«…розроблення та виробництво біосенсорних систем передбачає створення нових матеріалів на основі високих технологій, зокрема нано- та біотехнологій. А також — застосування принципово нових підходів до створення сенсорних систем, широке використання інтелектуальних комп’ютерних мереж для забезпечення біологічної, екологічної та продовольчої безпеки. Наша команда у цих дослідженнях — на передових позиціях», – стверджує академік Сергій Дзядевич, заступник директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, керівник консорціуму виконавців масштабного міжнародного проєкту «BIONANOSENS», профінансованого у межах Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» і успішно завершеного цього року. Про результати, яких українським науковцям вдалося досягти попри труднощі воєнного часу, вчений розповів в інтерв’ю всеукраїнській газеті для науковців та освітян «Світ».  Академік Сергій Дзядевич (фото пресслужби НАН України) |
«Проєкт розпочався ще до війни, наш Інститут отримав фінансування від ЄС на 2020–2024 роки, – говорить академік Сергій Дзядевич. – Цей грант був дуже важливий для вчених Інституту, зокрема, для молодих науковців, що тільки розпочинають кар’єру. Важливий він і для розвитку такого перспективного напрямку досліджень, як біосенсори, де Україна завжди була на передових ролях. А тут ми стали координаторами цілого європейського консорціуму, вчилися працювати згідно з європейськими підходами та правилами. <...>
Проміжний 15-місячний звіт за проєктом був на розгляді ЄС, коли почалося повномасштабне російське вторгнення. Проєкт призупинили, але ненадовго — на два місяці. У березні 2022 року ми змогли провести підсумкову проміжну онлайн-конференцію за участі представників адміністрації ЄС, до якої під’єдналися з різних частин України (хто де був). Уже наприкінці весни 2022-го ми продовжили роботу. Європейські партнери були, я б сказав, шоковані нашою рішучістю».
 Логотип проєкту «BIONANOSENS» (джерело: https://www.bionanosens.eu/) |
За словами вченого, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України бере активну участь у рамкових програмах Європейського Союзу від 2000 року, і проєкт «BIONANOSENS» є вже восьмим спільним масштабним проєктом Інституту з європейськими партнерами. Він був спрямований на поглиблення співпраці в галузі біомолекулярної електроніки на основі нових «розумних» наноматеріалів. «Наш Інститут створив консорціум із п’яти партнерів, серед яких — провідні європейські дослідницькі й управлінські центри з Австрії, Франції та Німеччини: Université Claude Bernard Lyon 1 (UCBL), Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf (HZDR), Центр соціальних інновацій у Відні (ZSI), Lyon Ingénierie Projets (LIP). Тобто ІМБГ став і ініціатором, і основним бенефіціаром проєкту та його цільовою установою, – пояснює Сергій Дзядевич. – Серед іншого, проєкт мав на меті створити спільноту вчених ЄС та України, сприяти різноманітним підходам до досліджень, інновацій та управління інноваціями саме в аналітичній біотехнології.
Попри пандемію і війну, проєкт BIONANOSENS виконано успішно. Він допоміг суттєво посилити науково-інноваційний потенціал Інституту».
Але це не єдиний позитивний ефект. «У рамках проєкту було створено Міжнародну консультативну раду, яка забезпечуватиме щорічну міжнародну експертизу діяльності та досягнень Інституту, де також можна обмінюватися досвідом проведення досліджень та управління інноваціями на світовому рівні, – додає вчений. – Виконання проєкту сприяло визнанню українського інституту як міжнародного центру передового досвіду в аналітичній біотехнології. Цим можна пишатися.
Окрім того, завдяки проєкту BIONANOSENS у нашому Інституті створено групу менеджменту та інновацій (IMU) — для вдосконалення інфраструктури управління інноваціями та проєктами, допомоги вченим Інституту у пошуку грантів та поданні заявок. І це стосується не тільки закордонних грантів, а й національних.
Ще один важливий результат проєкту: ми розробили R&I Strategy — стратегію розвитку біомолекулярної електроніки на наступні п’ять років. Вона базується на поточному SWOT-аналізі ІМБГ України з визначенням сильних і слабких сторін, загроз та потенційних областей для вдосконалення, а також на рекомендаціях європейських партнерів».
Академік Сергій Дзядевич також розповів, як біосенсори можуть поліпшити якість життя людини: «Йдеться про забезпечення біологічної та хімічної безпеки людини, а саме про своєчасне виявлення, відвернення і нейтралізацію реальних та потенційних загроз у сферах охорони здоров’я, захисту екології та навколишнього природного середовища. Уже сьогодні багато людей широко використовують біосенсори. Це, наприклад, відомі всім глюкометри, що дають змогу вимірювати рівень цукру в крові у домашніх умовах. <…> Сучасні біосенсори можуть кардинально змінити систему діагностики й тестування біологічно-активних, екологічно небезпечних і високотоксичних хімічних речовин, а також удосконалити контроль параметрів, обробку та аналіз баз даних у закладах охорони здоров’я та довкілля.
Найважливішими ознаками біосенсорних систем є висока чутливість і селективність, простота у використанні та швидкість аналізу, а також широкий діапазон речовин, що можуть бути виявлені. Біосенсори можуть стати у пригоді для експресного аналізу в медицині, екології, хімічній, фармацевтичній промисловості тощо».
В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України створено чимало біосенсорів. Як приклад Сергій Дзядевич навів мікрокондуктометрий сенсор для визначення кофеїну в харчових продуктах. Це спільна розробка українських і французьких науковців, що з’явилася саме завдяки проєкту «BIONANOSENS». Про її важливість учений говорить так: «Серед продуктів, що містять кофеїн, люди найбільше споживають каву (68%), газовані напої (42%). Відомо, що низькі та помірні дози кофеїну (400 мг на день для здорових дорослих людей) корисні для поліпшення когнітивних функцій, а вищі — можуть призвести до серцево-судинних симптомів, проблем зі шлунково-кишковим трактом, безсоння, легеневих та інших захворювань. Тому виявлення рівня кофеїну в різних напоях є важливим і для контролю якості продукції у харчовій промисловості, і у звичайному житті».
Більше дізнавайтеся з повного тексту інтерв’ю
на сайті та
Facebook-сторінці газети «Світ».