Про те, з чого почалась історія Криворізького ботанічного саду (КБС) НАН України і які дослідження проводяться в ньому сьогодні, в ефірі програми «Нарада» телеканалу «Перший міський» (м. Кривий Ріг) розповіла молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації цієї академічної установи кандидат біологічних наук Юлія Юхименко

Про те, з чого почалась історія Криворізького ботанічного саду (КБС) НАН України і які дослідження проводяться в ньому сьогодні, в ефірі програми «Нарада» телеканалу «Перший міський» (м. Кривий Ріг) розповіла молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації цієї академічної установи кандидат біологічних наук Юлія Юхименко.

Наразі установа є одним із двох найбільших ботанічних садів у системі Академії, оскільки доля Донецького ботанічного саду НАН України, розташованого на тимчасово окупованій території, на жаль, залишається невизначеною.

Розбудова Саду у Кривому Розі розпочалася 1980 року з висадження перших монопорідних деревних масивів липи серцелистої, дуба звичайного, клена гостролистого й берези повислої, саджанці яких надійшли до КБС НАН України від різних лісництв та інших ботанічних садів. Зокрема, серед чагарників найпершими висадили кілька видів жимолості та глоду. Саме ці насадження склали ландшафтну структуру новоствореного Саду.

Сьогодні у складі КБС НАН України діють три відділи: природної та культурної флори; інтродукції та акліматизації рослин; оптимізації техногенних ландшафтів. У межах цих відділів є також групи квітникарства, дендрології та рослин захищеного ґрунту (тобто оранжерейний комплекс). Крім того, в установі працюють екологи, котрі досліджують екотопи як природних, так і техногенно порушених територій; фізіологи, які вивчають біохімічний склад рослин; і мікробіологи, що займаються ґрунтами.

Сад розташовується на території площею 52,4 га, з яких 22 га – це дендрарії, на яких зростають дерева й чагарники.

Як пояснила Юлія Юхименко, основним напрямом діяльності ботанічних установ і дендропарків є інтродукція – перенесення рослин із природного ареалу до культигенного – й акліматизація, тобто пристосування цих рослин до нових умов зростання. Так, у КБС НАН України зараз зростають рослини і з Північної Америки, і з Далекого Сходу, і з Середземномор’я, і з багатьох регіонів Європи. Тропічна та субтропічна флора культивується під дахом оранжерейного комплексу Саду, рослини помірного поясу північної півкулі – просто неба, у відкритому ґрунті, хоча попервах вони, звичайно, мають пристосуватись, а для цього потребують штучного зволоження. Далекосхідні рослини необхідно регулярно поливати і в наступні роки. Рослини, які добре акліматизувалися, отримують вологу з атмосферних опадів.

«Звісно, все це робиться не навмання. Ми добре розуміємо, рослини з яких ареалів можуть у нас прижитися. Є таке поняття – «кліматичні аналоги»: порівнюються температурний режим, кількість опадів та інші показники двох місцевостей – природного ареалу рослини та території нашого Саду. Коли рослину висаджено, ми пильно за нею наглядаємо, відзначаємо строки квітування, плодоношення, листопаду тощо. Ці дані заносяться до журналу спостережень, а на основі зібраної інформації будуються відповідні графіки», – говорить учена.

За її словами, екзотичні рослини для поповнення колекцій Саду надходять із різних куточків світу завдяки спеціальній програмі обміну посадковим матеріалом (насінням і саджанцями), доступ до якої установа має як член міжнародної організації – Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин. КБС НАН України, як і інші члени цієї організації, регулярно видає каталог найменувань рослин, які культивуються на його території, та надсилає цей збірник зарубіжним колегам. Із таких переліків ботаніки обирають і замовляють необхідні найменування.

