24 вересня 2017 року виповнюється 30 років від дня створення Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Розширене засідання Вченої ради інституту з нагоди його 30-річчя відбудеться 22 вересня 2017 року в актовій залі установи – за адресою: м. Київ, вул. М. Шпака, 2. Початок заходу – об 11.00 год.

Будівля ІПРІ НАН України

* * *

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України: історія та досягнення

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 16 червня 1987 р. і розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15 липня 1987 р. постановою Президії АН УРСР №305 24 вересня 1987 року було створено Інститут проблем реєстрації інформації (ІПРІ) АН України.

На інститут покладалося виконання робіт за такими основними напрямами наукової діяльності:

— фізичні основи, принципи і методи оптичної реєстрації інформації;

— оптичні накопичувачі для електронних обчислювальних машин, інформаційно-обчислювальні системи збереження і оброблення великих обсягів інформації.

За короткий час інститут став провідною науковою установою НАН України в галузі високих та інформаційних технологій. Його науковці успішно виконували важливі фундаментальні дослідження за зазначеними напрямами, що за роки існування інституту розширювались і уточнювались відповідно до вимог часу. Найважливіші результати фундаментальних досліджень завершувалися практичним впровадженням.

У піонерських роботах науковців ІПРІ НАН України, проведених ще в 1970–1980 рр., було обґрунтовано необхідність і перспективність розроблення систем надщільного оптичного запису інформації для реєстрації великих обсягів даних, паралельно-послідовних обчислювальних систем, розподілених інформаційно-обчислювальних систем, визначено граничні значення основних характеристик систем оптичного запису, методологію та структуру обчислювальних систем.

Науковці інституту вперше розробили методологію створення паралельно-послiдовних обчислювальних систем із динамiчною реконфігурацією, на засадах якої з’явилися проблемно-орiєнтовані обчислювальні машини та системи «Структура–1», «Структура–2», «Структура–3», «Структура–4», «ТВК», і застосування яких давало змогу розв’язувати задачі органiзацiйного керування та планування великої розмірності.

Обчислювальна система «Структура–2»

Обчислювальна система «Структура–4»

За напрямом досліджень систем надщільного оптичного запису інформації в інституті створено перший у світі оптико-механічний запам’ятовувальний пристрій ЄС 5150 зі змінним оптичним диском ЄС 5350 ємністю 2,5 Гбайт як система зовнішньої пам’яті для потужних обчислювальних комплексів серії ЄС. У каналі запису/відтворення цього пристрою оптичного запису інформації було застосовано першу в світі систему корекції помилок на базі кодів Ріда–Соломона.

У 1987 році на кам’янець-подільському заводі «Електронприлад» було виготовлено 30 дослідних накопичувачів ЄС 5150, які тривалий період використовувались установами Міністерства геології СРСР у дослідній експлуатації для збереження даних сейсморозвідки.

На фотографіях: академіки Б.Є. Патон, Г.Є. Пухов (угорі) та А.Л. Мікаелян (внизу) – з накопичувачем ЄС 5150

Того ж року розпочалося розроблення малогабаритного накопичувача інформації ЄС 5153 на оптичних циліндрах ЄС 5353 ємністю 250 Мбайт. Накопичувач зберігав працездатність в умовах значних прискорень і механічних коливань та був призначений для застосування на рухомих об’єктах — цивільних і бойових літаках, бронетанковій техніці тощо.

В накопичувачі ЄС 5153 вперше у світі в системах оптичного запису інформації було використано рідинну й імерсійну системи запису/відтворення інформації, що дало змогу в 3–4 рази збільшити щільність запису інформації, підвищити надійність її зберігання, а також забезпечувало роботу пристрою в умовах значних прискорень і механічних коливань.

Державні випробування накопичувача інформації ЄС 5153 на оптичних циліндрах завершилися в грудні 1989 р., і розпочалася підготовка до їх виробництва на Брестському виробничому об’єднанні засобів обчислювальної техніки.

На наступних фотографіях – накопичувач ЄВ 5150 на оптичних циліндрах

Метод імерсійного запису інформації нині широко використовується для створення сучасних великих інтегральних схем.

У середині 1980-х рр. запропоновано нові методи моделювання складних процесів, на основі яких було створено та впроваджено систему моделювання ДИСИМ, розподiлену iнформацiйну систему галузевої обчислювальної мережi «СЕТИС», обчислювальну систему для розв’язання задач оперативно-органiзацiйного керування «ДИСУП», а також комплекс технічних засобiв системи керування й індикації телевізійної системи тренажно-моделювального комплексу для Центру підготовки космонавтiв імені Ю.О. Гагарiна.

