Упродовж останніх 12 років основні заходи з дослідження й охорони чорного лелеки в Україні тривають у рамках проекту «Ciconia-Ukraina», започаткованого з ініціативи Фонду «Ciconia» (Князівство Ліхтенштейн). Цей фонд реалізує міжнародний проект «Лелека», основним завданням якого є збереження двох видів лелек – білого (Ciconia ciconia L.) і чорного (Ciconia nigra L.) – у місцях гніздування, зимівлі та на міграційних шляхах в Європі й Африці. Фонд «Ciconia» координує діяльність учасників проекту з різних країн та приділяє велику увагу підтримці національних проектів, їхній міжнародній координації й наглядові за виконанням завдань на місцях. Українськими партнерами Фонду «Ciconia» є Західноукраїнське орнітологічне товариство (ЗУОТ) та Державний природознавчий музей (ДПМ) НАН України. Про результати виконання проекту пише його керівник – завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття академічного музею кандидат біологічних наук Андрій Бокотей.
Перший етап досліджень чорного лелеки в рамках проекту «Ciconia-Ukraina» припав на 2005 рік. У цей період було здійснено аналіз і створено базу даних літературних джерел щодо чорного лелеки в Українських Карпатах. На підставі наявного досвіду фахівці розробили й апробували методики пошуку гніздових пар чорного лелеки. На цій основі було інвентаризовано гніздові території чорного лелеки в Українських Карпатах і в підсумку виявлено 115 гніздових територій виду та з’ясовано, що чисельність карпатської популяції становить близько 200 гніздових пар. Виконані роботи дали дослідникам змогу окреслити основні загрози для виду, серед яких – рубання лісу, падіння гнізд і турбування в гніздовий період. На цьому етапі також було визначено завдання для подальших досліджень, а саме: моніторинг стану популяції, здійснення біотехнічних заходів із охорони гнізд, просвітницька робота серед населення та працівників лісового господарства, пошук способів охорони місць гніздування.
Дорослі птахи в перші дні після прильоту із зимівлі
Другий етап проекту тривав протягом 2006–2010 рр. Його основним завданням була інвентаризація гніздової популяції чорного лелеки в Українському Поліссі.
У 2006–2007 рр. дослідники інвентаризували гнізда і гніздові території у західній частині Українського Полісся (в межах Волинської, Рівненської та Житомирської областей). Вони обстежили понад 75% території лісів площею більше 17 тис. км2, виявили 216 гнізд і 122 гніздових території чорного лелеки. Фахівці тоді припустили, що в Західному Поліссі гніздиться близько 450 гніздових пар, що становить приблизно 1 пару на 50,4 км2 залісеної території.
Чорний лелека будує гніздо
У 2009–2010 рр. інвентаризація продовжилася на території східної частини Українського Полісся (в межах Київської, Чернігівської та Сумської областей). Було обстежено залісену територію площею понад 6 877 км2 (це перевищує 65% усієї залісеної території Східного Полісся), закартовано й описано 53 гнізда чорного лелеки та 61 гніздову територію. Як припустили вчені, у Східному Поліссі гніздиться близько 200 гніздових пар (або ж приблизно 1 пара на 52,9 км2). Таким чином, загальна чисельність популяції чорного лелеки в Українському Поліссі оцінювалася в близько 650 гніздових пар.
 Приліт самиці |
 Шлюбні ігри та копуляція |
Дослідження довели зростання чисельності виду на території Українського Полісся. Це пов’язано насамперед із безсумнівною адаптацією виду до антропогенного тиску на лісові екосистеми, а також зі збільшенням протягом останніх десятиліть площ територій природно-заповідного фонду в Українському Поліссі.
Результати цих досліджень використано при написанні видового нарису про чорного лелеку до третього видання Червоної книги України.
Для ознайомлення працівників лісового господарства й інших зацікавлених осіб із біологією чорного лелеки, а також із метою промоції проекту в 2007 році було видано брошуру «Чорний лелека в Україні», плакат і наліпку «Програма охорони чорного лелеки».
 Перші яйця у гніздах |
 Насиджування кладки |
Третій етап проекту тривав протягом 2010–2013 рр. Основним його завданням став моніторинг відомих і пошук нових гнізд на території найщільнішого гніздування чорного лелеки в Україні – Рівненського Полісся та Шацького Поозер’я. В рамках цього етапу фахівці розпочали кільцювання пташенят чорного лелеки металевими й кольоровими кільцями за міжнародною програмою EURING із метою проведення популяційних досліджень і з’ясування міграційних напрямів та місць зимівлі. Крім того, в цей же час було розпочато дослідження раціону нагнізних пташенят і відбір матеріалу (однієї пір’їни) для генетичного аналізу, котрий дав змогу встановити генетичну структуру поліської популяції та визначити стать закільцьованих пташенят. Із 2011 року розпочалося встановлення штучних платформ для гнізд чорного лелеки в місцях, де птахам важко знайти гніздове дерево через значне омолодження лісів, а також під житлові гнізда, що впали з різних причин.
