Нещодавно з’явилася розлога стаття про дослідження на території Національного історико-археологічного заповідника "Ольвія", підготовлена кореспондентами інформаційного агенства “Укрінформ”, які відвідали Ольвійську міжнародну комплексну археологічну експедицію і поспілкувалися із науковцями.
У публікації, зокрема, зазначається, що цього року виповнюється 120 років від початку стаціонарних археологічних досліджень на території стародавньої держави античної доби – Ольвії Понтійської.
Як відомо, тут є залишки давньогрецького міста, яке проіснувало тисячу років – з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери. Сьогодні «Ольвія» - це Національний історико-археологічний заповідник, який розташувався у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини.
Ольвія – це не лише велика археологічна пам’ятка (її площа разом з островом Березань сягає близько 300 гектарів), вона має потужний потенціал, цікавість до якого у науковців не згасає вже понад сторіччя. Перші розкопки тут почалися ще у 1898 році – під керівництвом відомого історика і археолога Бориса Фармаковського. З 1935 року тут працює експедиція Інституту археології Національної академії наук (НАН) України. З того часу розкопки припиняли лише раз – на час війни з 1941 по 1945 рік. За цей період археологи знайшли тут таку кількість різноманітних артефактів, з якою не може зрівнятися жодна інша місцина в Україні. Причому, багато з них у хорошому стані, добре збереглися.
Серед найцікавіших знахідок – залишки римської цитаделі, нижнє місто, фрагменти водогону і оборонна стіна, яка в деяких місцях досягає 5-метрової товщини. Крім того, непогано збереглася і частина некрополя. Археологам пощастило відкрити два теменоси – священні ділянки із залишками храмів та вівтарів, центральну площу міста – агору з навколишніми спорудами. А ще будинок суду, житлові квартали, оборонні стіни і багато чого іншого.
З 2011 року Ольвійську експедицію очолює заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу античної археології Інституту археології НАН України доктор історичних наук Алла Буйських. Саме вона провела екскурсію для журналістів найцікавішими розкопками Ольвії.
«За підрахунками нині вже покійного нашого колеги, члена-кореспондента НАН України Сергія Крижицького, який тривалий час очолював Ольвійську експедицію, за даними на кінець 70-х - початок 80-х років, Ольвія могла налічувати приблизно 25 тисяч мешканців, але не громадян. Річ у тім, що громадянами тут вважалися лише дорослі чоловіки. Іноземці, раби, діти і жінки громадянами не були, - розповіла Алла Буйських. - Раніше вважалося, що далі, за Заячою і Північною балками лежав некрополь. Але останні дослідження докорінно змінили це – сьогодні ми вже знаємо, що на схід від Заячої балки було передмістя, де також мешкала значна частина населення. І це передмістя зі сходу теж захищала потужна оборонна стіна».
 |
Вчена також зауважила: «Власне кажучи, фрагменти передмістя почали розкопувати ще у 60-х роках минулого сторіччя. Але тоді копали обмеженою площею, використовуючи доступні на той час методики. Станом на сьогодні німецька дослідницька група привезла сучасну техніку і провела геомагнітне дослідження. Воно показало, що площа передмістя була набагато більшою, ніж вважалося досі».
Із 2014 року в Ольвії разом з українськими археологами працюють фахівці з Німеччини і Польщі. Зокрема, реалізується спільний проект з університетом Франкфурта-на-Майні (Німеччина) з дослідження передмістя.
Так, керівник німецької групи археологів професор Йохен Форнасьє розповів: «У минулому році ми здійснили геомагнітну розвідку і отримали хорошу магнітограму. На ній видно те, чого не побачиш неозброєним оком. Зараз триває перевірка даних геофізики – розкопали два квадрати. Це дуже цікава велика структура, яка лежить на глибині 10-20 метрів. Ми досі не знаємо, що це, але хочемо дізнатися. Наразі триває лише перший етап робіт».
