4 квітня 2024 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України з ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків цього Інституту відбувся круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану», до якого долучились як українські, так і іноземні науковці. Тематика обговорень охопила проблеми ринків товарів і послуг України; зміни, що відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної російської збройної агресії проти України; перспективні напрями подальшого розвитку ринків.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць привітав учасників заходу і відзначив, що у нинішніх умовах надзвичайних ситуацій вкрай актуальним є відновлення ринків, адже до проблем конкуренції, монополії та регулювання додався ще й політичний чинник. Блокування ринків і обмеження доступу до них у ситуації політичного та воєнного протистояння суттєво ускладнило і так непрості традиційні завдання, які потрібно вирішувати, щоб ринок працював досконало й ефективно. Академік Валерій Геєць зауважив, що напрацювання науковців у цьому напрямі надзвичайно важливі, й запросив учасників круглого столу до співпраці з Інститутом економіки та прогнозування НАН України – науковою установою, активно долученою до інтеграції української економіки в європейську співдружність.

Вітальне слово академіка НАН України Валерія Гейця

Як підкреслив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, після глобальної фінансової кризи 2008–2009 років із наукового та практичного контексту майже зникли постулати неоліберальної доктрини. Тож доволі симптоматично, що на вебсторінках провідних фінансових організацій нині важко знайти навіть згадки про «вашингтонський консенсус», який передбачав цільову заміну державного регулювання інструментами ринкового самонастроювання. Не лунають більше і заклики до масового глобального дерегулювання ринків. А після лютого 2022 року ці тенденції набули додаткових, абсолютно нових ознак. Наприклад, якщо під час президентської каденції Дональда Трампа у 2017–2021 роках популярними були ідеї повернення зовнішніх інвестицій та національного бізнесу до країн їхнього походження (reshoring), то сьогодні у провідних західних економіках мовиться про свідоме відокремлення окремих сфер діяльності від недружніх країн з міркувань національної безпеки (decoupling), зменшення економічної залежності від таких країн шляхом диверсифікації власних зовнішніх зв’язків (de-risking) і переміщення виробництва у дружні країни (friendshoring). Учений також зауважив, що, з огляду на глобальні тенденції, входження у нові ринки не буде простим і м’яким, адже блокування кордону з боку Польщі вже зараз демонструє, що Україна має очевидні конкурентні переваги – і не лише в сільськогосподарському комплексі, а й у механізмах та інструментах логістики. Все це потребує особливої уваги до вертикального і специфічного регулювання в межах окремих секторів і ринків. Водночас Сергій Кораблін наголосив, що слід зважати не тільки на можливості й потенціал України, а й на об’єктивні обмеження.

Член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін

Завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер відзначив надзвичайну важливість і актуальність теми круглого столу та запросив учасників до активної дискусії.

Вітальне слово доктора економічних наук Віталія Венгера

Варто зауважити, що в умовах воєнного стану науковці Академії приділяють особливу увагу проблемам українського зернового ринку. Як зазначила головний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко, у 2023–2024 роках на перший план вийшли проблеми, пов’язані із заборонами на імпорт (і навіть транзит) українського зерна, запроваджені Польщею й іншими країнами Європейського Союзу, що межують з Україною. Наразі в ЄС тривають перемовини щодо обмеження режиму повної лібералізації українського імпорту, який триває від 2022 року. Це загальмує розвиток експорту українського м’яса птиці, кукурудзи, меду й інших товарів, а державний бюджет України від липня 2024 року до липня 2025 року втратить понад 331 млн євро.

Член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Тамара Осташко

Завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер у своїй доповіді привернув увагу до формування якісно нової структури металургійного виробництва, зауваживши, що подолання викликів, з якими стикається українська металургійна галузь, потребує комплексного підходу від держави й самих підприємств.

Доповідає доктор економічних наук Віталій Венгер

Провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олег Пустовойт зазначив, що умовою прискореного відновлення національної економіки є розвиток експортних ринків продукції підвищеної технологічної складності.

Доктор економічних наук Олег Пустовойт

Старший науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Ципліцька зосередилася на оцінюванні глобального ринку титанової продукції для медичного застосування та визначила перспективи її виробництва в Україні.

Під час доповіді доктора економічних наук Олени Ципліцької

Стан і тенденції українського ринку кабельної продукції описала науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Лілія Венгер.

Доповідь завідувачки відділу розвитку інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук Олени Никифорук присвячувалася проблемам українського ринку транспортних послуг.

Про актуальність страхування воєнних ризиків і фінансування європейського оборонного виробництва розповіла викладач Інституту банківської справи Варшавської школи економіки (Польща) кандидат економічних наук Лада Волощенко-Холда.

Кандидат економічних наук Лада Волощенко-Холда

Вплив воєнного стану на доходи населення, зміну споживчих звичок і можливостей заощадження проаналізував завідувач кафедри фінансів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктор економічних наук, професор Андрій Рамський.

У продовження дискусії провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Володимир Олефір виокремив сучасні проблеми ринку споживчих товарів.

Виступає кандидат економічних наук Володимир Олефір

Відзначивши вплив цифровізації на розвиток міжнародної торгівлі, старший науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, доцент Оксана Кушніренко вказала на необхідність спрощення адаптації українських виробників до викликів цифрової торгівлі. За її словами, формування системи підтримки зовнішньоекономічної діяльності українських виробників і гармонізація законодавства для наближення торговельних практик до європейських правил і процедур потребуватимуть спільних зусиль уряду, підприємств, громадянського суспільства й міжнародних організацій.

Доповідь доктора економічних наук, доцента Оксани Кушніренко

Сучасні виклики розвиткові ринку інновацій в умовах воєнного стану окреслила провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Олена Бойко.

Старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Олександр Биконя розкрив проблеми національного сектора ІТ-послуг, зауваживши, що подальший розвиток цього сектора потребує розроблення й обґрунтування заходів і практичних рекомендацій зі збереження кадрового потенціалу, залучення інвестицій, налагодження науково-технічної співпраці з провідними компаніями.

Доповідає кандидат економічних наук Олександр Биконя

Цифровізації ринку послуг авіаційної галузі, повністю зупиненої через повномасштабне російське вторгнення, стосувалася доповідь наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук, доцента Наталії Романовської.

Голова Департаменту сталого розвитку та продуктової екології, доктор наук, професор, інженер Хіміко-технологічного університету у Празі (Чехія) Владімір Кочі зупинився на проблемі вуглецевого сліду як нового показника стійкості, що на нього сьогодні має зважати бізнес у своїй діяльності та який позначатиметься на експорті продукції.

Професор, доктор наук Владімір Кочі

Провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Галина Трипольська окреслила напрями впливу та способи адаптації українських ринків енергії з відновлюваних джерел під час війни.

Кандидат економічних наук Галина Трипольська

Аспірантка Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Євстігнєєва поділилася власним баченням того, якою має бути кліматична політика держави, щоби зберегти європейський ринок збуту для українського бізнесу.

Аспірантка Ольга Євстігнєєва

За підсумками засідання заплановано вихід низки статей у наукових журналах Інституту економіки та прогнозування НАН України й обмін думками для розвитку ідей та досліджень із зазначеного напряму на наступних наукових заходах.