Цього року Україна відзначає 25-річчя своєї Незалежності. З нагоди свята віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Іванович Пирожков в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» розповів про здобутки вчених Академії за останні чверть століття, їхній вагомий внесок у становлення й розвиток незалежної Української держави, а також про деякі розробки академічних установ, створені для потреб і в інтересах громади Києва.
Як наголосив гість радіостудії, наука є тим необхідним інтелектуальним фундаментом, на основі якого тільки і можливо збудувати повноцінну державу. Саме результати наукових досліджень (як фундаментальних, так і прикладних) справляють серйозний вплив на економічний, соціальний, духовно-культурний, політичний розвиток будь-якого суспільства. Одне з головних завдань сучасної науки полягає також у тому, щоб оперативно реагувати на нові виклики та пропонувати рішення для розв’язання актуальних проблем сьогодення – і, до того ж, робити це на рівні найвищих світових стандартів тієї чи іншої галузі. Національна академія наук України як найдавніша й найавторитетніша наукова організація нашої країни, створена 1918 року відповідно до указу гетьмана Павла Скоропадського, ось уже майже століття активно та плідно працює над досягненням вищезгаданих цілей.
На окрему увагу заслуговує її діяльність за часів Незалежності України, – підкреслив академік С.І. Пирожков. Він зазначив, що за період, що минув із 1991 року, Академія доклала всіх зусиль для становлення нашої молодої держави. Це стосується, зокрема, відродження або започаткування нових напрямів дослідження в галузі соціогуманітарних наук, їх очищення від ідеологічних нашарувань радянського минулого. Впродовж останніх 25-ти років у структурі НАН України було створено цілу низку наукових установ соціогуманітарного профілю. Так, 2002 року Академія відновила діяльність Інституту демографії та соціальних досліджень (який нині носить ім’я видатного вітчизняного статистика, демографа й економіста М.В. Птухи), ліквідований наприкінці 1930-х рр. з політичних причин. Учених інституту було тоді репресовано, а їхню діяльність визнано непотрібною в рамках планової економіки. За словами академіка, нині ця установа є однією із провідних у Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України та здійснює низку досліджень, у тому числі й для потреб Києва та киян: йдеться, зокрема, про розрахунки чисельності та вікової структури населення міста, які складають основу для подальшого планування житлової і виробничої забудови, створення зелених зон тощо. Використовуючи системний підхід до охорони довкілля, науковці Академії вивчають і межі розвитку Києва як сучасного мегаполіса – з метою збалансування цього розвитку з можливостями навколишнього природного середовища. Значний внесок в озеленення столиці вже зробив і продовжує робити Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України.
Ще одне важливе досягнення вчених Академії і насамперед Інституту історії України НАН України – відновлення історичного минулого та історичної пам’яті українського народу. Нещодавно світ побачило багатотомне фундаментальне академічне наукове видання «Енциклопедія історії України». До 200-річчя від дня народження великого Кобзаря філологи та літературознавці уклали й опублікували «Шевченківську енциклопедію» та низку інших книг, присвячених життю і творчості митця. Правознавцям Академії належить нова сучасна «Юридична енциклопедія». Результатом співпраці між соціогуманітаріями та географами НАН України став «Національний Атлас України». І це – лише невелика частка величезного масиву наукових видань, розрахованих як на власне вчених, так і на найширше коло читачів, – зауважив гість передачі.
С.І. Пирожков також розповів про міжнародне наукове й науково-технічне співробітництво як важливий напрям діяльності НАН України, шляхи надання Академією підтримки талановитій науковій молоді, деякі сучасні науково-технічні розробки академічних установ, призначені для задоволення потреб української столиці (зокрема, природоохоронні біотехнології, інформаційно-комунікаційні технології й багато інших), а також про вкрай незадовільне бюджетне фінансування наукової сфери в Україні, яке стоїть на перешкоді повноцінному розвитку вітчизняних досліджень. Академія завжди активно співпрацює з органами влади у справі вирішення різноманітних актуальних проблем, які постають перед нашою країною, і, безумовно, потребує забезпечення належних умов для своєї діяльності, – підкреслив академік.
Нагадаємо, що сьогодні, 23 серпня 2016 року, відбудеться ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України та національних галузевих наук України, присвячена 25-ій річниці Незалежності України.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