У 2018 році фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології (НДЦ «РАС» ІА) НАН України проводили низку досліджень і археологічний нагляд у Львові. Пропонуємо ознайомитись із найбільш вагомими й цікавими результатами минулорічного археологічного сезону.
Так, археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України завершили дослідження на ділянці, де споруджують Меморіал Небесної сотні у Львові. Попередні обстеження провели ще 2016 року. Тоді на верхній терасі вдалося віднайти поховання XVІІІ століття.
Цьогорічні дослідження було зосереджено у місці будівництва стели на нижній терасі. Археологи зафіксували сліди терасування схилу першої половини ХІХ століття, яке значною мірою відрізнялося від сучасного рельєфу ділянки. Вдалося також виявити залишки викладених із каменю підпірних стінок двох терас. А під час нагляду за будівельними роботами – яму з рештками шести осіб, ймовірно, давнішими за XIX століття.
 Дослідження на місці будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні у Львові |
Восени 2018 року на території пам’ятки археології національного значення – парку Високий Замок – археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України зафіксували незаконні земляні роботи. Під час проведення консервації та реставрації руїн Високого замку міська влада та виконавець робіт не забезпечили проведення комплексних наукових досліджень. Після довгих і складних переговорів археологи отримали можливість провести роботи в часі реалізації проекту.
Під час короткотермінових розкопок науковці виявили фрагменти кераміки ХІІІ століття – часів заснування Львова, – задокументували залишки давніх культурних нашарувань і простежили засипку з каміння для укріплення схилу. Нова інформація, отримана під час розкопок, після опрацювання допоможе більше дізнатися про одну з найдавніших частин Львова.
 Дослідження на території парку Високий Замок |
Минулоріч науковцям також випав шанс попрацювати на одній із найдавніших святинь Львова, на території, що є частиною пам’ятки ЮНЕСКО, – церкві Святого Юра. Дослідження провели в рамках реставрації собору. Очікуваною знахідкою було виявлення окремих поховань із північного боку храму, де колись існував цвинтар.
Водночас археологи сподіваються, що під час робіт натрапили і на сенсацію – фрагмент фундаменту, який, найімовірніше, давніший за час будівництва нинішньої церкви. За попередніми припущеннями науковців, ідеться про фундаменти церкви, яка була попередницею собору та датується XIV—XV століттями. Для підтвердження цього факту експерти відібрали низку проб, які зараз опрацьовують фахівці у Києві.
 Дослідження на території Собору Святого Юра. Фото – Роман Шишак |
У 2018 році археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України завершили розкопки на вулиці Весела, 5, де триває будівництво готелю. Ділянка розташована на давніх теренах долокаційного Львова, у середньовіччі – Краківського передмістя, а у Новий час – Жовківської дільниці. З середини XVIII століття ця територія, звана «Кракідали», впродовж майже двохсот років була місцем компактного проживання євреїв.
Цьогорічні дослідження стали продовженням робіт 2014–2015 років. Найцікавішою знахідкою 2018 року є залишки заглибленої споруди квадратної форми, яка датується ХІІІ століттям. У попередні роки науковці виявили на ділянці сліди заселення цієї території протягом тисячоліть. Зокрема, зафіксовано матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів: ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу.
 Археологічні розкопки на території будівництва торгово-розважального центру на вулиці Весела, 5 |
2018 року НДЦ «РАС» ІА НАН України також завершила проект на вулиці Федорова у Львові. За своїми обсягами та науковими результатами це одне з наймасштабніших досліджень у Львові за часи Незалежності. Розкопки на майбутньому місці будівництва готелю розпочались у 2008 та тривали до 2011 року. Після багаторічної перерви, лише у 2018 році, археологам вдалось їх завершити: вони дослідили ще одну невелику ділянку, а також опрацювали результати досліджень попередніх років.