 Чорний лелека із пташенятами |
 Пташеня тижневого віку |
Четвертий етап – під назвою «Охорона та управління популяціями чорного лелеки та його оселищами в транскордонних територіях України та Білорусі» (2014–2016 рр.) –реалізувався у співпраці з білоруськими колегами. Його спільно виконували: з українського боку – ЗУОТ, ДПМ НАН України та Всесвітній фонд природи в Україні (WWF Україна), а з білоруського – Державне науково-виробниче об’єднання «Науково-практичний центр НАН Білорусі з біоресурсів» і APB BirdLife (Belarus).
 Пташенята місячного віку на штучних платформах, встановлених у рамках проекту |
 На штучній платформі з місячним пташеням чорного лелеки кандидат біологічних наук Андрій Бокотей |
Метою цього етапу було поліпшення охорони й управління популяціями чорного лелеки як птаха-символу (flagship species) у великих болотно-лісових масивах прикордонних територій між Україною та Білоруссю. Основними завданнями стали:
– моніторинг чорного лелеки й оцінювання стану середовищ його проживання у транскордонному регіоні;
– оцінювання чинників, що загрожують виживанню виду;
– конкретні заходи охорони і збереження популяцій чорного лелеки та його оселищ;
– еколого-освітня робота з працівниками лісового господарства;
– поліпшення потенціалу екотуризму в регіоні.
Кільцювання пташенят чорного лелеки
У рамках реалізації цього етапу за допомогою засобів ГІС було проаналізовано стан старовікових лісів і з’ясовано, що вони є оптимальним біотопом для виду, проте в умовах Українського Полісся не відіграють настільки важливу роль у житті чорного лелеки, як вважалося раніше. Найчастіше лелеки обирають для заселення ліси середньої вікової категорії. В цьому випадку для гніздування чорного лелеки вирішальне значення має одне старе крислате дерево (найчастіше дуб), на якому можна розташувати гніздо, навіть якщо його оточує молодий ліс. Ймовірно причиною цього є інтенсивні рубання за останні десятиліття і значне омолодження лісостанів.
У другій половині липня пташенята полишають гніздо
Аналіз розподілу гнізд чорного лелеки в лісах різної продуктивності продемонстрував, що птахи найчастіше заселяють саме ті ліси, котрі становлять найбільшу цінність для лісового господарства та приносять йому найбільший дохід, що і є основною причиною зменшення популяції та рідкісності виду.
У вересні–жовтні чорні лелеки відлітають на зимівлю
Аби краще зрозуміти загрози для гнізд і глибше дослідити гніздову біологію та фенологію чорного лелеки, вчені почали використовувати мисливські фотопастки, розмістивши їх напровесні поруч із гніздами. Впродовж гніздових сезонів 2016–2017 рр. біологи отримали з камер надзвичайно цікавий фотоматеріал про протікання гніздового періоду, котрий потребує ґрунтовного опрацювання. Так, крім лелек, фотопастки зафіксували на гніздах й інших птахів та ссавців.
Гості лелечих гнізд
 Припутень(Columba palumbus)
|
 Голуб синяк(Columba oenas)
|
 Сова болотяна(Asio flammeus)
|
 Сова сіра(Strix aluco)
|
 Сова бородата(Strix nebulosa)
|
 Сойка(Garrulus glandarius)
|
 Яструб великий(Accipiter gentilis)
|
 Канюк звичайний(Buteo buteo)
|
 Підсоколик великий(Falco subbuteo)
|
 Дятел звичайний(Dendrocopos major)
|
 Вивірка(Sciurus vulgaris)
|
 Куниця лісова(Martes martes)
|
Упродовж цього етапу було завершено систематизацію негативних чинників впливу на популяції чорного лелеки. Серед них: критичний ступінь загрози становлять рубання лісів та турбування птахів у гніздовий період (наприклад, лісотехнічні заходи, збирання ягід і грибів); високий ступінь – порушення гідрологічного режиму в кормових та гніздових біотопах, відсутність охоронного статусу для понад 90% гнізд і екологічний нігілізм населення; середній ступінь – браконьєрський відстріл птахів, особливо під час осінньої міграції; низький – осушувальна меліорація й розорювання лук, на яких харчуються лелеки.
