську наукову школу.
Усе своє життя Борис Євгенович натхненно й плідно працював, додержуючи життєвого креда: «Наука – це моє життя». Протягом десятиліть він був провідником прогресивної української технічної і наукової думки, величезні зусилля докладав для впровадження у всі сфери суспільного життя нових знань, технологій, виробничих новацій.
Організаторський талант, життєва мудрість, величезний досвід, глибокі знання в багатьох галузях, міжнародний авторитет Бориса Євгеновича довгі роки сприяли збереженню і розвитку наукового потенціалу України. А величина постаті Бориса Патона на чолі Академії давала підстави впевнено дивитись у майбутнє України, бачити її дійсно успішною і шанованою у світі.
Борис Євгенович Патон, без перебільшення, легендарна особистість, геніальний учений, а також відданий син своєї Батьківщини. Він мав неперевершений дар вести за собою в ім’я високої мети великі колективи науковців, захоплювати їх невичерпним ентузіазмом, створювати сприятливі для творчості умови. Всі, кому пощастило жити і працювати поряд з ним, відзначали його фантастичну енергію і працездатність, гострий розум, надзвичайну організованість, і водночас глибоку людяність і порядність, відкритість до спілкування, тактовність і щирість, теплий гумор.
Світла пам’ять про Бориса Євгеновича назавжди залишиться в серцях колег, друзів, усіх, хто знав його і працював поруч. Численні наукові ідеї та творчі задуми видатного науковця і зараз живуть та знаходять своє втілення у діяльності Академії. А життєвий шлях Бориса Євгеновича ще довго буде взірцем для багатьох поколінь науковців, надихатиме на вагомі наукові здобутки на благо держави та її громадян.