Система керування й індикації тренажно-моделювального комплексу

У 1988 році розпочалися дослідження зі створення першої в Україні автоматизованої системи масового розповсюдження комп’ютерної інформації, яка мала значні переваги порівняно з іншими системами передачі даних, що існували на той час.

На основі цих досліджень запроповано першу в світі систему масового розповсюдження інформації каналами телевізійного мовлення, яка отримала назву «Електронна комп’ютерна газета «Все–Всім». У 1993 році Державне патентне відомство України (нині – Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент)) визнав патент на електронну комп’ютерну газету найкращим винаходом року.

Телевізійна мережа дала змогу приймати комп’ютерну інформацію в різних районах України, де є можливість телевізійного прийому, з використанням стандартної телевізійної антени, телеадаптера й комп’ютера – без створення спеціального телекомунікаційного середовища, що необхідно при використанні мережі Інтернет.

У період з 1991 по 2000 рр. в нашій країні – на базі ІПРІ НАН України і Першого національного каналу телебачення УТ–1 – працював комплекс інформаційного забезпечення виробничих, наукових і освітніх закладів у вигляді електронної комп’ютерної газети «Все–Всім».

Від моменту створення газети здійснено понад 2 тис. випусків. Близько 100 наукових і освітніх закладів в усіх регіонах України, численні підприємства й органи державної влади забезпечувалися новітньою вітчизняною та світовою інформацією з різних напрямів діяльності.

Постачальниками інформації були понад 50 тематичних редакцій за 68 розділами газети, які охоплювали нормативно-правову, науково-технічну, економічну, банківську, суспільно-політичну й іншу діяльність.

На основі електронної газети «Все–Всім» було створено першу корпоративну систему розповсюдження інформації. Вона забезпечувала оперативною інформацією 800 абонентів в обласних та районних державних податкових адміністраціях та інспекціях України.

З середини 1990-х рр. значна увага приділялася створенню та впровадженню інформаційно-аналітичних систем, найвідомішою серед яких є Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), котра функціонує і сьогодні.

1995 року інститут заснував Український реферативний журнал «Джерело». З 1995 р. самостійно, а з 1999 р. – спільно з Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського ІПРІ НАН України здійснює формування реферативної бази даних української наукової літератури «Україніка наукова» й випуск Українського реферативного журналу «Джерело».

База даних «Україніка наукова» є розгалуженим диференційованим за галузями знань та інтегрованим у масштабах країни інформаційним продуктом, що не має аналогів у нашій державі.

У 1996–1997 рр. в інституті було створено унікальну систему високоякісного неруйнівного інтерферометричного відтворення звуку з воскових циліндрів Едісона, за допомогою якої здійснювалося перенесення старовинних фонограм із воскових циліндрів на сучасні носії.

Система відтворення звуку з воскових циліндрів

Протягом 1997–1998 рр. разом із Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського ІПРІ НАН України повністю переписав всесвітньо відомі колекції єврейського фольклору початку ХХ ст. (1200 циліндрів) і створив копії на компакт-дисках.

Компакт-диск із обраними записами культурного надбання єврейського народу «Скарби єврейської культури в Україні» Президент України Л.Д. Кучма під час візиту до Ізраїлю передав Президентові, Прем’єр-міністрові й Голові Кнесету Ізраїлю як дар Українського народу Єврейському народові.

На створеному обладнанні було також переписано колекцію українського фольклору ХХ ст. О. Роздольського (750 циліндрів), 200 циліндрів з колекції Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 50 циліндрів із Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного, 90 циліндрів із колекції Бібліотеки народової у Варшаві (Республіка Польща), 15 циліндрів з унікальної колекції м. Ааргус (Королівство Данія), вибрані збірки (близько 50 циліндрів) із колекції Державного музею музичної культури імені М.І. Глінки (м. Москва, РФ), а також циліндри з приватних колекцій.

За оцінками фахівців відтворені, оцифровані та введені до наукового обігу колекції мають значну культурну й наукову цінність. Так, колекцію М. Береговського занесено до Реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу» саме завдяки тому, що вона оцифрована і стала доступною світовому співтовариству.

В останні 10 років ІПРІ НАН України активно працює над вирішенням актуальних наукових і практичних проблем.

