Про високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур, створені вченими-селекціонерами НАН України, та «зелену революцію» у світі розповів в інтерв’ю газеті «Україна молода» директор Інституту фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, член Президії НАН України, Герой України академік Володимир Моргун.
|
Академік В. Моргун спільно з колегами створив понад 140 сортів пшениці, а також десятки високопродуктивних сортів інших сільськогосподарських рослин. «Нові перспективні гібридні сорти вчені Інституту фізіології і генетики створюють не лише на родючому українському ґрунті, а й у лабораторіях, які оснащені сучасними приладами і хімічними реактивами. Ми працюємо на рівні хромосом. Це дуже тонка робота. Процес створення нового перспективного гібрида відбувається немов на вістрі голки... Минуть довгі десять-одинадцять і більше років, перш ніж селекціонер побачить на полі омріяний урожай, – розповідає вчений і додає: – … тепер в Україні сорти озимої пшениці нашої селекції висівають на площі майже два мільйони гектарів, що становить більше 30% посівів. Якщо популярно пояснити, нашу державу можна розбити на три ґрунтово-кліматичні зони: Полісся, Лісостеп і Степ. Тому Інститут створив для кожної iз зон свій сорт: усі дані свідчать, що наші сорти мають високий генетичний потенціал продуктивності, високу холодо- та посухостійкість, і в цілому вони екологічно пластичні. Вони краще пристосовані до наших доволі суворих умов, ніж сорти зарубіжного походження. Хоча сорти їхньої селекції теж високопродуктивні. Є ще в нас група сортів, які висівають у всіх кліматичних зонах України та за її межами, – високоінтенсивні сорти: вони мають комплексний імунітет до основних хвороб озимої пшениці. Наші генетики створили ці сорти методом хромосомної інженерії. Найбільші посівні площі займають сорти Подолянка, Богдана, Смуглянка, Золотоколоса і Фаворитка. Ми стрімко наближаємся до рівня продуктивності Нової Зеландії, країн Європи та США. А щодо площі посівів – на такий рівень не піднявся жодний сорт зарубіжної колекції».
За словами академіка, Україна володіє достатнім потенціалом, аби зробити свій важливий внесок у подолання продовольчої кризи, котра у світі дедалі загострюється: «Новим чинником, який все більше впливає нині на рівень продуктивності рослин, є виснажливі засухи. Основна причина – глобальні зміни клімату планети. Цифри свідчать: підвищення середньорічної температури на один градус призводить до зниження урожайності на 21 відсоток. Експерти прогнозують: якщо до 2050 року не стримати глобальне потепління, врожаї впадуть на 25 відсотків. Потім впадуть ще нижче. До того ж динамічно зростає населення Землі... То що ж далі? Уже цілком очевидно, що проблема продовольчої безпеки в найближчі роки стане проблемою номер один. У різних регіонах Землі вже точаться війни за землю і воду. На сьогодні лише 25 країн світу спроможні забезпечити себе продуктами харчування. Україна тут – серед лідерів».
Докладніше про це, а також про зібраний академіком В. Моргуном разом із колегами фонд геноплазми сільськогосподарських рослин, який зберігається в ІФРГ НАН України та має статус національного надбання, про унікальні добрива (в тому числі бактеріальні), створені вченими цієї ж академічної наукової установи, про видатні досягнення й трагічну долю генетика і ботаніка академіка Миколи Вавілова та багато іншого дізнавайтеся за посиланням: http://umoloda.kiev.ua/number/3282/159/121190/.