Виставка «Льодовикова епоха» запрошує відвідувачів у мандрівку у просторі і часі крізь мільйони років. На той час значна частина Євразії та Північної Америки була вкрита льодовим щитом, а коли він танув – тундрою. Тривалі похолодання змінювалися відносними потепліннями, а материки й океани набули сучасних обрисів. Насуваючись і відступаючи, величезні маси льоду, немов бульдозер, змінювали рельєф земної поверхні, формуючи сучасний ландшафт. Фотографії слідів, залишених льодовиком, рештки плейстоценових тварин з колекції музею, свідчення життєдіяльності первісних людей, які боролися з суворим кліматом - дороговкази для відвідувачів у цій мандрівці.
 Вхідна зона виставки із вітальним текстом українською та англійською мовами. |
Виставка займає 5 експозиційних залів. У трьох залах розміщена безпосередньо експозиція: Світ Мамута, Світ Людини і Світ Носорога, а ще у двох залах розміщена «Школа льодовикового періоду» інтерактивний освітній простір для дітей.
Світ Мамута
Самиця Волохатого, або євразійського мамута (Mammuthus primigenius) висотою майже п’ять метрів – головна героїня цієї зали. До музею вона потрапила відносно недавно, за геологічними мірками. У 1907 році на рештки тварини натрапили робітники озокеритової копальні, неподалік села Старуня, що в Богородчанському районі Івано-Франківської області. Тварина, яку спочатку прийняли за вола, виявилася мамутом. Старунський мамут знаменитий у всьому світі, є одним з найцінніших експонатів Музею.
Мамутова прерія, мамутова фауна – більшість наукової термінології, що використовується для характеристики льодовикової епохи, так чи інакше пов’язана з назвою цієї величної тварини.
Де і як жили мамути, що їли, які тварини були їхніми сусідами і навіть якою була погода у Львові в липні 19 021 року до нашої ери, ви зможете дізнатися у цьому залі експозиції.
 Загальний вигляд залу Мамута |
 Інтерактивна мультимедійна станція що розповідає про походження хоботних, зовнішній вигляд, розміри та особливості біології різних видів протягом еволюції |
У залі Мамута представлені кілька експозиційних сюжетних ліній. Головна тема це особливості Плейстоцену, або льодовикової епохи. Ключове питання на яке відвідувач отримує відповідь – Чому виникають зледеніння Землі?
Про те як кількість енергії, яку ми отримуємо від Сонця визначає Клімат і погоду і як на це впливають особливості обертання Землі довкола осі і довкола Сонця можна дізнатись за допомогою спеціальної інтерактивної станції «Цикли Міланковича». Адже орбіта обертання Землі навколо Сонця не кругла, а еліптична і сама планета не ідеально круглої форми, ми отримуємо або більше або менше сонячної енергії в різні періоди часу, саме це і призводить до періодичного зледеніння нашої планети.
 Цикли Міланковича – Як Космос впливає на наш Клімат? |
Про дослідження клімату розповідають репліки льодового керну а про погоду льодовикової епохи – справжні прогноз погоди на «сьогодні», але 20 тисяч років тому.
 Репліки льодового керну |
Далі відвідувачі можуть дізнатися про мамутову прерію і мамутову фауну. Мамутова прерія була найбільшою екосистемою планети 15 тис. років тому. Трав'яний покрив формували не мохи, як у тундрі, а злаки. За коротке спекотне літо в тундростепу встигало вирости рясне різнотрав'я заввишки до 2 м. Розвитку деревної рослинності перешкоджали постійні холодні північні вітри з льодовика, промерзання ґрунту і холодний сухий континентальний клімат. Мамутовою фауною називають ссавців, що жили під час Вюрмського зледеніння. Багатий трав'яний покрив, що сформувався в тундростепах Євразії і Північної Америки створював сприятливі умови для існування численних стад травоїдних: мамутів, волохатих носорогів, бізонів, великорогих оленів та ін. За високої чисельності травоїдних численними і різноманітними були хижаки, які на них полювали: печерні леви, печерні гієни, вовки та ін. Всі тварини мамутової фауни були чудово пристосованими до життя в умовах холоду.
