11–12 вересня 2024 року в режимі онлайн тривала IV Всеукраїнська наукова конференція «Синантропізація рослинного покриву України», яку організували Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інститут еволюційної екології НАН України, Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України.
 Члени оргкомітету Всеукраїнської наукової конференції – науковці Національної академії наук України – в Інституті еволюційної екології НАН України |
Порівняно з попередніми заходами (конференції з теми «Синантропізація рослинного покриву України» відбуваються що шість років, першу було організовано 2006 року), цьогорічний вперше відбувся під час великої війни в Україні й уперше – у форматі онлайн (включно з уже звичними ботанічними екскурсіями). На додачу, учасники вперше, крім традиційних напрямів досліджень за тематикою конференції, розглядали вплив війни на довкілля (до речі, в Україні на цю проблему ще 100 років тому звернув увагу професор Михайло Котов – у праці «Як вплинула громадянська війна на поширення рослин та тварин на Україні та в Росії»). Збірник матеріалів конференції присвячено українському вченому-ботанікові та викладачу, докторові біологічних наук, професорові Володимиру Андрійовичу Соломасі (1955–2023), який у різний час працював в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Національному науковому центрі «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (зокрема, у 1996–2000 роках завідував кафедрою ботаніки, у 2006–2008 роках очолював Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка) й Інституті агроекології та природокористування НААН.
Конференція працювала за такими напрямами:
− синантропна флора, зокрема її інвазійний елемент;
− синантропна рослинність;
− синантропізація флори і рослинності об’єктів природно-заповідного фонду;
− вплив воєнних дій на стан рослинного покриву;
− роль інтродукційних центрів у синантропізації рослинного покриву;
− екологічна освіта і популяризація знань про види синантропної флори.
До заходу долучилося понад 60 учасників із чотирьох країн – України, Польщі, Румунії та Словаччини. Зокрема, представники українських науково-дослідних і природоохоронних інституцій, закладів вищої освіти, а саме:
- Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України;
- Інституту еволюційної екології НАН України;
- Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України;
- Національного науково-природничого музею НАН України;
- Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України;
- Інституту екології Карпат НАН України;
- Криворізького ботанічного саду НАН України;
- Українського природного степового заповідника НАН України;
- Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України;
- Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Інституту агроекології і природокористування НААН;
- Інституту обдарованої дитини НАПН України;
- Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка;
- Національного університету біоресурсів і природокористування України (а також його відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція» і відокремленого структурного підрозділу «Немішаєвський фаховий коледж»);
- Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
- Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди;
- Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;
- Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;
- Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького;
- Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка;
- Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
- Херсонського державного університету (Івано-Франківськ);
- Житомирського державного університету імені Івана Франка;
- Ужгородського національного університету;
- Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
- Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини;
- Уманського національного університету садівництва;
- Харківської гуманітарно-педагогічної академії;
- Національного фармацевтичного університету;
- Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова;
- Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка;
- Кременецького ботанічного саду;
- Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ
- Київського індустріального фахового коледжу Київського національного університету будівництва та архітектури;
- Карпатського біосферного заповідника;
- Національного природного парку «Холодний Яр»;
- Національного природного парку «Залісся»;
- Національного природного парку «Голосіївський»;
- Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення;
- Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський»;
- Регіонального ландшафтного парку «Сеймський».
Актуальність тематики конференції зумовлена суттєвим посиленням негативного впливу чужорідних організмів, що набув глобального характеру, а економічні збитки від нього зросли в рази. Зараз і в майбутньому це особливо важливо для України, яка перебуває у стані такої війни з рф, котра щоденно завдає непоправних збитків природі. Унаслідок пошкодження і руйнування рослинного покриву в Україні складаються сприятливі умови для суттєвого розширення впливу чужорідних рослин. У нашій країні активно працюють численні наукові осередки, які продовжують давні традиції досліджень неаборигенних організмів і спричиненої ними синантропізації флори й рослинності, а також мають вагомий науковий доробок у цій галузі знань, зокрема у вивченні сучасного стану синантропізації флори й рослинності на регіональному рівні, об’єктів природно-заповідного фонду, фітоінвазій, урбанофлор та інших пов’язаних із ними аспектів проблеми. Відколи закінчилася попередня конференція, науковці накопичили великий фактичний матеріал, що потребував обговорення й узагальнення. У виголошених доповідях і під час дискусій учасники заходу поділилися напрацюваннями і планами на майбутнє, обговорили проблемні питання.
