У своєму інтерв’ю Антон Сененко зазначає: «Популяризація науки в Україні – це як їхати на палаючому ровері через лісову пожежу. (…) Чому ці люди займаються популяризацією науки – їх або ображає те, що чиновники «не знають», що в Україні є наука, яку треба підтримувати, або це люди, яких по-справжньому «драйвить» від того, що вони відкривають людям щось нове, навіть якщо це якісь елементарні речі, наприклад чому небо синє. Я почав займатись популяризацією науки у 2015 році, тому що скидалось, що урядовці просто не знали, що в Україні є наука. Після цього я дізнався, що існує безліч маленьких науково-популяризаторських проєктів, де фахівці займаються популяризацією своєї галузі. (…) І це в чомусь схоже на реформу децентралізації - коли всі працюють порізно, але на спільну справу».
 |
Учений також говорить про фундаментальні дослідження: «Якщо дуже сильно спростити, вся наука поділяється на фундаментальну та прикладну. Прикладна наука – це та, яку застосовують люди на практиці, але варто розуміти, що жодної прикладної науки не може існувати без фундаментальної. Фундаментальна наука – це створення нового знання про закони природи та властивості речей. Така наука – це виключно цікавість дослідників. Але побічні ефекти цієї науки – є якраз прикладні і корисні речі. Наприклад винайдення напівпровідника – це просто цікавість вчених. Тепер вони є в кожному комп’ютері. Чи наприклад радіоактивність – її не відкривали для атомних реакторів чи ядерної бомби. (…) Фундаметальна наука – це те, що робить наш рід людський людьми. Допоки ми цікавимося чимось більшим, ніж ми, ми й є людьми. (…) Передній край науки він не завжди зрозумілий для пересічного громадянина, але у здоровому середовищі, з правильно організованим бізнесом, який може зрозуміти для чого фундаментальні дослідження і який у майбутньому з цього буде зиск для комерціалізації, то тоді держава справді розвивається».
Про псевдонауку Антон Сененко говорить наступне: «Псевдонаука – це не лише українське, а загальносвітове явище. Його корені з загальнолюдського принципу: «Працювати якомога менше і отримати якомога більше». Якщо створити в науці кваліфікаційні вимоги, завжди будуть знаходитись люди, які будуть намагатись їх обійти. Вся ж справжня наука базується на довірі, на доброчесності. Якщо ця людина називає себе науковцем, то вона працює за правилами, вона не бреше, щодо своїх досліджень, вона не займається плагіатом, а також довіряє своїм колегам з наукового середовища. Ми не можемо перевірити все. Наприклад, те що Земля кругла встановили вже якісь вчені, і не потрібно всім умовно літати на орбіту, щоб в цьому переконатись . Однак в Україні псевдонаука набрала загрозливих масштабів. Вітчизняні науковці поставлені в умови мінімального фінансування і при цьому їм потрібно окрім своїх досліджень, ще боротись з псевдонаукою, тому що фінансування розподіляється рівним шаром між нормальними дослідниками та псевднонауковцями».
За інформацією телеканалу «ПРЯМИЙ»