У 2018 році фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології (НДЦ «РАС» ІА) НАН України провели низку досліджень на території Львівської області, а також на Волині, Вінниччині, Тернопільщині, Київщині, відкривши чимало важливої інформації. Про це йдеться у повідомленні інформаційної агенції «Гал-інфо» на основі матеріалів, наданих зазначеною службою.
За кошти Львівської обласної державної адміністрації науковці НДЦ «РАС» ІА НАН України, зокрема, здійснили обстеження на території двох районів Львівщини – Радехівського та Старосамбірського. Роботи виконувалися в рамках програми «Археологічний кадастр Львівської області». Цю програму – як пілотний проект на території Львівської області – було започатковано 2008 року. Взірцем послугувала польська програма «Archeologiczne Zdjęcie Polski», реалізація якої дала змогу виявити й позначити на карті сусідньої країни близько 450 тисяч пам’яток археології.
За 2008–2017 роки фахівці обстежили майже 1700 квадратних кілометрів Львівської області (тобто 7,8% її території) в межах басейнів річок Варенжанка, Вишня, Солокія та Себечівка і виявили понад 1900 нових археологічних об’єктів. Результати цього пілотного проекту вже активно використовуються для розроблення й погодження програм просторового розвитку територій області (детальні плани територій, генеральні плани населених пунктів тощо).
 Дослідження РАС перед будівництвом об’їзної дороги довкола Олеська (2007 рік) |
У вересні 2018 року археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України завершили археологічні розвідки для розроблення проектно-кошторисної документації будівництва північної ділянки об’їзної дороги Львова. Роботи тривали півроку.
За результатами розвідок перед початком будівництва археологи мають дослідити 21 давнє поселення. Ще на двох ділянках ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів.
Очікується, що ця інвестиція стане найбільшим пам’яткоохоронним проектом при будівництві дороги за часи Незалежності України та відповідатиме європейським нормам. Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують ще ІІІ тис. до н. е., наймолодші ж поселення виникли за княжих часів. Дослідження планується провести на рекордній для України площі – 103 тис. м. кв. Для порівняння – це площа 14-ти футбольних полів.
 Розкопки у Буську. На фото – рештки печі від житла ХІ ст, поховання ХІІ ст. та дві господарські ями ХІІІ ст. |
Влітку минулого року НДЦ «РАС» ІА НАН України організаційно підтримала проведення розкопок на одній із дуже цікавих пам’яток археології – «Малому городищі», яке є складовою частиною літописного міста Бужська.
У 2015 році ґрунтовні розкопки на «Малому городищі» та біля його підошви провела археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка. Тоді було віднайдено матеріали широкого хронологічного діапазону – від висоцької культури до пізнього середньовіччя (XIV ст.). Під час розкопок уперше зафіксовано й досліджено об’єкт другої половини VI ст. та частину християнського могильника ХІІ – першої половини ХІІІ ст.
У 2017 році на «Малому городищі» виявлено 15 археологічних об’єктів. Уперше зафіксовано конструктивні особливості валу городища XIV ст. та східний край християнського могильника другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст., досліджено ще 11 інгумаційних поховань, шість із яких взято на антропологічні дослідження. Розкопано житлово-господарський комплекс волинсько-люблінської культури. Серед цікавих знахідок – керамічний посуд, вироби з металу, кістки, каменю, які датуються від середини ІІІ тисячоліття до н.е. і до ХІІ–ХІV ст.
 Пам’яткоохоронні роботи на території колишньої княжої столиці, а нині пам’ятки археології національного значення – літописного міста Звенигород |
Минулоріч восени археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України провели пам’яткоохоронні роботи на території колишньої княжої столиці, а нині пам’ятки археології національного значення – літописного міста Звенигород. Дослідження було зумовлено реконструкцією старого газогону. Археологи підтвердили наявність давньоруського матеріалу та виявили рештки дерев’яної забудови боярського кварталу XII століття, який досліджували у 1980-х роках. Серед цікавих знахідок – фрагмент скляного браслету, скляні намистини місцевого виробництва, фрагменти так званих звенигородських мисок, керамічного світильника і частина металевого скроневого кільця.
 Пліснеська археологічна експедиція 2018 року |
В Історико-культурному заповіднику «Давній Пліснеськ» археологічні розкопки минулого року проводили під програму археологічного скансену, спорудження якого передбачається на дитинці літописного міста ХІІ – ХІІІ ст.ст.
Археологам вдалося натрапити на велику кількість артефактів, які презентують різні сторони матеріальної та духовної культури мешканців древнього міста.
Несподіванкою стали численні матеріали трипільської культури, які презентують один із періодів розвитку історичного Пліснеського археологічного комплексу.
У 2018 році об’єктом наукового пошуку на території Давнього Пліснеська обрали ділянку шостої лінії захисту Пліснеського археологічного комплексу. У ХІІ–ХІІІ ст. ця територія обмежувала літописне місто того часу. Археологи також досліджували ділянку на самому дитинці давньоруського городища.
 Дослідження кургану скіфського часу на Вінничині |
Одним із великих проектів 2018 року для працівників НДЦ «РАС» ІА НАН України стало дослідження пам’ятки археології місцевого значення – кургану пізньоскіфського часу (V–IV ст. до н.е.) «Кладова могила», розташованого у місті Гайсин Вінницької області.
Під час робіт археологи встановили межі та розміри курганного насипу, первинний діаметр якого становив 40 м. Завдяки детальній аеро– й топографічній зйомці кургану і прилеглої території виявлено невідомі до цього частини давнього могильника. Найцікавішими для науковців були рештки поховальної камери, розмірами 8,7х8,4 м, яку розкрили повторно. Під час досліджень зафіксовано два грабіжницькі ходи – давній та сучасний, якому не більше 20 років, що свідчить про інтерес до пам’ятки з боку нелегальних копачів.
Про ці та інші результати археологічного сезону 2018 року читайте у матеріалі на сайті інформаційної агенції «Гал-інфо»: https://galinfo.com.ua/articles/kurgany_ta_davni_poselennya_arheologichni_rozvidky_2018_roku_304354.html?fbclid=IwAR0txblfQc-J-XXVXiKs-XPx9c7A7jL_K3TMLsSyWH5nr9RqWp3_cbnDvMc
За матеріалами НДЦ «РАС» ІА НАН України