Про захоплююче життя одних із найпоширеніших комах на планеті – мурашок – розповів в інтерв’ю журналові «ФОКУС» відомий у світі український учений-ентомолог, мірмеколог, фахівець із систематики мурашок Євразії, провідний науковий співробітник відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук, професор Олександр Радченко.
«Усього в світі описано 14 тис. видів мурашок, але насправді їх близько 20 тис. видів», – говорить науковець. Ці комахи належать до так званих еусоціальних – їхнє життя практично цілковито підпорядковане потребам родини, поза якою та без якої вони існувати не можуть. Цікаво, що забезпеченням родини харчами, охороною території, піклуванням про потомство і, звичайно, правлінням, займаються виключно самиці. Роль мурашки-самця обмежується реалізацією репродуктивної функції, після чого особина гине. Завдання чітко розподілені між представниками родини. Причому, як стверджує О. Радченко, неймовірна «працьовитість» мурашок дещо перебільшена: «Фуражирів і мисливців у родині приблизно 13–15%. Ще якась частина мурашок займається заготівлею будівельних матеріалів. Але багато сидить і на лаві запасних. Вони сидять і абсолютно нічого не роблять. Проте якщо раптом знадобиться, побіжать за їжею». Живуть мурашки 1–2 роки (крім королеви, точний середній вік якої досі невідомий – різні дослідники фіксували і 19, і 37 років) і наприкінці життя виконують функцію охоронців, що стоять на варті на куполі мурашника.
О. Радченко також описав надзвичайно цікавий звичай мурашок-амазонок, які під час нападів на інші мурашині родини, викрадають їхні лялечки, забираючи останніх у своєрідне рабство. Річ у тім, що щелепи амазонок призначені винятково для полювання й не пристосовані для спорудження гнізд. Таким чином, викрадені лялечки, перетворившись згодом на дорослих комах, виконуватимуть всі господарські функції. При цьому, на новому місці вони не почуватимуться чужинцями.
Якими вміннями й навичками має володіти науковець-систематик? Чим харчуються мурашки? Навіщо й коли воюють? В яких випадках і з якою метою об’єднуються в надродинні структури? Як з’являються мурашині королеви? Чому тропіки становлять особливий інтерес для біологів загалом і мірмекологів зокрема? Хто паразитує на мурашках? Як різні види мурашок можуть «порозумітися»? І чому поява людини як виду суперечить усім принципам функціонування екосистем? Відповіді на ці та інші запитання шукайте в повному тексті інтерв’ю, доступному на сайті видання «ФОКУС»: https://focus.ua/long/384643/.