Конференцію відкрив співголова організаційного комітету, провідний науковий співробітник відділу систематики і флористики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України кандидат біологічних наук Мирослав Шевера. Із вітальними словами до учасників конференції звернулися академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко, директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Мосякін, виконувач обов’язків директора Інституту еволюційної екології НАН України доктор біологічних наук, доцент Василь Буджак, заступник директора з наукової роботи Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук, доцент Віталій Коломійчук, директорка Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України кандидат біологічних наук Наталія Бойко, співголова організаційного комітету конференції, провідний науковий співробітник відділу фітоекології Інституту еволюційної екології НАН України доктор біологічних наук, професор Раїса Бурда, які наголосили на актуальності різних аспектів досліджень за тематикою форуму, побажали учасникам цікавих наукових доповідей і плідних дискусій.
Усього було заслухано 21 наукову доповідь, 4 з них – на пленарному засіданні. Науковий співробітник відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України кандидат біологічних наук Людмила Зав’ялова у колективній доповіді «Спонтанне поновлення рослинного покриву після прямого впливу воєнних дій» оприлюднила дані про вплив війни на рослинний покрив об’єктів природно-заповідного фонду України, зокрема на територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, національних природних парків «Гетьманський» та «Залісся» і деокупованих модельних ділянках Чернігівської області. За підсумками моніторингових спостережень на всіх досліджених об’єктах автори виявили 123 види судинних рослин і 10 видів мохів, які беруть участь у заростанні територій, пошкоджених воєнними діями. На третій рік заростання у складі рослинного покриву суттєво переважають апофіти – місцеві види. Проте однією із загроз для рослинного покриву цих територій як на видовому, так і на екосистемному рівні лишається спалах розселення видів інвазійних чужорідних рослин.
Науковий співробітник відділу фітоекології Інституту еволюційної екології НАН України кандидат географічних наук Сергій Конякін у колективній доповіді «Чи потрібен український протокол експертизи впливу на довкілля чужорідних інвазійних видів судинних рослин?» представив для обговорення проєкт протоколу з такими трьома основними етапами оцінювання: поширення інвазійних чужорідних видів територією України; інвазійна активність як ступінь загрози чужорідних інвазійних видів після подолання ними міграційних бар’єрів; фактична оцінка впливу чужорідних інвазійних видів на довкілля та здоров’я людини. Доповідач представив для критичного розгляду результати шести змодельованих оцінок впливу чужорідних видів на різних етапах міграції: Ailanthus altissima (айланту найвищого), Aristolochia macrophylla (кірказону крупнолистого), Erechtites hieraciifolius (жовтозільника нечуйвітрового), Impatiens parviflora (розрив-трави дрібноквіткової), I. qlandulifera (розрив-трави залозистої) та Heracleum mantegazzianum (борщівника Мантегацці).
У доповіді старшого наукового співробітника відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України кандидата біологічних наук Тетяни Дзюби зі співавторами «Синантропізація ценофлор Національного природного парку «Куяльницький»» було висвітлено особливості синантропної фракції флори зазначеного об’єкту природно-заповідного фонду (яка налічує 194 види судинних рослин), їхню участь у різних типах рослинності, представлено результати структурного та фракційного аналізів. Відзначений високий ступінь синантропізації й адвентизації рослинних угруповань цього національного природного парку свідчить про їхню значну антропогенну трансформацію і потребує невідкладних заходів задля збереження й ренатуралізації природної рослинності.
У доповіді «Ергазіофігофіти дендропарку «Олександрія» НАН України», яку від імені колективу авторів представила директорка Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України кандидат біологічних наук Наталія Бойко, йшлося про історію інтродукції, сучасний видовий склад згаданої групи видів, особливості їхнього поширення на досліджуваній території.
