Нещодавно на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск № 47, 8-14 грудня 2018 року) було опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Віктора Ліра.
Автор публікації аналізує проблеми реалізації європейської енергетичної політики сталого розвитку на тлі зростаючої глобальної конкуренції у світовій торгівлі.
У першу чергу, експерт нагадує, що парадигму сталого розвитку було модернізовано на Конференції ООН зі сталого розвитку (20–22 червня 2012 р.), через двадцять років після Конференції ООН з навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро, тож вона отримала символічну назву «Ріо+20». Ця конференція підтвердила політичну прихильність глав держав і урядів, світового громадянського суспільства до всіх принципів декларацій зі сталого розвитку, ухвалених у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) і Йоганнесбурзі (2002 р.). Водночас Конференція «Ріо+20» запропонувала більш комплексний і системний підхід до проблеми сталого розвитку, визначила його інституційні рамки, що сприятимуть збалансованішій та ефективнішій інтеграції всіх компонентів сталого розвитку на основі цілісного підходу на всіх рівнях — глобальному, національному, регіональному.
В. Лір наголошує, що гуманістичний аспект став визначальним для нової візії майбутнього. Нові цілі сталого розвитку, що викладені у документі «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року», замінили собою Цілі розвитку тисячоліття. Встановлених цілей планується досягати з 2015-го по 2030 р. 25 вересня 2015-го 193 країни затвердили 17 глобальних цілей і 169 відповідних завдань, які мають комплексний характер і забезпечують збалансованість усіх трьох компонентів сталого розвитку: економічного, соціального й екологічного. Відповідно до прийнятих рішень, у портфелі кожної делегації, яка прибула до Катовіце, мав бути чіткий національний стратегічний план дій із досягнення оновленої системи цілей сталого розвитку. Таку національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна» було оприлюднено 2017-го.
Важливо те, зазначає автор статті, що боротьба зі зміною клімату залишається одним із пріоритетів, але вже не домінантним, враховуючи загострення проблем із подоланням бідності й із рівною доступністю до природних ресурсів, інформації, освіти, медицини для всіх жителів планети. Глобальна екологічна солідарність в економічно розділеному світі дедалі більше поступається національному прагматизму. А це, у свою чергу, створює родючий ґрунт для антиглобалістського руху та відкритих локальних протестів, навіть у країнах — драйверах ідеї сталого розвитку.
Про нові виклики, які постають на шляху європейської енергетичної політики до цілей сталого розвитку, докладно читайте у публікації «Європейський світлофор енергетичного переходу до сталого розвитку: режим миготливого жовтого» за посиланням: https://dt.ua/energy_market/yevropeyskiy-svitlofor-energetichnogo-perehodu-do-stalogo-rozvitku-rezhim-migotlivogo-zhovtogo-296424_.html