Наприкінці 2018 року кожна наукова установа НАН України підбила підсумки своєї роботи за минулий період. Учені Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України також представили найважливіші наукові результати, отримані у році, що минув. Пропонуємо ознайомитись із деякими з них.
Так, із використанням камери FORS2, встановленої на 8-метровому телескопі VLT (Very Large Telescope – «Дуже великий телескоп», Європейська південна обсерваторія), було досягнуто точності визначення положень, власних рухів і паралаксів зір 17−20 зоряної величини, яка перевищує точність каталогу Gaia, Космічного телескопа імені Е. Габбла й інших оптичних наземних телескопів.
Проведено також астрометричну обробку архівних спостережень бінарної системи коричневих карликів WISE J104915.57–531906.1AB (LUH 16), отриманих за допомогою великих наземних телескопів FORS2/VLT і Gemini/GeMS, Космічного телескопа імені Е. Габбла та знайдених у базі фотоплатівок Європейської південної обсерваторії. Поєднання цих спостережень і використання Gaia DR2 як астрометричного опорного поля дало змогу визначити абсолютний паралакс названої системи (501.557 ± 0.082 mas), елементи орбіти та масу (33.5 ± 0.3 M(Jup) і 28.6 ± 0.3 M(Jup) ) компонентів системи. Це визначення динамічних мас є найточнішим у наш час (відносна точність становить ± 1% ) для коричневих карликів і не поступається відомим у світі результатам для подвійних зір інших типів (П.Ф. Лазоренко).
Завдяки українській спостережній програмі «Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній», яка виконується з 2012 року з використанням сонячного горизонтального телескопа Ернеста Гуртовенка (АЦУ-5) в ГАО НАН України, вперше вдалося отримати ряди даних тривалістю сім років для різних параметрів сонячних спектральних ліній, що спостерігаються в спокійних ділянках Сонця. У звітному році за цією програмою проведено 62 дні спостережень та 42 дні калібрувальних процедур. Загалом протягом спостережного сезону отримано 16571 двомірний запис спектра Сонця (С.М. Осіпов, член-кореспондент НАН України Р.І. Костик, В.Г. Безпалько).
Показано, що глибина і напівширина спектральних ліній у спокійних ділянках Сонця реагують на модуляцію загального магнітного поля з 11-річним циклом сонячної активності. Поведінку зазначених параметрів можна пояснити варіаціями температури спокійної фотосфери Сонця протягом цього циклу (член-кореспондент НАН України Н.Г. Щукіна, С.М. Осіпов, член-кореспондент НАН України Р.І. Костик спільно зі співробітниками Львівського національного університету імені Івана Франка).
Уперше науковці виконали не півторамірне, а тривимірне моделювання лінійної деполяризації в сонячній спектральній лінії Sr I 4607 Å внаслідок ефекту Ханле. Підтверджено, що дрібномасштабні магнітні поля спокійної сонячної фотосфери суттєво впливають на активність Сонця. Магнітної енергії цих полів достатньо, щоб збалансувати втрати енергії в хромосфері і викликати її нагрівання. Цей результат має надзвичайно важливе значення для вирішення актуальної проблеми першоджерел, накопичення та переносу енергії з нижніх у верхні шари атмосфери Сонця (член-кореспондент НАН України Н.Г. Щукіна спільно зі співробітниками Інституту aстрофізики на Канарських островах, Тенерифе, Іспанія).
Співробітники ГАО НАН України також розробили автоматизований наземний комплекс дальньої оптично-цифрової розвідки (АНКОР), призначений для виявлення на великих відстанях нерухомих і рухомих об’єктів військового призначення, визначення їхніх координат, видачі цілеуказань до Центру збору інформації, тобто для забезпечення оборонних потреб країни. У 2018 році науково-технічний проект «Автоматизований наземний комплекс дальньої оптично-цифрової розвідки» (АНКОР) було успішно захищено з рекомендацією впровадження комплексу у виробництво на Державному підприємстві «Арсенал» (О.О. Святогоров).
У минулому році було проведено комплексну роботу з розробки космічного проекту Аерозоль-UА, кінцевою метою якого є здійснення запуску на орбіту Землі «поляриметричного» супутника зі сканувальним фотометром-поляриметром СканПол і мультиспектральним зображувальним поляриметром МСІП для визначення детальних фізичних характеристик природних та антропогенних аерозолів і оцінки їхнього хімічного складу. Орбітальна місія має постачати наукові дані світового рівня для того, щоб удосконалити моделювання змін клімату й контролю за забрудненням атмосфери аерозолями. Виготовлено деякі складові частини експериментальних зразків приладів СканПол та МСІП і відповідного програмного забезпечення для обробки даних експерименту «Аерозоль-UA» (І.І. Синявський та інші).
Українські науковці протестували і впровадили високоточне програмно-математичне забезпечення CoLiTec для оперативного виявлення потенційно-небезпечних астероїдів Сонячної системи та спостережного супроводу штучних супутників Землі, яке за своїми характеристиками перевищує світові аналоги. За допомогою названого програмного продукту відкрито чотири комети й понад 1700 астероїдів. Впровадження цього програмного забезпечення є важливим для завдань національної оборони й навколоземної астрономії (В.Є. Саваневич у співробітництві з колегами астрономічних установ університетів Міністерства освіти і науки України).
Про ці й інші результати роботи вчених-астрономів Академії у 2018 році читайте на веб-сайті ГАО НАН України за посиланням: https://www.mao.kiev.ua/index.php/ua/observatoria/naukova-dijalnist/zvityrichni
та на сайті «Український астрономічний портал»: http://www.astrosvit.in.ua/novyny/inshi-novyny/naivazhlyvishi-naukovi-rezultaty-holovnoi-astronomichnoi-observatorii-nan-ukrainy-v-2018-rotsi
За інформацією ГАО НАН України