Розроблено технологію довгострокового зберігання цифрових даних у вигляді мікрорельєфу на поверхні високостабільної підкладки з монокристалу сапфіру. Сапфіровий носій характеризується високою стійкістю до механічних пошкоджень, не підлягає впливові хімічно активного середовища, здатен витримувати температуру 1000ºС і вище. Жоден із наявних цифрових носіїв не може забезпечити зберігання даних у таких умовах.

Крім того, фахівці інституту розробили засади нового наукового напряму – теорії живучості комп’ютерних систем. Впровадження механізмів забезпечення живучості в комп’ютерних системах різного призначення дало змогу підвищити їх ефективність, функціональну стійкість та інформаційну безпеку.

Було також запропоновано комп’ютерні моделювальні комплекси систем організаційного управління для відпрацювання базових системних, конструкторських, програмних і технологічних рішень при створенні та впровадженні автоматизованих систем управління спеціального призначення, а також для навчання і тренажу посадових осіб й управлінського персоналу

Важливою розробкою інституту, котра має велике соціально-економічне значення, є технологія виготовлення високоточних мікропризмових структур Френеля, за якою розроблено та впроваджено в медичну практику діагностичне обладнання – діагностичні набори мікропризмових компенсаторів косоокості КК–42, набори діагностичних мікропризмових лінійок, які забезпечують діагностування косоокості у дітей із високою точністю й достовірністю.

На наступних фотографіях – діагностичне мікропризмове обладнання

Для лікування косоокості та постопераційної реабілітації розроблено унікальні комбіновані призмо-сферо-циліндричні лінзи й лікувальні окуляри на їхній основі. За рецептами лікарів-офтальмологів налагоджено випуск лікувальних окулярів у широкому діапазоні змін рефракційної сили та призматичної дії. За рецептами 45 лікарів українських і зарубіжних клінік такими окулярами вже проліковано близько 1,5 тис. хворих дітей.

Розроблення мікропризмових технологій діагностики й лікування косоокості у дітей від самого початку знайшло широку підтримку наукової та медичної громадськості. На спільному засіданні Президії НАН України, НАМН України та Колегії МОЗ України, яке відбулося 23 червня 2010 року, розробка дістала високу оцінку й була внесена до переліку найважливіших завершених розробок зі створення приладів медичного призначення, які потребують першочергового впровадження.

Президія НАМН України і в подальшому – на своїх засіданнях 10 лютого 2012 року та 29 січня 2015 року – відзначала надзвичайну ефективність застосування мікропризмових технологій при діагностуванні й лікуванні косоокості, необхідність державної підтримки для їхнього ширшого впровадження в медичну практику.

Ефективність застосування мікропизмових технологій відзначено і в аналітичній довідці головного офтальмолога МОЗ України, де зазначено, що завдяки застосуванню мікропризм вдалось зменшити кількість хірургічних операцій з виправлення косоокості, обмежити хірургічне лікування одноразовим втручанням, тоді як раніше воно проводилось у 2–3 етапи. Завдяки високій якості призм вдалося досягти відновлення 100% бінокулярного зору. Це – унікальний показник у світовій практиці.

Діагностичні окуляри з мікропризмами

Президія НАМН України та провідні вчені-офтальмологи оцінили розроблення мікропризмових технологій як блискучий зразок наукового співробітництва структурних підрозділів різних відомств, а також наукової роботи, результати якої успішно впроваджені в практику та продемонстрували свою ефективність.

У 2013 році роботу «Наукова розробка сучасних компенсаторних механізмів оптичної корекції захворювань органу зору, розробка новітньої технології та організація серійного виробництва оптичних елементів з мікропризмовою структурою для їх застосування в офтальмологічній практиці» за поданням МОЗ України було удостоєно Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.

Чимало уваги в ІПРІ НАН України приділяється дослідженням у галузі підвищення обороноздатності країни. За останні роки створено, випробувано й передано замовникам:

— АС «Оберіг» – автоматизовану систему збору, оброблення, збереження, відображення та передання на органи управління військами і зброєю інформації про повітряну, надводну й наземну обстановку в реальному часі;

— програмно-технічний комплекс моделювання зовнішньої обстановки для АС збору та оброблення інформації про повітряну, надводну й наземну обстановку в реальному часі;

— програмний комплекс формування еталонних зображень цілей на основі космічних, аеро-, фотознімків поверхні візування для кореляційно екстремальних систем навігації і наведення;

— моделювальні комплекси систем організаційного управління у збройних силах;