2023 рік пройшов під знаком 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) – найдавнішої національної наукової громадської інституції.
Товариство було засноване у 1873 р. як літературне Товариство ім. Шевченка у Львові з ініціативи культурно-громадських діячів Наддніпрянщини та Галичини, а у 1892 р. – реформоване на наукове. Воно пройшло тривалий і складний шлях та зробило неоціненний внесок у розвиток української науки та культури. Організаційною та науково-видавничою діяльністю НТШ заповнило численні прогалини у різних галузях науки (особливо в українознавстві), вплинуло на формування національної свідомості українського народу, сприяло налагодженню наукових контактів зі вченими інших країн, розвитку наукових ідей та формуванню наукових шкіл, які здобули визнання у світовій науці.
150-річчя НТШ – неординарна подія у науковому та культурному житті України. Святкові заходи з цієї нагоди тривали з 8 по 16 грудня 2023 р. та передбачали проведення сесій, круглих столів, презентацій, мистецьких виставок, міжнародних конференцій та інших форумів. Завершилося святкування Урочистою академією. Усі заходи відбувалися у змішаному форматі і до них мали змогу доєднатися усі бажаючі з України і світу.
8 грудня 2023 р. в Києві у Великому конференц-залі НАН України
відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю НТШ. 12 грудня 2023 р. – перший день ювілейних святкувань у Львові. У рамках Міжнародної наукової конференції «150 років Наукового товариства ім. Шевченка» у Львівському національному університеті (ЛНУ) імені Івана Франка відбувся круглий стіл, під час якого презентували видання «Наукове товариство ім. Шевченка: 150 років на службі української науки та культури. Природничі науки».
Із вітальним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи ЛНУ імені Івана Франка академік НАН України Роман Гладишевський. До вітальних слів долучилися голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір та заступник голови НТШ академік НАН України Ігор Мриглод.
Далі науковці презентували проєкт за напрямами роботи Математично-природописно-лікарської секції (утворена 1893 р.), яка завжди була однією з тих, що визначали головні вектори діяльності Товариства упродовж останніх 130 років його історії.
Про історію створення, розвиток і наукові напрацювання Лікарської комісії усім присутнім розповіла її голова професор Валентина Чоп’як. Заступниця голови НТШ доктор хімічних наук Лідія Бойчишин зосередила увагу присутніх на презентації наукових досліджень в галузі хімії.
Під час круглого столу із доповіддю про біохімію у Математично-природописно-лікарській секції НТШ виступив член-кореспондент НАН України Ростислав Стойка.
Також на засіданні круглого столу науковці презентували напрацювання в царині математики та фізики. Зокрема, із доповіддю про основні напрями математичних досліджень в НТШ виступив голова Математичної комісії доцент Ярослав Притула. Про фізичні й астрономічні дослідження в історії Товариства, роботу Фізичної комісії після відновлення НТШ розповів доктор фізико-математичних наук, науковий секретар Товариства Роман Пляцко.
Під час круглого столу учасники заслухали також доповідь члена-кореспондента НАН України Валентина Максимчука про роботу комісії Фізики Землі НТШ, історію її заснування та діяльність у теперішній час. Також на наукових напрацюваннях у сфері матеріалознавства і механіки матеріалів та видатних науковцях акцентував увагу професор Богдан Кіндрацький.
У другій половині того ж дня в Інституті народознавства НАН України відбувся круглий стіл «Музейні колекції НТШ в Інституті народознавства НАН України». До обговорення цієї теми долучилися: директор Інституту народознавства НАН України академік НАН України Степан Павлюк, голова НТШ в Україні академік НАН України Роман Кушнір, кандидати історичних наук Віталій Кушнір та Оксана Сапеляк, доктор історичних наук Ярослав Тарас, доктор мистецтвознавства Галина Івашків, член-кореспондент НАН України Ігор Завалій, керівник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський. У рамках круглого столу експонувалася виставка пам'яток із фондів Музею етнографії та художнього промислу та бібліотеки ІН НАН України «Музей НТШ: крізь вирви трьох воєн».
|
Другий день (13 грудня 2023 р.) святкових заходів розпочався ювілейним міжнародним медичним форумом «Медицина України та світу: основи, реалії та стратегічні перспективи». Захід був присвячений 150-річчю НТШ та 125-річчю Лікарської комісії НТШ, а його організаторами стали Лікарська комісія НТШ та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
Участь фахівців зі США, Канади, Великобританії, Швейцарії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, а також провідних українських науковців перетворили цей захід на знакову подію в науковому житті України – важливий майданчик для подальшої співпраці та обміну досвідом для медиків-науковців, викладачів, організаторів охорони здоров’я, лікарів та молодих вчених.