Далі з науковими доповідями виступили:
- старший науковий співробітник відділу дендрології та паркознавства Інституту еволюційної екології НАН України кандидат біологічних наук Любов Губарь (із колективною доповіддю «Зміни видового складу рослинного покриву в місцях бойових дій на території України»);
- провідний спеціаліст відділу природної трав’яної флори Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат біологічних наук Любов Борсукевич (із колективною доповіддю «Чужорідні види в угрупованнях класу Alnetea glutinosae в Україні»);
- старший науковий співробітник відділу природної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України кандидат біологічних наук Олександр Шиндер (колективна доповідь «Сучасний стан акліматизації і натуралізації чужорідних ергазіофітів у Сирецькому дендрологічного парку загальнодержавного значення; м. Київ»);
 |
- учений секретар відділу збагачення флори Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України кандидат біологічних наук Наталія Дойко (колективна доповідь «Бур’яни на розсадниках дендропарку «Олександрія» НАН України; м. Біла Церква, Київська область»);
- старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії наземної екології, лісового ґрунтознавства та рекультивації земель Науково-дослідного інституту біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара кандидат біологічних наук Борис Барановський (колективна доповідь «Багаторічна динаміка адвентивної флори міста Дніпра»);
- аспірантка відділу систематики і флористики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Наталія Клімович і провідний науковий співробітник цього відділу доктор біологічних наук Микола Федорончук («Epilobium ciliatum (Onagraceae): історія поширення»);
- наукові співробітники відділу ботаніки Національного науково-природничого музею НАН України кандидати біологічних наук Олексій Коваленко і Марія Каліста («Використання технологій екологічної освіти та популяризації науки для збору біогеографічної інформації про інвазійні види рослин»);
- науковий співробітник відділу оптимізації техногенних ландшафтів Криворізького ботанічного саду НАН України кандидат біологічних наук Ольга Красова і науковий співробітник відділу природної та культурної флори цього ж ботсаду Галина Шоль («Рекреація як чинник синантропізації рослинного покриву урочища «Сланцеві скелі»; м. Кривий Ріг»);
- молодший науковий співробітник відділу систематики і флористики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України доктор філософії в галузі біології Олена Міськова («Синантропізація рослинного покриву регіонального ландшафтного парку «Сеймський»»);
- старший науковий співробітник відділу систематики і флористики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України кандидат біологічних наук Ігор Ольшанський («Кенофіти на території Заводської міської об’єднаної територіальної громади; Миргородський район, Полтавська область, Україна»);
- кандидат біологічних наук Ігор Ольшанський (колективна доповідь «Кенофіти у селищі Немішаєве; Бучанський район, Київська область»);
- кандидат біологічних наук Олександр Шиндер (колективна доповідь «Підродина Sedoideae (Sedum s. l., Crassulaceae) у сучасній флорі Житомирської області: таксономічне різноманіття та натуралізація видів адвентивних рослин»);
- доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького кандидат біологічних наук Вікторія Осипенко і викладач цієї ж кафедри доктор філософії в галузі біологічних наук Катерина Лавріненко («Фракційний аналіз флори проєктованого ландшафтного заказника місцевого значення Урочище «Лисичка»; Золотоніський район, Черкаська область»);
 |
- аспірантка кафедри ботаніки факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Надія Скобель (колективна доповідь «Види-трансформери флори старих цвинтарів; правобережний злаковий степ, Південна Україна»);
 |
- доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України кандидат біологічних наук Андрій Чурілов («Чужорідні види у дендрофлорі об’єктів Смарагдової мережі ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція»; Київська область, Україна»);
- доцент кафедри біології та методики її навчання факультету природничої освіти та природокористування Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини кандидат біологічних наук Галина Чорна (колективна доповідь «Темпи натуралізації трав’яних інтродуцентів у ботанічному розсаднику Уманського національного університету садівництва; Черкаська область»);
- старший науковий співробітник відділу систематики і флористики судинних рослини Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України кандидат біологічних наук Олена Булах (колективна доповідь “Portulaca oleracea complex: The main trends of study”).
Секційні засідання завершились обговоренням результатів, виголошених у доповідях, пропозиціями й ухваленням резолюції.
12 вересня 2024 року члени оргкомітету, працівники Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України та Сирецького дендрологічного парку загальнодержавного значення відвідали Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України у Білій Церкві. Директорка цієї академічної наукової установи кандидат біологічних наук Наталія Бойко і працівники відділу збагачення дендрофлори – вчений секретар, завідувачка відділу кандидат біологічних наук Наталія Дойко та старший науковий співробітник кандидат біологічних наук Ігор Мордатенко – провели для гостей цікаву екскурсію, під час якої ознайомили з історією створення й етапами розбудови дендропарку, складом і сучасним станом інтродуцентів, науковими здобутками колективу.
 На екскурсії у Державному дендрологічному парку «Олександрія» НАН України (Біла Церква) |
Електронний збірник наукових статей за матеріалами доповідей учасників IV Всеукраїнської наукової конференції «Синантропізація рослинного покриву України» доступний на сайтах:
За інформацією Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Ілюстрації: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
та Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького