Президія та Відділення фізики і астрономії НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 26 березня 2024 року на 99 році життя зупинилося серце видатного українського фізика-теоретика у галузі теорії конденсованої речовини і статистичної фізики, організатора науки, державного та громадського діяча, почесного директора Інституту фізики конденсованих систем НАН України, радника Президії НАН України, Героя України академіка Ігоря Рафаїловича Юхновського.
Ігор Рафаїлович ЮХНОВСЬКИЙ народився 1 вересня 1925 р. в с. Княгинине на Рівненщині у родині службовців. У м. Кременець закінчив ліцей. У 1944 р. мобілізований до лав Червоної армії, у складі якої воював на фронтах Другої світової війни, закінчення якої зустрів на території Австрії. У 1946 р. вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. І.Я. Франка, який закінчив з відзнакою у 1951 р. та продовжив навчання в аспірантурі на кафедрі теоретичної фізики. У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1965 р. – докторську, а в 1967 р. отримав звання професора. Впродовж 1958 – 1969 рр. завідував кафедрою теоретичної фізики Львівського державного університету ім. І.Я. Франка.
У 1969 р. у місті Львові створив Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики – перший академічний підрозділ у галузі фізики на теренах Західної України. Згодом у 1980 р., коли відділ збагатився кадрами, було створено Львівське відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики, на основі якого у 1990 р. засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України, директором якого Ігор Рафаїлович був до 2006 р., згодом – почесним директором до останніх днів свого життя.
У 1972 р. І.Р. Юхновського обрано членом-кореспондентом АН України, а у 1982 – дійсним членом (академіком). Протягом 1990-1998 рр. він – Голова Західного наукового центру НАН України, а від 2010 р. – радник Президії НАН України.
Академіком І.Р. Юхновським та його багаточисленними учнями створена добре знана у світі Львівська наукова школа статистичної фізики, в рамках якої розроблені оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок, які дозволили розв’язати низку важливих проблем фізики конденсованої речовини. Ним зроблено суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів і критичних явищ, у дослідження фізичних явищ і процесів, актуальних для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
У 1990 р. І.Р. Юхновського обрано депутатом Верховної Ради України, де він очолив опозицію як голова Народної Ради. Ігор Рафаїлович – активний учасник прийняття Декларації про державний суверенітет України та один з авторів Закону «Про економічну самостійність України», ініціатор проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р. У 1990-1993 рр. був головою Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки та членом Президії Верховної Ради України. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Державної Думи України. У 1992-1993 рр. в уряді Л.Д. Кучми обіймав посаду Першого віце-прем’єр-міністра України. У 1994 р. вдруге обраний депутатом Верховної Ради України, очолював депутатську групу «Державність». Був одним із ключових авторів і рушіїв прийняття Конституції України у 1996 р., тоді ж за його ініціативою створена Міжвідомча аналітична консультативна рада при Кабінеті Міністрів України. У 1998 р. втретє обраний народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху, був головою Комітету з питань науки і освіти. У 2002 р. вчетверте став депутатом Верховної Ради України за єдиним списком від блоку «Наша Україна», був головою Комітету з питань науки і освіти та головою Спеціальної тимчасової комісії з питань майбутнього. Організатор і перший Голова Українського інституту національної пам’яті – новоствореного центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який очолював до 2010 р. За час його головування був прийнятий Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», створено Національну книгу пам’яті жертв Голодомору, збудовано першу чергу Меморіалу пам’яті жертв голодоморів, створено Музей Української революції 1917-1921 рр. в історичному Будинку вчителя в Києві.
Був організатором і першим президентом Малої академії наук старшокласників м. Львова (1978-1990), організатором і першим головою Всеукраїнського об’єднання ветеранів (1996-2009), організатором і президентом Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України (від 2006), членом-засновником Ініціативної групи «Першого грудня» (від 2011).
І.Р. Юхновський – почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, низки національних університетів (Львівського імені Івана Франка, «Львівська політехніка», Волинського імені Лесі Українки, Прикарпатського імені Василя Стефаника та Ужгородського).
За вагомі заслуги перед наукою і державою І.Р. Юхновський удостоєний високого звання Героя України із врученням ордена Держави. Він – кавалер орденів «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни I ступеня, Свободи, князя Ярослава Мудрого V, ІV і ІІІ ступенів, «За заслуги» I ступеня. І.Р. Юхновський – лауреат премії імені М.М. Крилова АН УРСР та премії М.М. Боголюбова НАН України. Він нагороджений Почесною відзнакою Президента України за вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки, активну громадсько-політичну діяльність.
Почесний громадянин міста Львова та міста Кременця.
Світла пам'ять про Ігоря Рафаїловича назавжди залишиться у серцях його колег і друзів.
Прощання з І.Р. Юхновським відбудеться в четвер, 28 березня о 10:00, у Свято-Покровському кафедральному соборі ПЦУ (м. Львів, вул. Михайла Грушевського, 2), поховання – на Личаківському цвинтарі в родинному гробівці.
Президія Національної академії наук України
Відділення фізики і астрономії НАН України