У липні 2024 року вийшла друком перша колективна монографія Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – «Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції». Праця містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апробовані на міжнародних конференціях Центру 2022 і 2023 років. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію в українських студіях літератури фентезі. Книга призначена для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, а також усіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.
 Логотип Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України послідовно працює над систематизацією й оновленням наукового інструментарію українських дослідників метажанру фентезі, приділяючи особливу увагу термінологічним питанням, розширенню теоретичної бази й модернізації методологічних підходів. Усе це разом із проблемами контекстуалізації літератури фентезі, перекладу й наукового коментування перебуває у полі зору представників Центру від моменту його заснування у червні 2015 року.
Термінологія та дефініції у дослідженнях літератури фентезі стали темою першого семінару Центру, а матеріали наступних заходів протягом семи років демонстрували поступове становлення досліджень фентезі як самостійного напряму українських літературознавчих студій, поєднане із зосередженням на теоретичних аспектах. Одночасно розширювалися й обрії наукової співпраці.
Від 2022 року семінари Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України трансформувались у міжнародні монотематичні конференції, присвячені різноманітним аспектам магії як засадничого елементу вторинних світів і, відповідно, магії та магічному як ключовим поняттям і найвиразнішим маркерам літератури фентезі. Проблематика цих наукових зустрічей відображає основні дослідницькі перспективи, що сформувалися за час роботи Центру: термінологія, таксономія, інтермедіальні студії, особливості індивідуально-авторських концепцій та інтерпретацій.
Тематику конференцій було обрано невипадково. Попри те, що поняття магії та магічного віддавна перебувають у центрі уваги істориків, антропологів, релігієзнавців, культурологів і соціологів, концептуальне визначення магії лишається предметом наукових дискусій.
Дослідження феномену магії в контексті метажанру фентезі також важко назвати вичерпним, а з-поміж українських літературознавців лише одиниці системно працюють над цими питаннями. Науковці, переважно, торкаються питань, пов’язаних з інтерпретацією, формами чи функціонуванням магії у конкретних авторських світах, а й розвідок, заснованих на широкому літературному матеріалі, які пропонували б системні узагальнення, дефініції чи таксономії магії та магічного, відчутно бракує.
Пропонована колективна монографія представляє результати досліджень, апробовані під час виступів і дискусій на двох конференціях Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, що відбулись у 2022 і 2023 роках. Перша з них присвячувалася дефініціям, маніфестаціям і функціям магії у фентезійних творах. На другій ішлося про репрезентації магії у спектрі медіа. Обговорювалися не лише твори класиків метажанру, знакові історичні тексти чи сучасні бестселери, а й романи знакових західноєвропейських авторів ХХ століття, чия творчість лише спорадично цікавила українських дослідників. Важливим складником обговорення стали аспекти магічного у класичній і сучасній українській літературі та інтермедіальному прочитанні класики. Три розділи монографії послідовно висвітлюють літературні рефлексії магічного, його інтермедіальні інтерпретації та репрезентації, взаємини магії й технології. Композиція книги загалом і структура кожного з розділів базується на поступовому переході від загального до конкретного, пропонуючи широку панораму сучасних поглядів на проблематику магічного у літературі й образотворчому мистецтві, чим увиразнює метажанрову природу фентезі. Різноманітні форми і прояви магічного розглянуто у літературознавчій, культурологічній, гендерній, медіакомунікаційній перспективі.
Перший розділ містить розвідки щодо проблем дефініції поняття магії, особливостей «модусів магічного», особливостей гендерної репрезентації магічного, магічного як засадничого елементу поетики сучасних українських авторів.
У другому розділі проаналізовано інтермедіальні репрезентації магічного; форми й методи безпосередньої та вербальної візуалізації магії у зв’язках із релігійними і фольклорними уявленнями, усталеними сюжетами, психологічними особливостями сприйняття та заснованими на них художніми прийомами; екфразиси магічних артефактів; взаємодію тексту й образу через зображення магічної сили у графічних ілюстраціях; особливості екранної презентації магії та чарівників.
Третій розділ монографії зосереджено на зв’язках магії з технологіями — від позиціонування магії як технології до потрактування технології як різновиду магії.
Загалом наукові тексти, що увійшли до складу монографії, пропонують доволі широку панораму осмислення феномену магії у сучасних студіях літератури фентезі, демонструють розмаїття методологічних підходів і знайомлять із новими іменами, відкриваючи перед українськими літературознавцями плідні дослідницькі перспективи.
Бібліографічний опис видання:
Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України