Про напрям своїх досліджень в ефірі програми «Ранок» телеканалу «UA:Чернігів» розповіла молода вчена-астрофізик, науковий співробітник відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України кандидат фізико-математичних наук Дар’я Добричева.
 |
В астрофізику вона перейшла з інформатики, завдяки участі у просвітницькій діяльності у рідному Чернігові. «Це була мрія – дізнатися, хто ми і де ми у цьому Всесвіті, що ми можемо. Мій куратор в університеті [Чернігівському національному педагогічному університеті] Володимир Марченко щойно виграв грант на відкриття Науково-популяризаційного центру і запропонував мені попрацювати з морфологічною класифікацією галактик, тобто переглядати їх візуально та визначати тип. Простіше кажучи, це все одно, що оглядати дерева та визначати їхній вид – ясен це, береза чи щось інше. По закінченні університету я вже мала одну опубліковану наукову статтю і подумала: чому б не займатися цим і далі? Обраним шляхом я дуже задоволена. Хоча це складно й щоразу доводиться навчатися чогось нового. Наприклад, зараз неможливо переглянути на власні очі всі галактики, щоб класифікувати їх, бо їх налічуються мільйони. Тому доводиться застосовувати методи машинного навчання – «навчати» комп’ютер самостійно визначати типи галактик, а для цього потрібно писати спеціальні програмні коди. Навчання не закінчується ніколи».
У своїх дослідженнях Дар’я Добричева використовує, зокрема, й дані, отримувані на 2,5-метровому оптичному телескопі в обсерваторії Апач-Пойнт (Нью-Мексико, США). Проект цього телескопу називається «Слоанівський цифровий огляд неба», і одна із задач – сканування неба. Приблизно раз на рік викладаються у відкритий доступ дані цих спостережень. Будь-який Інтернет-користувач може ознайомитися з цією інформацією та завантажити її, щоб потім обробити відповідно до своїх дослідницьких завдань. «Цей телескоп сканує все небо, я ж обираю тільки потрібні мені об’єкти – галактики. Для обрання саме їх теж пишеться відповідний програмний код. Часом трапляються дублікати – кількаразові повтори однієї й тієї ж галактики, а зайве потрібно навчитися відкидати», – говорить Дар’я Добричева.
 |
Далі вона наводить приклад найбільш відомої схеми морфологічної класифікації галактик, яка була запропонована Едвіном Габблом у 1926 році, в якій галактики поділяються на чотири класи: еліптичні, лінзоподібні, спіральні та галактики неправильної форми. Спіральні галактики, у свою чергу, поділяються на ті, що мають бар, і ті, у яких він відсутній. Бар – це довгаста «перетинка». У спіральних галактик без бару спіралі виходять безпосередньо з центру, у спіральних із баром – з бару.
 |
Молода дослідниця також вивчає науковий доробок всесвітньо відомого українського математика Георгія Вороного, 150 років від дня народження та 110 років від дня смерті якого відзначають у 2018 році. «Метод Вороного дуже простий і дуже поширений у багатьох галузях науки, – розповідає гостя телестудії. – За допомогою нього вивчаються, у тому числі, еволюція й оточення галактик. У 2016 українська вчена-математик Марина В’язовська отримала премію Салема за те, що розв’язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі. Ця задача використовується для передачі та шифрування даних, а для її розв’язання було застосовано метод Вороного».
 |
Метод Вороного Дар’я Добричева пояснила на прикладі задачі про найближчого сусіда: «Візьмімо розкидані на площині точки (ядра). Їх можна уявити, скажімо, поштовими відділеннями у місті. Як дізнатися, якому поштарю й до яких будинків найближче носити пошту від свого відділення? Для цього між двома точками, які ми домовилися вважати поштовими відділеннями, проводимо пряму, знаходимо її середину (медіану) і будуємо до неї перпендикуляр. Так само чинимо й з іншими точками, а потім з’єднуємо перпендикуляри. В результаті, утворюються комірки, кожна точка площини яких ближча до свого ядра, ніж до будь-якого іншого.
За допомогою цього ж методу визначається оточення галактик, але вже у тривимірному просторі. Це можливо завдяки тому, що ми знаємо координати кожної з досліджуваних галактик і відстані до них». Такі розрахунки виявили певну закономірність: що більший об’єм має галактика навколо себе, то менше навколо неї інших галактик, і навпаки.
 |
«Астрофізиків у світі дуже мало і всім вистачить тем для дослідження, – говорить Дар’я Добричева, відповідаючи на запитання ведучих щодо конкуренції та ризику дублювання роботи в галузі астрофізики. – Ми намагаємося обмінюватись інформацією і допомагати один одному. Інакше ми не рухатимемося вперед. Для такого обміну існують наукові конференції та наукові школи. На конференціях ми представляємо свої роботи, ділимося знаннями, обговорюємо результати. Школи створюються для того, аби обмінюватися досвідом за напрямами, які розвиваються найшвидше, бо наука прогресує дуже стрімко. Під час наукових шкіл ми навчаємося нових методів і технік роботи, нових технологій. Наприклад, нещодавно у Вірменії я брала участь у роботі наукової школи з віртуальної обсерваторії – 6-ій Бюраканській міжнародній літній школі.
Фінансування науки в Україні не дуже хороше, це правда. Але є можливість подавати заявки на отримання міжнародних грантів. Якщо ваша робота заслуговує на фінансування – її виберуть і підтримають. В Україні гранти теж є, хоч і не так багато, як, наприклад, у Європі. Це невеликі кошти, але вони починають з’являтися».
На завершення вчена розповіла про два свої хобі – пауерліфтинг і гончарство: «Я сама не спостерігаю небо в телескоп, а отримую необхідні дані через Інтернет, тому доводиться постійно довго працювати за комп’ютером, а від цього страждає спина. Пауерліфтинг допомагає мені зміцнити м’язи спинні і відчувати себе в гарній фізичній формі. Тут окреме спасибі моєму тренеру Ларисі Іванівні Івановій! Інколи беруся за гончарство – щоб розім’яти руки».
Відповідаючи на запитання ведучих, Дар’я Добричева зазначила, що в ГАО НАН України немає гендерної нерівності: «У нас усі співробітники рівні – і чоловіки, і жінки. Якщо ти хочеш чогось досягти – працюй. «Лупайте сю скалу!»».
Відеозапис телеінтерв’ю доступний за посиланням: https://youtu.be/0OkE7xJlvnU.
Інтерв’ю молодих науковиць ГАО НАН України (в тому числі Дар’ї Добричевої) журналові «Elle»: https://elle.ua/ludi/interview/ce-prosto-kosmos-chotiri-zhnki-naukovc-rozpovdayut-yak-dosldzhuyut-kosmos-v-umovah-vdsutnost-derzhavnogo-fnansuvannya/.
Ілюстрації люб’язно надано Дар’єю Добричевою