25–26 червня 2024 року в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (Київ) у змішаному форматі (онлайн і офлайн) відбудеться 10-а міжнародна наукова конференція «International Meeting on Recent Advances in Plant Biotechnology» (RAPB 2024) («Новітні досягнення у рослинній біотехнології»), яка присвячуватиметься 75-річчю видатного українського науковця-біолога, засновника цієї академічної установи академіка НАН України Юрія Глеби. Цей захід продовжить традицію зібрань, що їх організовують науковці Інституту від 1986 року.
Тематика конференції:
- молекулярне фермерство фармацевтичних білків;
- генетична інженерія рослин для підвищення врожайності та якості сільськогосподарських рослин;
- епігенетична регуляція в адаптаційних і стресових реакціях;
- біотехнологія вторинного метаболізму та біорізноманіття рослин.
Робоча мова – англійська.
Тези усних доповідей і постерних презентацій потрібно до 15 травня 2024 року надіслати на скриньку: rapb2023@gmail.com
Довідково
Юрій Юрійович Глеба народився 13 червня 1949 року в селі Шаланки Закарпатської області. 1971 року закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (сьогодні це Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1974–1990 роках працював в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (від 1981 року завідував відділом). 1985 року Юрія Глебу обрали членом-кореспондентом, 1988-го – академіком НАН України. У 1990–2000 роках він очолював Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, одночасно у 1990–1998 роках був членом Президії НАН України як академік-секретар Відділення загальної біології НАН України. Нині є почесним директором Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України й є засновником трьох біотехнологічних компанії – «Icon Genetics GmbH», «Nomad Bioscience GmbH», «Nambawan GmbH» (усі три – в місті Галле, Німеччина).
 Академік НАН України Юрій Глеба (фото: brandeins.de) |
Наукова праці академіка Юрія Глеби стосуються клітинної генної інженерії рослин, клітинної біології, фізіології і генетики. Його піонерські роботи щодо соматичної гібридизації рослин широко визнані у світі. Під його керівництвом першими на території колишнього радянського союзу були отримані трансгенні рослини тютюну з використанням як Agrobacterium tumefaciens, так і прямої трансорфмації протопластів препаратами плазмідної ДНК, включно з мікроін’єкцією. На базі створеного під його керівництвом банку зародкової плазми та колекції екстрактів світової флори учений розробив методи отримання нових фізіологічно активних речовин рослинного походження. Він обґрунтував можливості використання рослинних систем для синтезу фармакологічних білків із застосуванням технологій транзієнтної експресії.
За інформацією Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України