Завдяки цим розкопкам науковцям вдалось отримати великий масив даних про забудову давнього середмістя Львова впродовж XIV–XХ століть. Особливо цінними стали дослідження не тільки залишків нині неіснуючих будинків, але, передусім, їхніх внутрішніх дворів. Саме тут найкраще збереглися давні культурні нашарування й об’єкти, які існували до будівництва кам’яниць. Під час розкопок виявлено багато дерев’яних об’єктів, зокрема, близько 20 дерев’яних водозбірників різної конструкції та типів, які датуються від XIV до XІХ століття.
На двох ділянках по обидва боки вулиці Федорова знайдено кілька тисяч артефактів, які датуються від XІІ до кінця XІX століття. Науковці зібрали колекцію з тисяч фрагментів та уламків кераміки, сотень виробів зі шкіри, металу й дерева, чималу нумізматичну колекцію.
 Археологічні розкопки на ділянці, відведеній під будівництво готелю на вулиці Федорова, 23 та 28 |
Цьогоріч фахівці РАС здійснювали археологічний нагляд при капітальному ремонті вулиць Просвіти та Замарстинівської. Обидві львівські вулиці розташовані поблизу центральної частини міста. Вулиця Просвіти належить до території, з якої починався відлік міських землеволодінь – так званих ланів, що були надані місту 1356 року. Вулиця Замарстинівська розташована в одній з найдавніших частин міста, звідки починалося заселення Львова.
Під час нагляду на вулиці Просвіти виявлено залишки старого кам’яного склепінчастого колектора ХІХ століття, що пересікав вулицю в нижній її частині. На вулиці Замарстинівській будівельні роботи і, відповідно, археологічний нагляд триватимуть до кінця 2019 року.
Серед місць, які цього року досліджували археологи у Львові, – й ділянка на вулиці Лемківська, 9. Протягом століть вона була мало заселеною, про що свідчать давні карти та незначна кількість типових знахідок кінця ХVII–XVIII століть.
Під час розкопок виявили залишки фундаментів будівель XVIII–ХХ століть. Історичні відомості й геологічні дані вказують на розташування, ближче середини досліджуваної ділянки, ставу глибиною до шести метрів. За попередніми припущеннями, він міг мати відношення до двох водяних млинів, які збудували неподалік сучасної вулиці Хімічної орієнтовно у XVII столітті.
 Археологічні розкопки на вулиці Лемківській, 9 |
Ділянку на вулиці Замарстинівській, 40, у Львові відводять під будівництво й обслуговування торгово-офісно-житлового комплексу. Цю частину Львова історики відносять до найстаріших районів міста. Ділянка розташовується в межах давнього Краківського передмістя середньовічного Львова. Однак під час проведення досліджень археологи не знайшли слідів давнього заселення саме цієї ділянки. Більшість виявлених знахідок – уламки кераміки, які датуються кінцем ХІХ – першою половиною ХХ століття. Лише уламок кахлі з рослинним орнаментом можна продатувати XVІ століттям.
Ще одне дослідження було проведено перед будівництвом храму Пресвятої Богородиці Скоропослушниці на вулиці К. Левицького. Ділянка, яку довелося дослідити археологам, розташована у парковій зоні та в межах історичного ареалу Львова. Відомо, що від першої половини XVII століття вона залишалася незабудованою.
У XVII та до середини XVIII століття відносно високий пагорб між існуючими вулицями К. Левицького та Пекарською слугував земляними фортифікаціями зовнішньої лінії оборони Львова (так звана лінія Фрідріха Гетканта). Дослідження встановили, що нині стан збереження цих земляних укріплень на ділянці, яку відвели під забудову, є незадовільним. Очевидно, через значні земляні роботи другої половини ХІХ століття.
За матеріалами НДЦ «РАС» ІА НАН України
З інформацією також можна ознайомитись у матеріалі на сайті інформаційної агенції «Гал-інфо»: https://galinfo.com.ua/articles/arheologichni_doslidzhennya_u_lvovi_shcho_znayshly_u_2018_rotsi_304273.html?fbclid=IwAR2AE0_56cGv7qyXFaK01ejE3X5pPgMBeSHZqyEFylPWa8IxbDJGycr2qBs