У рейтингу якості життя згідно з результатами дослідження сервісу Numbeo Україна потрапила до останньої десятки країн: Україна опинилася на 62 місці, усього в списку 71 країна. Сходинкою вище у рейтингу опинився Таїланд, нижче — Гонконг. У всіх 3 країнах індекс якості життя заледве перевищує 100 (в України, наприклад, 102,34). Натомість у лідера списку Данії бал удвічі вищий – 198,57. Дослідники окремо оцінювали купівельну спроможність країн, їхню безпеку, охорону здоров'я, вартість життя, доступність нерухомості, транспорт, забруднення й екологію. Найгірша ситуація з купівельною спроможністю (32,72 бали), вартістю життя (27,94) і транспортом (14,35).
Завідувач відділу досліджень рівня життя населення України Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України кандидат економічних наук Людмила Черенько відзначає: «Часто для складання рейтингів, де оцінюють багато країн, використовують застарілі дані, бо повну інформацію за минулий рік матимемо тільки в серпні. Тобто зараз є потрібні дані лише за 2017-й. А якщо потрібна об'єктивна інформація для міжнародного рейтингу, можуть використовувати і за 2016-й рік».
На думку вченої, Україна має такий низький показник з огляду на те, що війна знижує рівень безпеки України. Також досі відчутний вплив обвалу гривні 2014-2015-х. За іншими показниками все стабільно: «Із 2017-го року ситуація з купівельною спроможністю почала покращуватися, хоча в рейтингу інші дані з вищесказаних причин. Так само і з транспортом. Низька оцінка може бути пов'язана з порівняльною характеристикою з іншими країнами. Це не перша проблема для нас. Людей більше турбують доступність послуг охорони здоров'я, купівельна спроможність та інші соціальні проблеми».
Дюдмила Черенько зауважує: «Не потрібно мірятися та доводити іншим, що ми кращі. Усе це – іграшки. Влада має займатися цим не для рейтингів. Тим паче, будь-яка статистична похибка може змінити позицію одразу на 10 місць. Для будь-якої країни рейтинг має бути орієнтиром. Це просто цікаво порівняти. Можна побачити ще раз проблеми, які є. Хоча влада і так знає про них. Рівень економіки не вирішує всі питання. Проте дуже багато від нього залежить. Коли зростають доходи, людям простіше забезпечувати себе всім необхідним та не сподіватися на державу. Зараз маємо 2-3% зростання рівня економіки. Це замало. Але навіть якщо темпи прискоряться, цього найближчим часом буде недостатньо для бідних верств населення. Коли зростають доходи, людям простіше забезпечувати себе всім необхідним та не сподіватися на державу».
Наразі неможливо відслідкувати, чи призупиняє війна підвищення рівня життя: «Великі бюджетні кошти йдуть на утримання армії, озброєння. Це мінус для соціальних видатків, адже гроші могли піти на інші проблеми. Також значні території не розвиваються. Йдеться про ті, на яких триває війна або є така загроза. Внутрішній валовий продукт від цього стає меншим. З історії знаємо, що під час війни активно розвивається промисловість, стає більше робочих місць. Поки зарано аналізувати, чи мала такі результати війна на Донбасі».
Людмила Черенько також аналізує можливості розвитку подій – як житимуть українці за 5-10 років: «Із прагматично-оптимістичного погляду - краще. За роки незалежності нам завжди не вистачало тривалого покращення рівня життя. Якщо не внутрішні, то були зовнішні чинники, які призупиняли процес. За останні 2-3 роки українська економіка почала рухатися вгору. Якщо так буде надалі, то до 2025-го зможемо повернутися до рівня якості життя 2007-го. Тоді він був найвищим за нашу історію. 2008-го Україну зачепила фінансова криза, показники стали гіршими. 2009-го стався повний обвал економіки, а 2010-2012-х - стагнація. Нова криза почалася 2013-го. Усі ці роки ми не рухалися вперед, бо перебували в кризових умовах. Хочеться вірити, що буде краще».
Докладніша інформація – за посиланням:
https://gazeta.ua/articles/life/_poyasnili-chomu-v-ukrayini-nizkij-riven-yakosti-zhittya/901659
За інформацією українського суспільно-політичного інтернет-видання «Gazeta.ua»