Секція суспільних і гуманітарних наук НАН України, Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України з глибоким сумом повідомляють, що 26 листопада 2017 р. на 85-му році пішов із життя видатний мовознавець, член-кореспондент НАН України Василь Васильович Німчук.
В.В. Німчук народився 6 липня 1933 р. у с. Довгому, тепер Іршавського району Закарпатської області в селянській родині. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Ужгородського державного університету, який закінчив у 1955 р. Під час навчання в аспірантурі досліджував словотвір закарпатських говірок. В 1963 р. успішно захистив кандидатську дисертацію. Із 1958 р. до останніх днів працював в Академії наук України, спершу – в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР, а з 1991 р. – в Інституті української мови. У 1981 р. В.В. Німчук захистив докторську дисертацію.
Доробок Василя Васильовича – це понад 500 праць з українського і слов’янського мовознавства, серед яких низка монографій, зокрема: «Історія української мови. Морфологія» (1978), «Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською» (1980), «Історія української мови. Синтаксис» (1983), «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983), «Мовознавство на Україні XVI–XVII ст.» (1985) тощо.
В.В. Німчук зробив вагомий внесок в розширення бази для вивчення історії української мови: дослідив і підготував до видання низку староукраїнських філологічних праць, зокрема, «Лексис» (1964) і «Грамматіку словенску» Лаврентія Зизанія (1980), «Лексикон словенороський» Памва Беринди (1961), «Синоніму славенороскую» (1964), «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького й Арсенія Корецького-Сатановського (1973), «Грамматіку» Мелетія Смотрицького (1979); дослідив і опублікував «Київські глаголичні листки» (1983), підготував до друку «Буквар» Івана Федорова (1974, факсимільне видання) і давньоруський текст «Слова о полку Ігоревім» та примітки до нього (1977) та ін. Знаковою подією в слов’янському лінгвістичному світі стало опублікування в 2001 р. визначної пам’ятки української мови, писемної культури та книжкового мистецтва середини ХVI ст. – «Пересопницького Євангелія» (за науковою редакцією В.В. Німчука). Вчений ініціював видання пам’яток української мови: «Ділова мова Волині і Наддніпрянщини», «Книга Київського підкоморного суду (1584–1644)», «Актова книга Житомирського уряду 1695 р.», «Волинські грамоти XVI ст.», «Гисторія…» Г. Граб’янки, двотомник Є. Тимченка «Матеріали для історичного словника української мови ХV–ХVIII ст.», «Добрилове Євангеліє 1164-го р.» та багато ін.
Вагомим внеском у мовознавство стали праці В.В. Німчука «Проблеми українського правопису ХХ–ХХІ ст.» (2002), «Історія українського правопису: ХVI–ХХ ст.» (2004), в яких презентовано історію формування норм української літературної мови, матеріали правописних дискусій, корисні для розв’язання нинішніх орфографічних проблем. У співавторстві з учнями опублікував монографії «Нариси з історії українського словотворення (суфікс -иця)» (2002), «Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина)» (2008).
В.В. Німчук ініціював створення академічного часопису «Українська мова» (виходить із 2001 р.), був головним редактором цього журналу.
Під науковим керівництвом В.В. Німчука захищено 3 докторські і 26 кандидатських дисертацій.
Про визначні заслуги вченого свідчить обрання його членом-кореспондентом НАН України, відзначення Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та Почесною грамотою Верховної Ради України, удостоєння премії імені І.Я. Франка НАН України, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким покійного у зв’язку з непоправною втратою.
Прощання з Василем Васильовичем Німчуком відбулося 27 листопада 2017 року у с. Довгому Іршавського району Закарпатської області, поховали вченого на місцевому цвинтарі.