 Хижаки льодовикової епохи з колекції Музею |
 Травоїдні льодовикової епохи з колекції Музею |
 Репліка екскрементів мамута і жуки копрофаги |
 Репліки аркто-альпійських видів рослин та інтерактивна станція, що містить інформацію про них |
Окремою сюжетною лінією є історія мамута зі Старуні. У жовтні 1907 р. в озокеритовій копальні біля села Старуня (нині Богородчанський район Івано-Франківської області) була зроблена унікальна, світового значення знахідка. На глибині 12,5 м знайшли скелет мамута разом з м’якими тканинами та шкірою. Після засвідчення поважною науковою комісією, 7 листопада 1907 р. мамут зі Старуні був подарований Природничому музею ім. Дідушицьких у Львові, як тоді називався наш музей. Окрім вище згаданого добре збереженого скелету мамута на виставці експонується і його шкіра. Робітники копальні в Старуні, які знайшли мамута, вирішили, що це туша вола, яку колись скинули в шахту, порубали його на шматки і викинули на відвал просто неба. Шкіра була в настільки доброму стані, що люди порізали її на шматки і позабирали собі для виготовлення взуття та інших господарських потреб. Коли з’ясувалося, що це туша мамута, розібрані копачами шматки шкіри довелося відбирати в них через суд. Під час ІІ Світової війни за Старунськими знахідками полював Інститут Аненербе, про це у спеціальному відео розповідають австрійські та українські науковці.
 Шкіра мамута зі Старуні |
Світ Людини
Цей зал присвячений людям кам’яної доби, адже Четвертинний період — ера людей. Відвідувачі дізнаються що ще відносно недавно, у геологічному розумінні, Землю населяли кілька видів людей. Справжні люди, представники роду Homo виникли в Африці майже 2,6 млн. років тому, які пізніше розселилися, спочатку у Євразію, а згодом на інші континенти. Протягом останнього льодовикового періоду, тільки два види людей жили в Європі: неандартальці 130-30 тис. років тому, що були нащадками людини прямоходячої, і сучасні люди, які почали своє існування 300 тис. років тому в Африці й іммігрували до Європи близько 40 тис. років тому. Який колір шкіри мали перші люди, що вони їли, чи дійсно саме вони винищили всіх мамутів? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповіді у залі Людини.
 Репліка людини розумної |
 Теорії вимирання мегафауни, думка науковців. |
Світ Носорога, або Носоріг № 1
Останній зал експозиції присвячений найціннішому експонату Музею, волохатому носорогу Coelodonta antiquitatis, знайденому у с. Старуня. 6 листопада 1907 року, в тій самій копальні, де знайшли мамута, на глибині 17,6 м знайдено ліву частину туші волохатого носорога разом із передньою лівою ногою та двома рогами. Це була перша в світі знахідка муміфікованого волохатого носорога не у вічній мерзлоті. Видобуті рештки носорога, як і мамута, перевезли до Музею Дідушицьких у Львові – так тоді називався ДПМ НАН України.
Побачити опудало носорога, зразки з унікальної Старунської колекції та дізнатися історію цих відкриттів відвідувачі зможуть у цьому залі.
 Опудало волохатого носорога, знайденого у селі Старуня Богородчанського р-ну, Івано-Франківської області |
 Інтерактивна мультимедійна станція «Філогенія носорогів» |
 Анімація «Історія одного полювання» - про полювання первісних людей на волохатих носорогів |
У шахті поряд з мамутом і носорогом знайдені рештки тварин і рослин, які стали важливим джерелом для наукової реконструкції середовища та клімату плейстоценового тундростепу. Також зібрана унікальна колекція з тогочасними безхребетними, що зберігається у понад 600 пробірках. Здебільшого це надкрилля понад 180 видів комах, мушлі наземних та водних молюсків. Колекція решток рослин складається з листків і гілочок, найчастіше дуба, клена, верб. Також зібрані зразки ґрунтів і порід.
 Вітрина зі Старунськими знахідками |
Школа льодовикової епохи розміщена у двох окремих кімнатах. Це інтерактивна дитяча зона що запрошує найменших відвідувачів. Вони зможуть відчути себе справжніми мисливцями на мамутів, подивитися навчальні фільми і стати учнями «Школи льодовикового періоду» яка розпочне свою роботу з вересня.
 Навчальний простір для майстер-класів |
 Ігрова зона «Стоянка мисливців на мамутів» |
В основі концепції виставки лежать результати найновіших наукових досліджень а у поєднані із сучасними музеологічними підходами до інтерпретації колекцій, сучасним дизайном та технічними іноваціями, виставка є гарним прикладом сучасної природничої експозиції. Про це свідчить і високий інтерес до виставки відвідувачів, за неповний місяць роботи виставку відвідали понад 7 тисяч гостей.
До створення виставки «Льодовикова епоха» командою Державного природознавчого музею НАН України в рамках проекту Динамічний Музей долучився Фонд Ріната Ахметова.
За інформацією Державного природознавчого музею НАН України