Перегляд повідомлення

2 листопада 2017 року в Інституті економіки промисловості НАН України у Києві відбулося засідання Ради Донецького наукового центру (ДНЦ) НАН України та МОН України.

Зі вступним словом до учасників зібрання звернувся голова Центру доктор технічних наук, професор Віктор Дмитрович Ковальов.

Під час заходу було заслухано й обговорено 4 наукові доповіді співробітників установ Центру, присвячені роботі інститутів в умовах переміщення, а також діяльності Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН України та МОН України, концепції відродження Донбасу й особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України.

У своїй доповіді «Інститут економіки промисловості НАН України в умовах переміщення: досягнення та проблеми» директор цієї наукової установи академік Олександр Іванович Амоша підкреслив, що інститут було переміщено до Києва восени 2014 року, а вже наприкінці наступного, 2015 року, завершено остаточно роботу з облаштування й оснащення його приміщення за новою постійною адресою. Окремо вчений зупинився на питаннях про структуру інституту, динаміку змін його кількісного та якісного складу (починаючи з 2013 р.), скориговані наукові напрями його діяльності. Значну увагу він приділив удосконаленню тематики досліджень, зробивши наголос на темах із державної, програмно-цільової та конкурсної тематики. Як підкреслив О.І. Амоша, за результатами проведених у 2014–2017 рр. досліджень особливе значення мають підготовлені для органів влади й управління та фахівців промисловості фундаментальні наукові доповіді, серед яких – «Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості», «Оцінка стану економіки Донецької області та обґрунтування шляхів виходу її з кризи 2013–2014 рр.», «Промисловість Донецької та Луганської областей: проблеми подальшого функціонування та відновлення», «Промисловість України 2016: стан та перспективи розвитку». Доповідач також проаналізував роботу зі впровадження пропозицій та рекомендацій, надісланих до державних і місцевих органів влади у вигляді доповідей та наукових записок. Крім того, результати наукових досліджень широко висвітлено в монографіях, статтях у наукових журналах і суспільно-політичних виданнях. Під грифом інституту публікуються 3 наукові журнали («Економіка промисловості», «Економічний вісник Донбасу», «Вісник економічної науки України») та 2 щорічні збірники наукових праць («Управління економікою: теорія і практика (Чумаченківські читання)» та «Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку»). Гострою є проблема формування бібліотеки за новою адресою (в зв’язку з переміщенням) і наповнення її науковими виданнями вітчизняних та зарубіжних авторів, фінансування щорічної підписки на періодичні спеціалізовані видання. Існують труднощі із забезпеченням переселених співробітників постійним житлом. Проте в цілому інститут здатен вирішувати поставлені перед ним завдання та не знизив ефективності своєї роботи, – зауважив академік.

Із доповіддю «Про результати роботи Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН України та МОН України у 2017 році» виступила заступник голови цієї Ради доктор економічних наук, професор Інна Володимирівна Заблодська. Вона розповіла, що впродовж 2017 року члени ради брали участь у процесах стратегічного планування (зокрема, з актуалізації Стратегії розвитку Луганської області на період до 2020 року й розробленні Плану заходів з реалізації зазначеної Стратегії), в роботі регіональної комісії з оцінювання та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, розробленні пропозицій щодо активізації участі наукових установ у проектній діяльності в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», Програми економічного і соціального розвитку Луганської області на 2017 рік, Регіональної програми модернізації систем теплопостачання Луганської області на 2017–2020 рр., проекту «Університет майбутнього», Перспективного плану формування територіальних громад Луганської області, а також постійно здійснювали наукову, організаційну й експертну підтримку підприємництва, процесів децентралізації та місцевого розвитку.

Завідувач відділу проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості Інституту економіки промисловості НАН України кандидат економічних наук Ірина Юріївна Підоричева виголосила доповідь «Про концепцію відродження Донбасу». У своєму виступі вчена зосередилася на апробованих світовою практикою підходах до зміни парадигм розвитку промислових регіонів, зокрема ознайомила присутніх із досвідом структурної перебудови Рурського регіону Німеччини від первісної вугільно-металургійної спеціалізації до більш диверсифікованої сервісної економіки. З урахуванням світового досвіду й індустріальної спадщини Донбасу І.Ю. Підоричева визначила першочергові завдання та пріоритети розбудови сучасної економіки на Сході України, якими є:

– припинення військових дій, відновлення єдності й територіальної цілісності України (це – обов’язкова умова для того, щоб: по-перше, підтримувати політичну та економічну стабільність у державі; по-друге, зменшити ризики соціальної, ресурсної і екологічної напруженості; по-третє, перевести індустріальний розвиток країни у високотехнологічне русло з опорою на якісний людський капітал, знання й інновації);

– модернізація традиційних рентабельних виробництв і використання новітніх технологій в їхньому середовищі;

– будівництво сучасних підприємств із застосуванням переважно інноваційної техніки та технологій;

– проникнення інформаційно-комунікаційних технологій у галузі промисловості, пов’язані з видобутком і переробкою природних ресурсів;

– розвиток економічної активності в нових перспективних видах діяльності.

Підтримуючи традиційні галузі промисловості, освоюючи в їхньому середовищі новітні, сучасні технології, з одного боку, та створюючи умови для появи нових видів діяльності, з іншого боку, Донбас прямуватиме шляхом розбудови збалансованої моделі зростання економіки. Така модель дасть змогу зберегти індустріальну спадщину, «пам’ять» регіону і, водночас, запобігти соціальній напруженості, втраті економічного потенціалу регіону, – підсумувала доповідачка.

Особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України було присвячено виступ ученого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України кандидата юридичних наук Вести Костянтинівни Малолітневої. Так, учена вказала на недосконалість законодавства, яким визначаються правові засади децентралізації: це проявляється у неврахуванні регіональних і місцевих вимірів при ухваленні законодавчих актів, відсутності аналізу з визначення рівня влади, який є найефективнішим для прийняття рішень із метою досягнення цілей. У доповіді було розглянуто види компетенцій ЄС, принципи субсидіарності та пропорційності, політику ЄС із кращого регулювання й застосування цих принципів у межах своїх теренів. На завершення доповіді В.К. Малолітнева визначила кроки, які має зробити Україна для вдосконалення правових засад децентралізації:

1) на законодавчому рівні закріпити принципи субсидіарності та пропорційності – як основні принципи процесу децентралізації;

2) запровадити механізми, спрямовані на адаптацію повноважень до особливостей органів місцевої та регіональної влади шляхом вжиття певних заходів (наприклад таких, що передбачають можливість органів місцевої влади відмовлятися від певних повноважень і передавати їх на вищий рівень або, навпаки, можливість об’єднувати повноваження);

3) розроблювати проекти регуляторних актів, що мають містити пояснення щодо відповідності принципам субсидіарності та пропорційності й супроводжувальні документи, в яких наведено обґрунтування фінансових і юридичних наслідків ухвалення акту;

4) враховувати інтереси регіонів під час оцінювання впливу проектів нових регуляторних актів.

За інформацією ДНЦ НАН України та МОН України