24–25 червня 2024 року тривав міжнародний науковий семінар «Інформація. Мова. Інтелект», присвячений двом визначним подіям в українській та європейській лінгвістиці – 30-річчю першого видання «Орфографічного словника української мови» в серії «Словники України» та 75-річному ювілею одного з авторів цього словника, відомого українського мовознавця, класика академічної лексикології та лексикографії, авторитетного фахівця з фундаментальних питань загального і порівняльно-історичного мовознавства, мовної семантики й соціолінгвістики, завідувача відділу загального та порівняльно-історичного мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України члена-кореспондента НАН України Олександра Онисимовича Тараненка. Ініціатором і організатором заходу став Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
Міжнародний науковий семінар об’єднав науковців із провідних українських та іноземних наукових установ і навчальних закладів – представників Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Національного центру «Мала академія наук України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного університету імені Івана Франка, Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця), Національної академії внутрішніх справ України, Національного авіаційного університету, Сумського державного педагогічного університету, Грузинського технічного університету (Тбілісі), Інституту славістики Польської академії наук (Варшава), Варшавського університету (Польща), Університету імені Ататюрка (Ерзурум, Туреччина), Європейського університету Віадрина (Франкфурт-на-Одері, Німеччина) й інших інституцій. У межах заходу відбулося також міжнародне стажування із залученням іноземних партнерів.
 |
 |
Учасники семінару заслухали п’ять наукових доповідей.
Директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України академік НАН України
Володимир Широков виступив із теми
«Орфо-1994: Оповідь про те, як перша ластівка зробила весну», розповівши про історію постання «Орфографічного словника української мови» (укладачі –
Сергій Головащук,
Марія Пещак,
Віталій Русанівський та
Олександр Тараненко) й видання його за великої підтримки багаторічного Президента Національної академії наук України академіка НАН України
Бориса Патона у 1994 року. Саме цей словник започаткував серію словників нового покоління «Словники України», яка зараз налічує вже понад 90 лексикографічних праць – і традиційних паперових, і електронних. Серед останніх своїм масштабом вирізняється інтегрована лексикографічна система «Словники України online», яка понад 20 років функціонує у вільному доступі на
Українському лінгвістичному порталі і до якої активно звертаються мільйони користувачів з усього світу.
 Форзац примірника першого видання «Орфографічного словника української мови» (1994) з автографами Петра Толочка, Ігоря Юхновського, Віталія Русанівського, Леоніда Новиченка, Олексія Онищенка, Михайла Синькова, Олександра Тараненка, Миколи Жулинського, Володимира Широкова |
Завідувач відділу загального та порівняльно-історичного мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко у своїй доповіді «Яким бачиться нове видання «Орфографічного словника української мови»?» зазначив, що національний орфографічний словник будь-якої мови є, без сумніву, основним словником мови для найширших верств населення. Орфографічний словник 1994 року виконав основне своє завдання: з одного боку, він став найавторитетнішим довідником з питань українського правопису, а з іншого – основою для створення цілої низки словників української мови різних жанрів. Доповідач також торкнувся викликів, які стоять перед авторами нового видання «Орфографічного словника української мови» в контексті редакції Українського правопису 2019 року.
 Член-кореспондент НАН України Олександр Тараненко |
Про «Граматичні словники в системі Національної словникової бази України» розповів провідний науковий співробітник відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України кандидат технічних наук Ігор Шевченко. Учений підкреслив, що на початку 1990-х років Володимир Широков створив інформаційну теорію лексикографічних систем і теорію семантичних станів, які стали основою для формалізованого опису широкого кола мовних явищ, об’єднавши граматичний і лексикографічний різновиди опису мовної системи й відкривши принципово нові перспективи у сучасній лінгвістичній теорії та практиці. У стінах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, на той час молодої наукової установи, розробляли лінгвістичні теорії та створювали граматичні словники – базу для наступних досліджень і проєктів.
 |
Як наголосив доповідач, граматичні словники лежать в основі будь-якої цифрової системи опрацювання мов. На базі теоретичних розробок академіка НАН України Володимира Широкова згодом було створено віртуальні граматичні лабораторії для німецької, іспанської, турецької та інших мов, досліджено словозмінні особливості й укладено граматичні словники. Ці розробки здійснили наукові співробітники Українського мовно-інформаційного фонду НАН України: (Тетяна Любченко – для німецької мови, Євген Купріянов – для іспанської та Костянтин Широков – для турецької). Неоціненну роль «Граматичний словник української мови» відіграв і під час створення Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України» та «Словники України online», Українського національного лінгвістичного корпусу і Віртуальної лексикографічної лабораторії «Словник української мови в 20-ти томах».
Зважаючи на основні здобутки лінгвістичної науки, диференціювання основних концепцій і підходів, член-кореспондент НАН України Анатолій Загнітко у доповіді «Вітчизняне мовознавство 20-х років ХХІ століття в контексті гуманітарної парадигми та GPT-революції: глобальні аспекти і національні виклики» схарактеризував глобальні аспекти мовознавства й визначив національні виклики, з-поміж яких особливої ваги набувають формування загальнонаціональної лінгвостратегії з урахуванням силового поля державної мови у консолідації суспільства і створення новітніх лінгвотехнологічних ресурсів на запити лінгвоінформаційного захисту; відзначив особливу роль академіка НАН України Володимира Широкова у встановленні шляхів створення національної Української великої лінгвістичної моделі в аспекті GPT-революції, а також актуалізації основних завдань української лінгвістичної науки, що випливають із Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року й «Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень НАН України на 2024 – 2028 роки».
Заключну доповідь – «Перспективи Національної словникової бази України в технології штучних нейронних мереж» – виголосив завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України кандидат технічних наук Максим Надутенко. Доповідач відзначив, що в останні десятиліття мова функціонує не лише гуманітарно, а й технологічно. Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду НАН України є важливим кроком у розвитку сучасної лексикографії. Її цифрові ресурси сприяють новим досягненням у галузі штучного інтелекту й мовних технологій, а сьогодні це питання національної безпеки.
 Інфографіка відвідувань Українського лінгвістичного порталу |
У другій частині до семінару «Від ОРФО-1994 до Всеукраїнського лінгвістичного діалогу» долучилася талановита українська молодь. Студентки Машинобудівного фахового коледжу Сумського державного університету імені А. С. Макаренка Лілія Батраченко та Єлизавета Шиян продемонстрували відеопрезентацію «Чому словники важливі?». А автори студентського Інтернет-телеканалу «МАШtv», що функціонує на базі цього коледжу, представили віртуальну лабораторію з інфомедійної грамотності (науковий керівник – викладач Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Сумського державного університету» доктор філософії Наталія Пономаренко).
За інформацією Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
Авторка ілюстрації на обкладинці – Іванка Шевчук (джерело: shpalta.media)