Не менш важливий напрям діяльності фахівців КБС НАН України – розроблення технологій оптимізації техногенно порушених територій, передусім рекультивація відвалів, хвостосховищ, промислових майданчиків. Застосування цих технологій передбачає заселення таких територій витривалими рослинами, які надалі самі насіватимуться й розповсюджуватимуться. Перевага цієї схеми оптимізації техногенно порушених територій полягає в тому, що вона самопідтримується та після впровадження не потребує жодних додаткових ресурсів і заходів. «Якщо раніше КБС НАН України більше уваги приділяв рекультивації відвалів, то тепер увага зосереджується на оптимізації хвостосховищ, які завдають великої шкоди довкіллю своїм пилінням. Для цього ми вирощуємо посадковий матеріал – очерет південний, який виконує функцію пилопригнічення. За рік він здатен розповсюдитися, заповнивши собою весь належний простір. Такий метод є одночасно недорогим і надзвичайно ефективним», – наголошує вчена.

Найчисельнішою з рослинних колекцій Саду є колекція глоду, вона налічує 70 зразків, серед яких – види, різновиди й один культивар (культиваром називають штучно створений селекціонерами сорт рослини, який не існує у природі), а саме кизильник (не слід плутати його з кизилом) – витончена декоративна рослина з цікавим габітусом (зовнішнім виглядом). Зростають на території КБС НАН України і близько 50 найменувань таволги та численна колекція барбарисів (понад 60 видів).

У спадок від лісозахисної смуги біля колишніх радгоспних полів Садові лишилися десяток вікових дубів, які мають досить великий діаметр і розвинену крону, а також насадження скумпії.

Від 2012 року вчені КБС НАН України реалізували кілька нових проектів – Сад безперервного квітування, Екологічну стежку, Коніферетум, Алею сакури та нову велику експозицію бузку. 2019 року біля центрального входу та поряд із адміністративним корпусом було створено яскраві гравійні мінікомпозиції із застосуванням кольорової мармурової крихти, до яких залучено культивари сосни гірської та деяких тропічних і субтропічних рослин. З-поміж планів на майбутнє – поліхромні композиції із застосуванням яскравих культиварів і додатковими елементами, зокрема архітектурними. «КБС НАН України вважається молодим і мініатюрним садом. Крім того, він розташовується у степовій зоні, тобто тутешні кліматичні умови дуже складні для інтродукції рослин. Нашому Садові вже 39 років, і чимало його деревних рослин, які старіють тут швидше, ніж деінде, уже майже сягнули межі свого віку. А отже, їх потрібно буде замінювати та реконструювати деякі з наявних експозицій», – зазначає Юлія Юхименко.

«Будь-який ботанічний сад має власні «родзинки». У нас це, наприклад, ліріодендрон тюльпановий, який квітує просто зараз. Він належить до родини магнолієвих і має квітку дуже цікавої та незвичної будови і зелено-жовтого забарвлення, яке робить її практично непомітною серед листя, – веде далі гостя телестудії. – Є в нас і інші перлини. Один із них – калікант, красивий екзотичний чагарник північноамериканського походження. У Саду зростають також Авраамове дерево (або ж вітекс священний), зизифус звичайний (він же унабі або фінік північний) та цукеркове дерево. Остання з цих рослин має солодку плодоніжку, але побачити її плоди нам досі не довелося».

КБС НАН України є найпівнічнішою точкою Кривого Рогу і розкинувся в мальовничій, овіяній легендами Приворотній балці. «Ця місцина й справді зачаровує свою красою, – переконує вчена. – Тут зростають рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України. До ставу прилітають птахи кількасот видів, тому поряд із нами завжди працює багато орнітологів. Відвідують наш Сад не лише криворіжці, а й гості з інших міст і навіть країн. Запрошуємо всіх приїжджати до нас якомога частіше. Двері Саду відчинено для вас щодня».

P.S. 20 травня 2019 року у Криворізькому ботанічному саду НАН України пройшов День відкритих дверей, присвячений 39-річчю від часу заснування цієї академічної наукової установи. Відеосюжет телеканалу «ТРК Рудана» (м. Кривий Ріг) про це (з коментарями директора КБС НАН України доктора біологічних наук, професора Івана Коршикова і завідувача відділу природної та культурної флори кандидата біологічних наук Тетяни Чипиляк) дивіться за посиланням: https://youtu.be/rBmQAu_9ebs.