20 листопада 2019 року на завершення відзначення “Року Івана Левинського” у Львові в Актовій залі Музею етнографії та художнього промислу (МЕХП) Інституту народознавства (ІН) НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15) відбулося урочисте відкриття виставки "Керамічний код Івана Левинського (погляд через століття)".
 Із вітальним словом виступає директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк |
 Під час відкриття виставки |
Масштабна фондова виставка покликана охопити поглядом через 100-ліття усю палітру керамічного спадку українського митця і підприємця (від цеглин до дахівок, від мініатюрних плакеток до вишуканих амфор). Понад 300 пам’яток зі збірки МЕХП та приватних колекцій, що розміщені на площі 5 залів, демонструють еволюцію художніх особливостей фірмового стилю кераміки Івана Левинського від 1890-х до 1914 р. Концептуально побудова експозиції в основному відповідає структурі 5-ти виробничих відділів керамічної фабрики І. Левинського за станом на 1912 р.: 1) підрозділ плиток до підлоги і стін; 2) відділ посуду і декоративних ваз; 3) відділ дрібних керамічних виробів; 4) відділ пластики; 5) кахлярський підрозділ.
Проект реалізований у співпраці з Центром дизайну, архітектури та урбаністики Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України та “Я Галереєю” Павла Гудімова − автора ідеї відзначення “Року І. Левинського” у Львові.
 Фрагмент експозиції виставки |
Виставку відкриває панорамний огляд своєрідних семантичних кодів керамічних виробів Івана Левинського в контексті основних композиційних схем на прикладах геометричних мотивів, шахівнички, солярних і хрестових орнаментів тарелей та художнього відтворення так званих метлахських плиток підлог львівських кам'яниць. Своєрідний вівтар пам'яті великому містобудівничому і зодчому формує символічна східчаста композиція з трьох свічників під портретом І. Левинського.
 Фрагмент експозиції виставки |
Друга зала репрезентує вершинні досягнення камерного керамічного світу І. Левинського від дрібної фігуративної пластики національно-етнографічних типажів до показу формотворчих і орнаментальних новацій початку ХХ ст. у руслі творення модерного українського стилю на прикладах шедеврів малих художніх форм інтер'єрного призначення з колекції Музею.
 Фрагмент експозиції виставки |
Наступна частина експозиції розкриває усю палітру художньо-декоративних можливостей, орнаментальних кодів і смислів керамічного світу І. Левинського, втілених в архітектурі львівських кам’яниць (від різноманітного покриття облицювальної плитки підлог і стін вхідних вузлів, брам та сходових кліток до барвистих акцентів дахівки, орнаментально й сюжетно вирішених пічних кахель та поясних композицій фасадів будівель). Хронологічно прослідкована стильова еволюція керамічних плиток і виробів фабрики І. Левинського від епохи історизму з його зашифрованою геральдичною декоративною символікою на зразок тиражованих мотивів лілій та еклектично інтерпретованих історичних стилів в орнаментальних рішеннях кінця ХІХ ст. до сецесійних тяг, модерно втілених рослинно-квіткових композицій і керамічної «веселки» в манері народної «вишиванки».
Третя зала демонструє оригінальні зразки декоративного оздоблення львівських кам’яниць: облицювальну плитку екстер’єрного (фасадного) призначення та внутрішньобудинкових вхідних вузлів сходових кліток, реконструкції метлахських плиток, що по-сецесійному орнаментально-химерно і різнобарвно встеляли керамічними килимами долівки будівель Львова і Галичини у 1914 р. По центру зали розміщена вітрина з автентичним фрагментом керамічної дахівки з купола Єврейського шпиталю у Львові. Поруч в іншій вітрині представлена мала пластика фабрики І. Левинського, здебільшого плакетки з рельєфними зображеннями видатних історичних діячів.
 Фрагмент експозиції. Інтер’єр помешкання галицького українця |
Четверта зала відтворює дух інноваційних модерністичних пошуків Галицької Крайової виставки у Львові (1894 р.) та Всесвітньої виставки в Парижі (1900 р.) У цій манері здійснена реконструкція елітного інтер’єру помешкання галицького українця у стильовому діапазоні кола Івана Левинського (зокрема, його вчителя і компаньйона Юліана Захаревича, сучасників Едгара Ковача, Олени Кульчицької та ін.).
 Фрагмент експозиції. Макет пічки фабрики Івана Левинського |
У п’ятій залі експонуються різноманітні зразки пічних кахелів фабрики І. Левинського, що заполонили львівські помешкання, починаючи від запуску у 1889 р. першого підприємства «Фабрика кахлевих печей «Іван Левинський»».
Експозицію ґрунтовно доповнили пам’ятки, надані Управлінням охорони історичного середовища Львівської міськради, приватними колекціонерами, особливо − цілісна збірка пічних кахелів Андрія Каменщика.
 Фрагмент експозиції виставки. Габльота з друкованими виданнями |
Об’єднуючим композиційно-естетичним компонентом усіх залів експозиції є відтворені орнаменти підлогових плиток львівських брам, які виконав відомий дослідник творчості Івана Левинського Олесь Нога. Доповнюють загальну картину унікальні архівні матеріали зі світлинами проектів Всесвітньої виставки в Парижі, творців українського модерну в Галичині кола І. Левинського: архітектора Олександра Лушпинського, художника Гната Колцуняка та інших. Дві третини виставлених пам’яток вперше представлені для огляду широкому загалу.
Донині керамічні коди І. Левинського як своєрідний декоративний додатковий фасад міста ваблять око колористичними акцентами, формами і загадковими орнаментами.
* * *
Іван Іванович Левинський – видатний український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч. Цей найбільший будівничий Львова за усю його історію створив неповторний у своїй красі архітектурний образ міста кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це відчутно як в естетиці камерних форм інтер’єру львівських помешкань та зовнішнього вбрання кам’яниць, так і в побудові модерних за духом і стилем кварталів "Нового Світу".
Мандруючи Львовом, кожен повсякчас відчуває незриму присутність Івана Левинського як архітектора або будівничого у створених ним мальовничих кварталах вулиць та у багатьох спорудах, які стали візитками міста: Оперний театр, Залізничний вокзал, Страхове товариство "Дністер" та ін.
Окремо милують око численні технологічні та декоративні новації, сецесійні акорди керамічних панно і штучного каменю виробництва фабрик митця на фасадах та в інтер’єрах кам’яниць, навіть якщо самі будівлі втілені за проектами інших архітекторів його доби.
Особлива заслуга І. Левинського полягає у формуванні самобутнього українського архітектурного обличчя Львова в шатах і формах його власної моделі національного модерну з впровадженням барвистого світу народної орнаментики. У різні роки ідею керамічного дива допомагала втілювати у життя плеяда таких визначних митців, як: Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Осип Білоскурський, Еміль Дубрава, Михайло Лукіянович та інші.
За інформацією МЕХП ІН НАН України