12 листопада 2019 року в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся щорічний Всеукраїнський науково-теоретичний семінар для молодих учених пам’яті Ніли Зборовської.

Семінар став уже традиційною спробою осмислення літературознавчої, художньої спадщини та продовженням наукового діалогу, започаткованого вченою, письменницею, доктором філологічних наук, провідною науковою співробітницею Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктором філологічних наук Нілою Зборовською. Виступи літературознавців поєднувалися зі спогадами колег, однодумців Н. Зборовської. Ідейно й тематично розмову було побудовано, передусім, навколо спадщини та широкого кола поглядів Н. Зборовської на літературу. Зокрема, йшлося про різні аспекти наукової та художньої творчості, психоаналіз як теорію і практику прочитання класичної і модерної української літератури, постколоніальні й посттоталітарні дослідження, фемінізм, сучасний літературний процес тощо.

Відкриваючи семінар, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський відзначив вагомий внесок Ніли Зборовської в сучасну українську літературознавчу науку, критику, поділився власними спогадами про Нілу Зборовську як про літературознавицю, авторку прозових творів, багатогранну особистість, а також здійснив огляд «“Танцюючої зірки” Тодося Осьмачки» (1996), «Феміністичних роздумів: На карнавалі мертвих поцілунків» (1999), «Моєї Лесі Українки» (2002), «Психоаналізу і літературознавства» (2003), «Коду української літератури» (2006) та ін. Окремо М. Жулинський зосередився на художньому антиромані «Українська реконкіста» (2003) Ніли Зборовської.

Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Раїса Мовчан розповіла про свій досвід співпраці з Нілою Зборовською, співучасть в академічних заходах, конференціях, а також поділилася враженнями від перших книг дослідниці – передусім книжки «“Танцююча зірка” Тодося Осьмачки». За словами Раїси Мовчан, у спогадах знайомих Н. Зборовська є втіленням неординарної, багатогранної людини, яка перебувала в постійному, безперервному пошуку, відкритті себе і світу в різних його проявах. Враженнями про знайомство й досвід спілкування з Нілою Зборовською поділилася і старша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Світлана Лущій. Науковиця дослідила літературознавчий діалог Ніли Зборовської із новелістикою Григора Тютюнника та романами Емми Андієвської. Наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Анжела Матющенко вказала на безперервний пошук як важливу ознаку художнього та наукового мислення Н. Зборовської. У своєму виступі, присвяченому постмодерній сценічній інтерпретації української модерної драматургії, розглянутої в психоаналітичному ключі, дослідниця наголосила, що у світлі сучасних міждисциплінарних студій режисер театральної вистави вважається проективним реципієнтом, а сама вона – проактивною проекцією драматичного твору, що не лише продовжує життя твору, а зумовлює актуально-сучасне смислове перекодування. Науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Тарас Головань у доповіді, присвяченій взаємодії філософії та психоаналізу, звернув увагу на питання теорії пізнання, моральної філософії та філософії мови.

Про діалог письменників крізь час, зустріч «індивідуального таланту» і «традиції» вів мову молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Вадим Василенко. Проблематиці сучасної української літератури присвятили свої доповіді дослідники з Києва, Дніпра, Чернігова. Так, молодша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Катерина Девдера запропонувала своє прочитання новели «Лозанн» О. Лишеги як мемуарного тексту, який водночас вирізняється міфологічністю образів, ситуацій, часопростору. Тема гендерних стереотипів тісно пов’язана з дослідженнями Ніли Зборовської, стала об’єктом зацікавлення молодшої наукової співробітниці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Яніни Юхимук, яка на прикладі сучасної підліткової прози показала, що художня література не лише відображає певні соціальні процеси, фокусуючи увагу читача на найбільш гострих проблемах, а й містить авторитетну точку зору, котра впливає на процес створення своєрідного інформаційного фільтру молодою людиною.