Перегляд повідомлення

7 лютого 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.

Із доповіддю «Біологічні фактори забезпечення продовольчої безпеки України» виступив завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Швартау. Він розповів про фундаментальні та прикладні дослідження Інституту в галузі фізіології рослин і рослинних біотехнологій, що спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки держави. Впровадження інноваційних розробок науковців дозволяє ефективно розв’язувати проблеми аграрного сектору економіки України, що особливо важливо умовах дефіциту ресурсів під час війни.

Як зазначив доповідач, сорти озимої пшениці та гібриди кукурудзи Інституту фізіології рослин і генетики НАН України займають в Україні та за її межами значні посівні площі й мають значні обсяги продажу насіння. Щорічно площа посівів пшениці озимої сортами Інституту визначалася в межах 2,0 млн га, а валове виробництво зерна перевищує 8,0 млн тонн, що є вагомим внеском у вирішення продовольчої безпеки нашої країни. Ліцензії на вирощування озимої пшениці селекції Інституту придбали великі міжнародні компанії США, Канади, Франції, Швеції, Норвегії та інших країн, які працюють на теренах України. У 2022 році Інститут виграв тендер Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на постачання насіння пшениці озимої високих репродукцій для вітчизняних виробників зерна.

При Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створено мережу базових насінницьких господарств, яка щорічно розширюється за рахунок нових учасників у різних агрокліматичних зонах України. Діяльність цієї мережі має важливе господарське значення, оскільки її основною метою є вирощування високоякісного насіння і впровадження у сільськогосподарське виробництво країни нових високопродуктивних сортів озимої пшениці та гібридів кукурудзи, нових комплексних мінеральних добрив, бактеріальних добрив, бакових сумішей гербіцидів та агротехнологій, розробником яких є Інститут.

Віктор Швартау наголосив, що свідченням вагомого внеску Інституту в забезпечення продовольчої безпеки України є те, що впровадження ґрунтуються на результатах понад 90 науково-дослідних тем, зокрема й тих, які виконувалися за багаторічної співпраці з такими провідними світовими виробниками насіння, добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, як: Сингента (Швейцарія/Китай), Байер (Німеччина), БАСФ (Німеччина), Дюпон (США), Монсанто (США), Яра (Норвегія), Валагро (Італія), Новозим (США), Адоб (Польща) тощо.

Серед важливих досягнень Інституту, на яких акцентував доповідач, є розроблення й впровадження інноваційних систем живлення пшениці озимої та інших культур за інтеграції із системами захисту посівів з високими рівнями ефективності використання елементів живлення та скороченням викидів парникових газів.

Науковцями Інституту запропоновано методи захисту гранульованого карбаміду від уреазної активності та фоторозкладу, що підвищує ефективність використання азоту з карбаміду, покращує азотне живлення сільськогосподарських культур на Півдні та у Центральній частині України, де друге внесення азоту не ефективне за дефіциту вологи.

За словами Віктора Швартау, прикладами плідної роботи науковців установи також є те, що Інститут у співпраці з колегами із США, Мексики та Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України створює культурні рослини (тютюну, сої, кукурудзи, пшениці озимої), які здатні метаболізувати фосфіт у фосфат. Цей інноваційний біотехнологічний напрям дасть можливість сформувати агрофітоценози з високими пулами дефіцитного ортофосфату, для яких не потрібні пестициди та фосфорні добрива.

У дослідженнях у рамках міжнародного Boron Project визначено новітні шляхи забезпечення бор-залежних культур (соняшник, ріпак, цукровий буряк, соя) бором від початку вегетації. Це підвищить продуктивність соняшнику на 2–5 ц/га за відсутності потреби у багаторазових обприскуваннях цим елементом впродовж вегетації.

У своїй доповіді член-кореспондент НАН України Віктор Швартау зупинився й на інших здобутках вчених Інституту. Зокрема, створено і впроваджено цифрові технології з моніторингу стану посівів пшениці та її попередників у сівозмінах, що підвищує рівень управління агрофітоценозами та відкриває шлях до зменшення застосування пестицидів.

Розроблені науковцями системи живлення і захисту рослин сприяли підвищенню продуктивності озимої пшениці та впроваджені на площі понад 570 тис. га у провідних агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської й інших областей України.

Доповідач також акцентував, що важливими є роботи, які розпочалися в 2022 році у співпраці з колегами із Великої Британії та США і спрямовані на визначення відмінностей елементного та ізотопного складу зерна для ідентифікації регіонів вирощування з метою запобігання крадіжкам зерна з України та для формування цивілізованого ринку збіжжя у світі.

В обговоренні доповіді директор Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України доктор сільськогосподарських наук Олександр Борзих наголосив, що забезпечення продовольчої безпеки є важливою складовою нашої перемоги та основою для розвитку держави. При цьому в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України досягнуто дуже високих результатів, а розробки науковців установи є основою рослинництва України та широко впроваджуються провідними агропідприємствами. Він також відмітив багаторічну плідну наукову співпрацю Інституту захисту рослин НААН України й Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

Академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України академік НАН України Олександр Пономаренко зазначив, що проведені науковцями дослідження дозволили сформувати цілісну систему нарощування продуктивності пшениці озимої та інших культур за дефіциту ресурсів, головною складовою якої є інноваційні рішення у живленні та захисті посівів сільськогосподарських культур. Саме тому розробки Інституту мають виключно важливе значення для забезпечення продовольчої безпеки як в Україні, так і в світі.

Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко у своєму виступі акцентував, що Інститут фізіології рослин і генетики НАН України має дійсно унікальні розробки та вражаючі досягнення. Саме тому збереження площ земельних ділянок має вкрай важливе значення для подальшої роботи науковців.