Протягом трьох днів роботи форуму проведено велику кількість тематичних пленарних засідань, симпозіумів, круглих столів, майстер-класів. Розглянуто фундаментальні медичні інновації в Україні та світі, міждисциплінарні проблеми в умовах війни, сучасні методи реабілітації, питання громадського здоров’я, фармацевтичної галузі, медичного менеджменту, цифрової медицини тощо. Презентовано книгу «Лікарська комісія Наукового товариства ім. Шевченка (1898–2023): матеріали до біографічного словника дійсних членів» (Львів, 2023).
Того ж дня у приміщенні Національного музею у Львові імені митрополита Андрея Шептицького відбулося відкриття виставки «Нація. Мистецтво. Наука». Виставка організована Національним музеєм у Львові та Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ з нагоди 150-річчя Товариства. Перед численними гостями, які зібралися у приміщенні музею, з вітальними словами виступили його генеральний директор Ігор Кожан, голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір, керівник Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ член-кореспондент НАН України Ігор Завалій.
У 1940 р. радянська влада ліквідувала Наукове товариство ім. Шевченка, а його три музеї розформувала, передавши до Національного музею у Львові, Музею етнографії та художнього промислу та інших музеїв міста тисячі експонатів.
На ювілейній виставці представлені експонати, які зібрали ентузіасти НТШ і зберегли львівські музейники. Крім того, продемонстровано вибрані твори з приватних колекцій та збірку мистецьких видань Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ. У різний час і за різних обставин збережена спадщина виконує своє покликання – берегти нашу ідентичність, плекати українську культуру та підтримувати науку. Виставка триватиме до 18 лютого 2024 р.
У третій день ювілейних заходів (14 грудня 2023 р.) відбулася презентація книги «Наукове товариство ім. Шевченка: 150 років на службі української науки та культури. Гуманітарні науки» (Львів, 2023). Захід модерував голова Історичної комісії НТШ дійсний член НТШ Андрій Фелонюк, який розповів про ідею видання, критерії відбору 36 статей та особливості їх редагування.
Головними критеріями, якими керувалися редактори видання, був дисциплінарний підхід у тематиці статей. Тобто левова частка запропонованих авторами й відібраних редколегією текстів стосується основних наукових напрямів у галузі українознавства, які досліджувалися членами НТШ від початків його існування й до сьогодні. Наприклад, історія, мова, етнологія, літературознавство, фольклор, бібліографія, філософія, мистецтвознавство, музикознавство, географічна й економічна наука в дослідженнях членів НТШ та ін. Цим напрямам присвячено низку статей. Чверть публікацій стосуються членів Товариства, які зробили визначний внесок у його становлення, розвиток та уособлювали різні періоди його історії. Йдеться про фундаторів і засновників Товариства імені Шевченка 1873 р., а також Михайла Грушевського, Івана Франка, Степана Томашівського, Кирила Студинського, Івана Крип’якевича, Мирона Кордубу, Івана Дзюбу.
|
На презентації з вітальним словом виступив голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір. Про свої дослідження, опубліковані у книзі, розповіли дійсні члени НТШ: секретар Комісії семіотики соціально-культурних процесів Ореста Лосик, голова Літературознавчої комісії Назар Федорак, голова Комісії всесвітньої літератури та міжкультурної комунікацій ім. М. Лукаша Тарас Шмігер, член Президії НТШ Зоряна Купчинська, член Президії НТШ Михайло Глушко, голова Комісії фольклористики Оксана Кузьменко, голова Етнографічної комісії Ярослав Тарас, голова Географічної комісії Іван Ровенчак, голова Дніпровського осередку Сергій Світленко. На завершення учасники презентації заслухали доповідь дійсного члена НТШ Америки Василя Лопуха на тему «Українські Січові Стрільці у фотохроніці Першоїсвітової війни та Визвольних змагань».