За його словами, під землею знайдено фундаментальну структуру – античну фортифікацію: «З поверхні її не видно, лише геомагнітна розвідка дала результати. Ми знайшли рів шириною 5,5 м великої глибини. Ці дані можуть певною мірою відкорегувати історію. Адже раніше вважалося, що західна стіна (по краю Заячої балки) – кінець міста. Але, схоже, що це не так…»
Науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександр Кузьміщев поділився з журналістами своєю історією, пов’язаною з роботою на території заповідника: «Я щоліта сюди приїжджаю. Для мене Ольвія – це частина життя. Маю таке відчуття, що повертаюся сюди, як додому. Є такий жарт: коли археолог повертається після Ольвії додому, то перші півроку він згадує минулий сезон, а наступні шість місяців планує поїздку сюди знову».
У момент приходу журналістів він якраз сортував залишки кісток тварин і кераміки. «Кераміка сортується за призначенням посудин, їх цінністю і віком. Є амфори, які слугували тарою для перевезення продуктів і вина, є більш цінний столовий посуд, зокрема, чорнолаковий. Ось дно амфори, яка прибула з далекого острова Хіос в Егейському морі. У ній перевозили вино. Це друга чверть - середина 5 ст. до нашої ери. (2,5 тис років тому). А ось черепки чорнолакової кераміки (дуже цінної), вона була привезена з Аттики (Греція)», - розповів вчений.
 |
Молодший науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України Андрій Івченко на запитання журналістів, що для нього означає ця робота, зауважив: «Для мене Ольвія – це життя, яке, до того ж, сповнене несподіванок. На цю ділянку ми прийшли в 2010 році, бо тут було виявлено сліди діяльності «чорних археологів». Ми планували попрацювати тут максимум сезон, а далі перейти на інше місце. Але з’ясувалося, що ділянка ця дуже цікава. Це багатошарове поховання, знайдені нами рештки відносяться до різних часів. За попередні роки ми дослідили вже біля 57 погребінь, тризни, а цього року - ще 6. Найстаріші – кінець шостого, початок п’ятого ст. до н.е. “Найновіші” - початок третього століття н.е».
Керівник польської археологічної експедиції доктор Альфред Твардецький розповів про результати роботи своєї групи: «Ми проводимо археологічні розкопи римської цитаделі. Мета – визначити план цієї цитаделі і дослідити різні моменти з історії древнього полісу Ольвія. Наприклад, ми розкопали архітектурну конструкцію – помешкання багатого чоловіка. Це цікаво, бо ставить крапку в багаторічній суперечці вчених про те, коли люди пішли з Ольвії. Одні говорять, що це 375 рік нашої ери. Інші стверджують, що тут жили люди ще і після готського нападу (представники так званої Черняхівської культури). Ми знайшли артефакти, які свідчить, що ще в 4-5 столітті нашої ери тут жили люди».
Що стосується цікавих знахідок, то польській експедиції вдалося знайти дуже красивий фрагмент ювелірної прикраси – геманталью. Це частина перстня, яким можна було користуватися, як печаткою. Вік цієї знахідки - щонайменше дві тисячі років.
На думку А. Твердецького, ці знахідки і дослідження важливі для всіх країн нашого континенту: «Ольвія - це не просто багате, розвинуте місто, це один із центрів, де зароджувалась загальноєвропейська культура. Тому давні греки і їх історія важливі всім, хто має стосунок до європейської цивілізації. Античні корені видно скрізь, у будь-якій європейській країні. Скажімо, всім нам дуже відомі слова аптека, бібліотека, музей. А вони ж прийшли зі стародавньої Греції».
У розмові з журналістами керівник Ольвійської експедиції Алла Буйських додала: «Як відомо, частина Ольвії, її нижнього міста, була затоплена водою. Там уже велися підводні дослідження, і ми сподіваємося, що вони будуть проводитися і надалі, в тому числі, і разом із польськими колегами». Вчена переконана, що роботи науковцям тут вистачить ще на 120 років, а то й більше.
Ольвія має величезний не лише науковий, але й туристичний потенціал. Однак, на сьогоднішній день цей об’єкт недостатньо використовується у сфері туризму. Чому так сталося? Про це та багато іншого можна дізнатися з повного тексту публікації на сайті інформаційного агенства “Укрінформ” за посиланням: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2518253-anticna-olvia-na-porozi-novih-vidkrittiv.html
Фото: автора статті Алли Мірошниченко