 Пташенята чорного лелеки, що вижили після зрубування дерева, на якому розташовувалося їхнє гніздо |
На цьому етапі продовжувалися біотехнічні заходи з охорони гнізд чорного лелеки. За 6 років було встановлено 33 штучні платформи: у лісах Рівненщини (19 платформ), Шацького національного природного парку (9) та Галицького національного природного парку (5). Сьогодні 4 з них заселено лелеками.
Нова штучна платформа для чорного лелеки в Галицькому національному природному парку
Тривало й кільцювання нагнізних пташенят. З 2010 року закільцьовано 322 пташеняти й отримано 18 зворотів зі шляхів міграції.
Паралельно з кільцюванням досліджувалося живлення нагнізних пташенят в Українському Поліссі. З’ясувалося, що до їхнього раціону входять риба (63,8%), земноводні (34,6%), плазуни (0,8%), комахи та членистоногі (по 0,4%).
Об’єкти живлення пташенят у гніздах чорного лелеки
У рамках проекту на молекулярно-генетичному рівні було з’ясовано співвідношення статей у нагнізних пташенят чорного лелеки на Поліссі. За даними досліджень воно становить 1:1, що свідчить про стабільний демографічний стан популяції. Науковці також дослідили стать та індивідуальні генотипи пташенят, визначили генотипи потенційних батьків і встановили, що всі досліджені пташенята є нащадками моногамних пар.
Для посилення освітніх заходів було видано нові матеріали – брошуру «Охорона чорного лелеки в Україні та Білорусі», буклет, плакат і наліпку «Програма охорони чорного лелеки».
 Вручення освітніх матеріалів лісівникам, які надавали допомогу при дослідженні чорного лелеки |
Тісна співпраця з Управлінням лісового господарства у Рівненській області при дослідженні чорного лелеки дала змогу в межах заходів із міжнародної лісової сертифікації виокремити передбачені законом 5% територій лісового фонду як репрезентативні ділянки – саме в місцях розташування заселених гнізд чорного лелеки. Працівників лісового господарства, які активно охороняють гнізда чорного лелеки у своїх лісництвах і допомагають науковцям досліджувати цих птахів, регулярно відзначають грамотами, котрі на річних зборах Управління їм вручає керівник проекту «Ciconia-Ukraina».
 Вручення грамот працівникам Управлінням лісового господарства у Рівненській області |
Вагомим кроком для поліпшення екологічної освіти й розвитку екотуризму в регіоні стало створення пішохідної екологічної стежки «В гостях у чорного лелеки», котра розташовується поруч із садибою Рівненського природного заповідника, за 3 км на схід від м. Сарни (це територія Страшівського лісництва Сарненського лісового господарства в Рівненській області). Стежка завдовжки 3,6 км має 9 зупинок з інформаційними стендами.
Елементи екологічної стежки в Рівненському природному заповіднику
Досліджуючи чорного лелеку в Україні, ЗУОТ і ДПМ НАН України налагодили робочі стосунки з Міністерством екології і природних ресурсів України, Управліннями лісового і мисливського господарства у 10 областях України, на територіях яких поширений чорний лелека, а також із понад 10 об’єктами природно-заповідного фонду України, 4 університетами і 3 краєзнавчими музеями. Особливо тісна та плідна співпраця склалася з Рівненським природним заповідником, Шацьким і Галицьким національними природними парками.
За час існування проекту результати його виконання представлялися на 7 міжнародних наукових форумах (у Білорусі, Польщі, Латвії, Словаччині, Чехії, США). В Україні у рамках проекту відбулися 6 науково-практичних семінарів та міжнародний круглий стіл «Чорний лелека в Україні – 10 років досліджень: результати та перспективи», що працював під час XI конференції ЗУОТ «Регіональна орнітофауністика: історія, сучасний стан та актуальність» (19–22 жовтня 2016 року, м. Сколе, Львівська область), присвяченої 100-річчю від народження відомого українського біолога та природоохоронця Михайла Анатолійовича Воїнственського (1916–1996).
Учасники міжнародного круглого столу «Чорний лелека в Україні – 10 років досліджень: результати та перспективи» (Сколе, жовтень 2016 року)
На підставі досліджень, що здійснювались упродовж 12 років у рамках проекту «Ciconia Ukraina», аналізу літературних джерел, архівних матеріалів ЗУОТ, зібраних за останніх 30 років, спільно з WWF Україна завершено роботу над створенням національного плану дій із охорони чорного лелеки в Україні. Зараз він перебуває на затвердженні в Міністерстві екології і природних ресурсів України і буде виданий окремою ілюстрованою брошурою. Цей державний документ стане логічним підсумком дванадцятирічних досліджень за проектом та окреслить подальші напрями дослідження й охорони чорного лелеки в Україні.
 Пара закільцьованих пташенят чорного лелеки |