У другій половині того ж дня у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбувся круглий стіл «Бібліотека НТШ — перша національна наукова бібліотека України: перервана історія» і відкриття однойменної тематичної банерної виставки, приуроченої 150-річчю Товариства й 130-річчю його Бібліотеки.
З вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника кандидат педагогічних наук Василь Ферштей. Голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір у промові коротко схарактеризував історію Товариства, актуалізував проблеми його розвитку, означив вплив російсько-української війни на діяльність осередків на східних теренах України та в Криму.
У своїй доповіді генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей окреслив основні етапи розвитку Бібліотеки Товариства, особливості формування фонду та її читацький склад, імена фундаторів, утверджуючи тезу, що ЛННБ України ім. В. Стефаника – інституційна спадкоємниця Бібліотеки НТШ.
Цікаві сторінки з історії діяльності Бібліотеки Товариства, її рукописних та архівних збірок висвітлила наукова співробітниця відділу рукописів, дійсний член НТШ Галина Сварник. Зацікавлення учасників круглого столу викликали виступи директора Інституту народознавства НАН України академіка НАН України Степана Павлюка, професора Степана Давимуки, заступниці голови НТШ Лідії Бойчишин.
Під час круглого столу було порушено низку питань щодо стратегії розвитку Товариства, зокрема, узгодження його завдань і цілей діяльності з сучасними проблемами державотворення й утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння розвитку фундаментальних дослідницьких проєктів, підтримка молодих науковців тощо.
Завідувачка відділу рукописів кандидат історичних наук Мирослава Дядюк ознайомила присутніх із структурою тематичної експозиції. 16 виставкових банерів характеризують основні етапи становлення і розвитку Товариства, розкривають його наукову та видавничу діяльність, висвітлюють особливості формування і функціонування Музеїв і Бібліотеки. Оглянути виставку можна біля головного корпусу Бібліотеки (вул. Стефаника, 2) або на офіційному сайті установи.
15 грудня 2023 р., четвертий день відзначення Ювілею, розпочався у Львівському національному університеті імені Івана Франка круглим столом «Українська мова як державотворче начало».
Відкрив круглий стіл голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір, який відзначив, що проведення цього заходу відбувається на всеукраїнському рівні. До усіх присутніх також звернувся Почесний доктор ЛНУ імені Івана Франка, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський. Насамперед вчений наголосив на вагомій ролі Товариства в розвитку та утвердженні української мови в Україні та світі. Він зауважив, що ця дискусія покликана обговорити мовну ситуацію в країні, проблеми і завдання, які постають перед українським суспільством.
|
Своїми міркуваннями щодо мовного питання поділився директор Інституту української мови НАН України дійсний член НТШ, професор Павло Гриценко. Вчений відзначив, що необхідно дбати про зміну й удосконалення мовно-культурного фонду України, адже досконала українська мова є тим об’єктом, який потрібно сьогодні утверджувати, розвивати і зміцнювати. І в цьому процесі надзвичайно важливою є роль НТШ, українських університетів та Національної академії наук України.
Доцент кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Львівського університету Галина Тимошик презентувала напрацювання Мовознавчої комісії НТШ ‒ колективну монографію, присвячену 150-річчю НТШ – «Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей» (Львів, 2023). Книга містить понад 40 тематичних статей у шести розділах, які відображають сучасний стан мовознавчої науки.
До усіх учасників круглого столу також звернулася завідувач кафедри української мови імені професора Івана Ковалика, професор Зоряна Купчинська, яка представила працю почесного члена НТШ Юліана Редька «Сучасні українські прізвища» (Львів, 2023), присвячену дослідженню українських прізвищ. Видання приурочили до 150-ліття НТШ. Праця Юліана Редька ґрунтується на його докторській дисертації, захищеній у 1969 р., утім є актуальною до сьогодні. Зоряна Купчинська також представила доповідь про цього видатного українського мовознавця, письменника, літературного критика, мемуариста, перекладача, професора Львівського університету.