Далі доповідь “Науково-практична парадигма сучасного українського конституціона­лізму: вплив реалій правового режиму воєнного стану та викликів повоєнного розвитку України” представила в.о. вченого секретаря Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктор юридичних наук Анжеліка Крусян. Вона відзначила, що сучасні реалії широкомасштабної російської збройної агресії проти суверенної України актуалізують проблематику українського конституціоналізму, який є конституційно-правовою, доктринальною та національно-ідеологічною основою протистояння агресору.

Доповідачка наголосила, що український конституціоналізм, маючи національну історію та сягаючи своїм корінням до західно-правової культури право- та державотворення, ґрунтується на найкращих європейських політико-правових традиціях і цінностях та є науково-теоретичним, ідеологічним підґрунтям практичного утвердження та подальшого розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної, правової європейської держави. Водночас правовий режим воєнного стану та виклики повоєнної відбудови України впливають на науково-практичну парадигму українського конституціоналізму, яка набуває певних модифікацій, що обумовлюють відповідні зміни в змісті й механізмі функціонування його системи.

Так, на думку дослідниці, уваги потребує розв’язання проблеми забезпечення прав та свобод людини і громадянина, особливо на тимчасово окупованих територіях України. Крім того, правовий режим воєнного стану впливає на інституціональну складову системи українського конституціоналізму, тобто насамперед на організацію та функціонування органів публічної влади.

Доповідачка також акцентувала, що у сучасних умовах трансформується конституційне законодавство України (при незмінності Конституції України), яке є нормативною основою українського конституціоналізму. Війна спричинила прийняття нормативно-правових актів, які належать до спеціального законодавства, спрямованого на створення законодавчого підґрунтя для загальнонаціонального оборонного спротиву. Це законодавство потребує свого подальшого розвитку. Проте актуальним є продовження євроінтеграційних процесів, які реалізуватимуться у прийнятті нормативно-правових актів, спрямованих на гармонізацію національного законодавства з правом ЄС, що зумовлює євроінтеграційні тенденції повоєнного розвитку українського конституціоналізму.

Анжеліка Крусян зазначила, що передумовою та водночас умовою конституціоналізму є дієве громадянське суспільство, на розвиток якого війна безпосередньо вплинула, активізувала та практично змінила його. Війна сприяла як зміцненню громадянського суспільства, так і виявила ряд суттєвих проблем (зокрема, прояви колабораціонізму тощо), що потребують свого доктринального та практичного розв’язання. Великої ваги набуває й подальший розвиток української національної свідомості як важливої тенденції українського конституціоналізму на основі доктринального забезпечення та практичного утвердження національної ідеї.

Таким чином, як наголосила доповідачка, формування та розвиток системи сучасного українського конституціоналізму ставить важливі завдання перед науковою спільнотою. Науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України вже опублікували низку фундаментальних праць, безпосередньо присвячених теорії та практиці українського конституціоналізму. Вчені також активно співпрацюють з органами державної влади з підготовки аналітичних і прогностичних матеріалів з різних аспектів проблематики сучасного українського конституціоналізму. Водночас теоретично обумовленими та практично необхідними є подальші наукові дослідження особливостей українського конституціоналізму в сучасних умовах правового режиму воєнного стану, а також дослідження інноваційних тенденцій розвитку його науково-практичної парадигми в контексті європейської інтеграції України та глобалізаційних викликів сучасного світу.

В обговоренні доповіді директор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук Оксана Васильченко відзначила вагоме науково-теоретичне та практичне значення представленого дослідження та підтримала основні тези доповіді.

Народний депутат України Роман Бабій зазначив, що проблематика конституціоналізму завжди є актуальною, а в умовах правового режиму воєнного стану теорія і практика конституціоналізму набуває життєво важливого значення. Підтримуючи виголошену доповідь, він висловив думку, що її основні положення можуть бути впроваджені для удосконалення правотворчої та правозастосовчої діяльності.

До дискусії також долучився народний депутат України академік НАН України Олександр Копиленко, який вказав на необхідність ретельно проаналізувати практику реалізації Конституції України протягом двох років війни та визначити основні проблеми, які виникають на практичному рівні.

Директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко рекомендував приділити більшу увагу в подальших дослідженнях стану реалізації економічних прав людини.

Директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків наголосив, що в контексті проблематики українського конституціоналізму, важливим є збереження балансу між державою і правами людини.

Директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк відзначив актуальність теми конституціоналізму як у теоретичному, так і в практичному вимірі. Він наголосив, що війна загострила ряд проблем, серед яких – необхідність посилення національної безпеки і оборони держави. Вирішення цих важливих завдань, на думку науковця, вимагає кооперації зусиль фахівців провідних наукових установ і закладів вищої освіти України.

Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв акцентував на тому, що розвиток українського конституціоналізму, в першу чергу, має враховувати ті реалії, в яких нині перебуває наша держава, зокрема необхідність відбиття ворожої агресії.

Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Так, академік НАН України Анатолій Загородній ознайомив учасників засідання з основними положеннями порядку створення та діяльності в системі НАН України інноваційних кластерів. Президент НАН України зазначив, що в сучасних складних соціально-економічних умовах використання кластерних об’єднань для розвитку інноваційної інфраструктури країни та виходу національної інноваційної системи із кризового стану є важливим науково-практичним завданням.

Академік НАН України Ярослав Яцків виступив із повідомлення про започаткування наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України». Його співзасновниками є Національна академія наук України та Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Запланована періодичність виходу журналу – 4 рази на рік.

Фото: Преслужба НАН України