Перегляд повідомлення

6 червня 2024 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Міжнародні фінансові аспекти відновлення економіки України», учасники якої – науковці з України, Грузії, Казахстану й Італії – намагалися сформувати пропозиції щодо відновлення української соціально-економічної сфери під час і після війни.

Фахівці обговорили такі теми:

• роль і можливості банківської системи України в умовах воєнного часу;
• участь міжнародних фінансових організацій в економічній модернізації країни;
• роль державно-приватного партнерства у відновленні економіки України;
• роль міжнародних фінансових фондів і організацій у перетворенні економіки;
• боргова стратегія та оцінювання рівня боргової безпеки держави;
• транснаціональні компанії як глобальні інвестори сьогодення;
• міжнародна міграція капіталу в сучасних умовах;
• просторово-секторальні імперативи продуктивної спроможності регіонів України на сучасному етапі євроінтеграції.

Вітаючи учасників, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць наголосив на важливості розв’язання боргової проблеми. За його словами, загрози, виклики та стан у сфері фінансів всередині країни суттєво залежить від міжнародних потоків капіталу. Оскільки готових інструментів розв’язання цих проблем наразі немає, спільні думки й напрацювання конференції в означених питаннях допоможуть розробити кроки для подолання фінансових проблем України. Валерій Геєць також відзначив важливість використання нових інструментів цифрових технологій, проте наголосив, воно може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Цікаві доповіді виголосили заступники директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Андрій Гриценко і член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко, завідувачка сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко, головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, професор кафедри міжнародних економічних відносин економічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса доктор економічних наук Леонід Кістерський та інші.

Народний депутат Андрій Ніколаєнко в своєму виступі привернув увагу до необхідності ретельного вивчення досвіду повоєнного відновлення національної економіки на базі моделі державного капіталізму, зокрема Республіки Корея (Південної Кореї), що передбачає активну роль держави у становленні й розвитку конкурентоспроможних на зовнішньому ринку галузей і корпоративних форм виробництва. Він привітав розроблення та внесення до Верховної Ради України і розгляд у першому читанні довгоочікуваного законопроєкту про Національну установу розвитку, яка, за аналогією із так званим Планом Маршалла [офіційно цей документ називався Програмою відновлення Європи – European Recovery Program], має діяти у тісній координації з міжнародною фінансовою установою – прозорою корпоративною структурою, через яку системно спрямовувалися б фінансові та інвестиційні ресурси для економічного відновлення України [18 червня 2024 року Верховна Рада України ухвалила цей законопроєкт у першому читанні].

Академік НАН України Андрій Гриценко наголосив, що відновлення України має бути реконструктивним, а це означає зміну моделі розвитку, цілепокладання, пріоритетів і механізмів досягнення мети. Особливу увагу слід приділити концепції національно вкоріненого розвитку, що передбачає утвердження суверенітету щодо створення власного господарського комплексу, впровадження стратегічного планування як умови цілеспрямованості й координованості різноманітних і різноджерельних зусиль, спрямованих на реконструктивне відродження. Принципового значення у цьому контексті набуває реалізація національних цільових проєктів.

На думку доктора економічних наук, професора Олександра Шарова, важливо, щоби процес повоєнного економічного відновлення України ґрунтувався на національній стратегії розвитку, яку можна було би назвати «Київським консенсусом». Завдання такої стратегії мають цілком узгоджуватися з нашою євроінтеграційною програмою та містити дієві антикорупційні запобіжники.

Член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін закликав до реалістичнішого й раціоналістичнішого підходу до перспектив залучення зовнішніх фінансових коштів на цілі повоєнного відновлення економіки та соціальної сфери. У цьому контексті він навів приклад Іраку: в підсумку там було компенсовано лише 15% загального обсягу майнових справ щодо відшкодування спричинених воєнними діями збитків і втрат національних фізичних та юридичних осіб.

Доктор економічних наук, професор Леонід Кістерський підтримав пропозиції щодо пріоритетної необхідності створення – в межах «Плану Маршалла для України» – відповідного міжнародного координаційного центру та відповідної національної державної установи з питань повоєнної економічної відбудови, що діятиме на принципах проєктного регулювання/управління.

Для цілей повоєнного відновлення потенціалу нашої держави провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових відносин відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор політичних наук, професор Ігор Піляєв запропонував залучати азійські багатосторонні банки розвитку, а саме – Азійський банк розвитку (заснований 1966 року з ініціативи США та Японії; поточні активи – понад 270 мільярдів доларів США) й Азійський банк інфраструктурних інвестицій (заснований 2014 року з ініціативи Китаю; статутний капітал – 100 мільярдів доларів США).

Учасники конференції у своїх доповідях відзначали також, що:

• на досвід відновлення інших країн варто зважати, проте Україна має власні унікальні умови, тому їх слід враховувати і діяти відповідно до національних інтересів;
• країни ЄС і США зацікавлені повернути свої інвестиції та кредити, а також зміцнити систему безпеки в Європі;
• Україні потрібно не лише посилити сферу безпеки й оборони, а й сформувати основу для стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку, тому надважливо сформувати конкурентоспроможну мілітарно-інноваційну та переробну економіку на основі загальнонаціонального консенсусу й ефективних антикорупційних запобіжників.