Своїми міркуваннями щодо актуальності мовного питання та глибинної суті слова поділився перекладач, філолог та письменник, професор Львівського університету, дійсний член НТШ Андрій Содомора. У своєму виступі дійсний член НТШ акцентував на важливості усвідомлення того, що нормою мовлення є практика. А відтак, потрібно напрацьовувати ефективні важелі впливу, які оперативно реагують на те, якою мовою користуються медіа і який вплив це має на суспільство.
Під час круглого столу виступив український фізик та історик науки, професор Василь Шендеровський, який насамперед зазначив, що сьогодні надзвичайно актуальною є проблема інформаційної агресії, а тому дуже важливо працювати над тим, аби вирішити цю проблему.
Надалі учасники круглого столу (зокрема, доктори філологічних наук Михайло Гнатюк, Алла Швець, доктор історичних наук Петро Шкраб’юк) обговорили шляхи популяризації української мови, її роль у розвитку держави та суспільному поступі. Окрім того, мовознавці взяли участь у дискусії щодо законодавчого регулювання мовної політики в Україні, а також міркували над питанням набуття міжнародного статусу української мови, у підсумку наголосивши, що українська мова повинна стати важливим компонентом змісту освіти і державної політики загалом.
Того ж дня, в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» відбулося пленарне засідання Міжнародної наукової конференції «150 років Наукового товариства ім. Шевченка». З вітальним словом до учасників звернувся голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір, який модерував зібрання.
Того ж дня, в Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» відбулося пленарне засідання Міжнародної наукової конференції «150 років Наукового товариства ім. Шевченка». З вітальним словом до учасників звернувся голова НТШ академік НАН України Роман Кушнір, який модерував зібрання.
Присутні заслухали п’ять доповідей. Першим із доповіддю “Почесні члени Наукового товариства імені Шевченка (1892–1937 рр.)” виступив голова Історичної комісії, дійсний член НТШ Андрій Фелонюк. Діяльність Івана Франка у Науковому товаристві імені Шевченка стала об’єктом розгляду дійсного члена НТШ, професора Михайла Гнатюка. Про Етнографічну комісію як провідний науково-дослідний підрозділ НТШ у Львові (до 125-річчя її створення) розповів дійсний член НТШ, професор Михайло Глушко. Проректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України Роман Гладишевський з нагоди Ювілею НТШ представив здобутки Львівської наукової кристалохімічної школи. Епістолярною спадщиною гетьмана Пилипа Орлика поділилася професор Варшавського університету, дійсний член НТШ Валентина Соболь.
Наприкінці засідання відбувся показ фільму «Олег Романів, вчений-матеріалознавець, голова відновленого НТШ в Україні».
16 грудня 2023 р. стало заключним днем ювілейних святкувань. В Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Урочиста академія з нагоди 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка. Учасниками урочистостей стали члени НТШ, знані українські науковці, представники державної та місцевої влади.
|
Захід відкрив голова НТШ в Україні академік НАН України Роман Кушнір, який привітав усіх учасників академії із визначною подією та запросив до вітальних слів гостей. Так, з нагоди 150-літнього Ювілею найдавнішої всеукраїнської наукової інституції слова вітання та вдячності за плідну працю в царині української науки та культури передали Президент України Володимир Зеленський (виголосив заступник голови Львівської обласної військової адміністрації Іван Собко), Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук (виголосив в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод), Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (виголосив міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов), Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній (виголосив віцепрезидент НАН України академік НАН України В’ячеслав Богданов), почесний член НТШ академік НАН України Ігор Юхновський (зачитав академік НАН України Роман Кушнір). Кожен з виступаючих підкреслив вагомий та беззаперечний внесок членів НТШ у поступ української науки, плекання в свідомості багатьох поколінь незламної національної ідеї, популяризацію нашої багатогранної культури у всьому світі.
|
|
Під час Урочистої академії членам НТШ було вручено нагороди Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України. До слів вдячності за активну роботу Наукового товариства ім. Шевченка і вручення подяк та почесних грамот долучились безпосередньо й представники місцевої влади. Зокрема, до українських науковців звернувся в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод, від імені голови Львівської обласної військової адміністрації членів НТШ привітав заступник голови ЛОВА Іван Собко, а з боку Львівської міської ради – заступниця Львівського міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.
