 Заступник директора Інституту металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України кандидат фізико-математичних наук В. Бевз демонструє низькотемпературний плівковий нагрівач побутового призначення |
«В Інституті металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України було розроблено сплав ХКБРС, який у подальшому застосували при виробництві нагрівальних елементів. Цей сплав – сплав на основі заліза з високою схильністю до аморфізації – є унікальним, бо, з одного боку, це – метал, а з іншого – металеве скло, – розповідає заступник з науково-технічних питань згаданого інституту кандидат фізико-математичних наук Віталій Бевз. – Від звичайного металу аморфний відрізняється своїми характеристиками, як приклад, тим, що руйнується при нагріванні та переведенні у кристалічний стан, оскільки за підвищення температури (скажімо, при понад 200ºС) стає дуже крихким. Тому нагрівальні елементи, створені на основі металевої стрічки з такого сплаву, належать до низькотемпературних, а отже, безпечних». Такі нагрівачі, за словами, науковця є універсальними завдяки тому, що ще на стадії виробництва існує можливість задавати їхні основні параметри, регулюючи фізичні й електричні властивості нанокристалічної аморфної металевої стрічки зі сплаву ХКБРС, ширина якої коливається від 3 до 25 мм. Відповідно, нагрівачі мають як побутове, так і промислове застосування (наприклад, посилений, армований, нагрівач знайшов застосування у сушильних комплексах).
Низькотемпературні плівкові нагрівачі, створені в цьому академічному інституті, мають і інші переваги порівняно з аналогами (наприклад, виробами, нагрівальні елементи яких виготовлено на основі вуглеволокна або ніхромового дроту). Так, вони є значно стабільнішими при різних типах механічних навантажень: якщо їх згинати й скручувати, нагрівальні елементи не пошкодяться.
Проте сфера застосування нанокристалічної металевої аморфної стрічки не обмежується створенням нагрівачів: із неї виготовляють також серцевини для трансформаторів, дроселів і магнітопроводів. До речі, магнітопроводи на основі сплавів, розроблених в Інституті металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України, нині використовуються на Міжнародній космічній станції, – зауважив В. Бевз.
Більше дізнавайтеся з публікації та відеозапису, розміщених за посиланням:
https://innovationhouse.org.ua/statti/eshhe-ony-nemnogo-lyut/
Додатково з цієї теми – в одному з наших попередніх матеріалів:
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=1661