Прогрес у медичній галузі прямо залежить від широкого практичного впровадження новітніх наукових досягнень. Одним із таких важливих і потрібних суспільству результатів наукових досліджень є створений ученими Академії прилад, призначений для виявлення та контролю зміни стану новоутворень на поверхні шкіри. Про особливості та переваги цієї розробки розповів в ефірі чергового випуску науково-популярної передачі «Азбука реальності. Винаходи» радіостанції «Промінь» учений секретар Інституту прикладних проблем фізики і біофізики (ІППФБ) НАН України кандидат фізико-математичних наук Сергій Мамілов.
Як пояснив гість радіостудії, біофізика вивчає фізичні явища та процеси, що відбуваються в біологічних системах (на рівні клітини, тканини, органу й живого організму в цілому). Сучасні здобутки біофізики дають, серед іншого, змогу застосовувати низку фізичних методів для медичного діагностування. Наприклад, завдяки цьому зусиллями фізиків, біофізиків та інженерів Академії було розроблено вкрай необхідний прилад, здатний виявляти новоутворення на шкірі й у динаміці аналізувати зміни, як з ними стаються.
Зовнішній вигляд розробки |
Винахід складається з оптичної системи, яка використовує видиме, інфрачервоне або ультрафіолетове світло й за допомогою якої користувач отримує зображення зафіксованого новоутворення (пухлини, родимки (меланоми, невуса тощо), опіку, обмороження, рани, що гоїться, пігментних плям, які можуть виникати за деяких шкірних захворювань тощо – цілого класу типів зовнішніх проявів змін шікри, котрі є для неї неприродними) та програмного забезпечення, що може бути встановлене практичному на будь-якому комп’ютері (і стаціонарному, і ноутбуці). Надзвичайно важливо, що зазначений прилад уможливлює спостереження за новоутвореннями в динаміці. Причому робить це в автоматичному режимі, тобто спершу сам порівнює різні фотографії однієї й тієї ж ділянки шкірного покриву, надаючи висновок, як саме змінився (й чи змінився) її зовнішній вигляд. Застосування цього приладу стало б у пригоді також при виборі методів подальшого лікування пацієнта, а також контролі їхньої ефективності. Слід також зазначити, що, створюючи розробку, її автори керувалися офіційно прийнятим у світі стандартом оцінювання шкірних новоутворень (передусім родимок).
На ілюстраціях нижче – зразки аналізу змін новоутворення
За словами С. Мамілова, у світі є медична апаратура, подібна до створеного в ІППФБ НАН України приладу, – так звані дерматоскопи. Проте функціонально вони значно обмеженіші, оскільки зорієнтовані на діагностування лише одного типу новоутворень – родимок. Крім того, вони не мають опції накопичення й автоматичного порівняння інформації. А приладів, що спеціалізувалися б на оцінюванні стану ран і опіків, не існує взагалі.
Перевага згаданої академічної розробки полягає в тому, що нею можна було б обладнати пункти медичної допомоги в сільській місцевості, де зазвичай бракує висококваліфікованого медичного персоналу. Прилад, звісно, не ставить діагноз пацієнтові, бо це – сфера виняткової компетенції ліцензованого лікаря, проте передбачає можливість пересилання результатів обстеження електронною поштою, аби медичне консультування було надано дистанційно, – пояснює С. Мамілов.
Зразок роздруківки результату обстеження з коментарем лікаря |
Наразі прилад функціонує у вигляді експериментального макету й потребує клінічних випробувань (оскільки на добровольцях його вже було досить успішно протестовано). Тому вчені шукають можливостей співпраці з медичними установами, аби отримати оцінку своєї розробки від лікарів-практиків і, в разі потреби, вдосконалити її характеристики з урахуванням результатів попереднього застосування. Особливість приладу, наголосив С. Мамілов, у його безконтактності, а отже, не потрібно значної кількості додаткових дозволів, аби з його допомогою обстежувати людей.
Якщо ж у подальшому вдасться знайти зацікавленого інвестора й налагодити серійне виробництво, прилад, до того ж, буде суттєво дешевшим, ніж імпортована медична апаратура подібного призначення. С. Мамілов зазначив, що ІППФБ НАН України закликає бізнес до взаємовигідної співпраці: «Нехай промисловці скажуть, чого потребують і що готові виробляти – й ми для них зробимо. Для цього ще є можливості, є багато розумних людей, великий науковий потенціал».
Інститут же, в свою чергу, крім вищеописаного приладу, може запропонувати для впровадження й низку інших власних результатів, наприклад, малогабаритний спектрометр іонної рухливості – пристрій, що дає змогу виявляти в повітрі, яке видихає людина, ті чи інші сполуки, наявність яких свідчить про певні патології в діяльності організму. Ще один пристрій призначений для виявлення у крові карбоксигемоглобіну – сполуки, що утворюється внаслідок отруєння чадним газом. Фахівці ІППФБ НАН України також працюють над створенням методів розщеплювання цієї сполуки до гемоглобіну за допомогою лазерного випромінювання. Річ у тім, що карбоксигемоглобін є становить велику небезпеку для життя та здоров’я, тому що перешкоджає надходженню кисню у кров і його транспортуванню кровоносною системою до різних органів. Значної, хоч і не миттєвої, шкоди таке отруєння завдає серцю (особливо хворому), а відкладений ризик цих процесів – імовірність інфаркту міокарду з летальним результатом. Розробка могла б принести користь передусім пожежникам та особам, що постраждали під час надзвичайних ситуацій, що супроводжуються горінням і задимленням. Далі науковці планують розробити методи детоксикації – нейтралізації отруєння чадним газом. Низку інших розробок ІППФБ НАН України представлено ранолікувальними й ранозахисними гелевими пов’язками, зокрема великоформатними, з різними домішками (срібла, прополісу, хітозану тощо).
Від держави ж науковці очікують створення сприятливих умов для ведення бізнесу, в першу чергу законодавчого закріплення податкових преференцій для підприємств, які займаються виробництвом наукомісткої, інноваційної продукції: «Ми сподіваємося, що фінансові труднощі в науковій сфері закінчаться, що держава погляне на науку й збагне, що без науки Україна може бути лише сировинним придатком, банановою республікою. Але загалом такого розуміння поки що немає», – зауважив С. Мамілов.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ
Ілюстративні матеріали люб’язно надано ІППФБ НАН України