Надалі Урочиста академія продовжилась доповіддю голови НТШ в Україні академіка НАН України Романа Кушніра, який детально розповів про історію, сьогодення і майбутнє Наукового товариства ім. Шевченка. «Впродовж півтора століття товариство популяризувало українську національну ідею, було активним учасником громадського і культурного життя. Тепер у день свого 150-річчя НТШ, завдяки історичній традиції та авторитету, а також жертовності своїх членів, інтенсивно розбудовується, примножує наукові знання й культурні цінності, забезпечуючи таким чином сприятливі передумови для духовного поступу України та української нації», – підкреслив Роман Кушнір та зазначив, що для виконання статутних завдань товариства наукова робота проводиться у 36 комісіях, які поділені на вісім секцій. Станом на 1 грудня 2023 року нараховується 197 дійсних та близько 3,5 тисяч звичайних членів НТШ.
Опісля колег-науковців привітав голова Західного наукового центру НАН України та МОН України академік НАН України Зіновій Назарчук, вручивши низку почесних грамот членам НТШ. «Члени Наукового товариства ім. Шевченка здійснюють вагомий внесок у розбудову української нації та розвиток науки. Надзвичайно важливою в цьому контексті є тяглість, стабільність, яку власне і демонструє своєю діяльністю НТШ», – зазначив Зіновій Назарчук.
Далі Роман Кушнір вручив учасникам заходу з різних міст України, де працюють осередки Товариства, ювілейні медалі «150 років Наукового товариства ім. Шевченка», а також буклет з банерами про історію Товариства у постатях, підготовлений дійсними члени НТШ Андрієм Фелонюком та Василем Шендеровським.
Під час урочистостей з вуст генерального секретаря Світової ради НТШ Анатолія Карася прозвучали вітання від Світової ради НТШ (президент Леонід Рудницький), НТШ в Америці (голова Галина Гринь), НТШ в Словаччині (голова Владислав Ґрешлик, почесний голова, іноземний член НАН України Микола Мушинка). Продемонстровано відео-звернення голови НТШ в Австралії, іноземного члена НАН України Марка Павлишина. Також Почесний консул Канади у Львові доктор філософії, член НТШ в Канаді Оксана Винницька виголосила вітання від НТШ у Канаді, а професор Варшавського університету Валентина Соболь привітала присутніх від НТШ в Польщі. Заступниця голови НТШ Лідія Бойчишин зачитала вітання від Світового конгресу українців та Світової федерації українських жіночих організацій. На завершення заходу до теплих слів з нагоди ювілею НТШ долучились представники громадських організацій Львова та України.
Перед закриттям Урочистої академії зі словами вдячності за організаційну та матеріальну підтримку у проведені численних ювілейних заходів Роман Кушнір звернувся до членів Президії НТШ, ректорів провідних університетів Львова, директорів музеїв, бібліотек та благодійників.
Потім відбулося офіційне погашення поштової марки, присвяченої 150-річчю Наукового товариства ім. Шевченка.
Далі учасники заходу мали нагоду переглянути святковий концерт, відвідати виставку з 24 банерів «Наукове товариство імені Шевченка в постатях (до 150-річчя)» у фойє Актової зали університету та ознайомитись з виданнями Товариства. Завершилася Урочиста академія у Львівському будинку вчених.
Ювілей 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка – знаменна подія в історії національної науки та культури. Вона засвідчила великий інтерес громадськості до славної історії Товариства та його здобутків у новітній період. Члени НТШ зробили все для того, щоб спопуляризувати спадщину своєї інституції й артикулювали її значення та роль в сучасних складних умовах українського державотворення.
За інформацією Наукового товариства ім. Шевченка