На початку зібрання академік Борис Патон вручив державні нагороди вченим НАН України, нещодавно відзначених Указами Президента України Володимира Зеленського та Розпорядженням Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.
Зокрема, Указами Президента України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю було нагороджено:
- орденом князя Ярослава Мудрого І ступеня – академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права, директора Інституту історії України НАН України академіка Валерія Смолія;
- орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – ученого секретаря Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України кандидата історичних наук Віталія Перевезія;
- орденом княгині Ольги ІІІ ступеня – завідувача відділу Інституту фізичної хімії імені Л.В.Писаржевського НАН України члена-кореспондента Світлану Орлик;
- почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» – головного наукового співробітника Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України доктора технічних наук, професора Олексія Богаченко, директора Інституту органічної хімії НАН України академіка Віталія Кальченка та заступника директора з наукової роботи Інституту фізики НАН України доктора фізико-математичних наук, професора Володимира Порошина;
- почесним званням «Заслужений лікар України» – головного лікаря Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» кандидата медичних наук Тетяну Кризську.
Розпорядженням Голови Верховної Ради України за вагомий внесок у зміцнення міжнародного авторитету вітчизняної науки значними здобутками в галузі астрономії і фізики космосу Грамотою Верховної Ради України нагороджено трудовий колектив Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України.
 академік НАН України Валерій Смолій |
 кандидат історичних наук Віталій Перевезій |
 член-кореспондент НАН України Світлана Орлик |
 доктор технічних наук, професор Олексій Богаченко |
 академік НАН України Віталій Кальченко |
 доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Порошин |
 кандидат медичних наук Тетяна Кризська |
 академік НАН України Ярослав Яцків |
Далі учасники зібрання заслухали дві доповіді.
З питання «Біосенсори – аналітичні прилади нового покоління» виступив завідувач відділу біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік Олексій Солдаткін.
Біосенсорика – це перспективний науковий напрям сучасної аналітичної біохімії з розроблення аналітичних засобів для медичної діагностики, екологічного моніторингу, тестування складу фармакологічних препаратів та якості харчових продуктів. Це є вкрай важливими як з наукової, так і прикладної точки зору.
Проведені дослідження дозволили розробити низку біосенсорів та створити їхні лабораторні прототипи для визначення концентрацій основних метаболітів у сироватці та діалізаті крові людини (діагностика дисфункції нирок і контроль процесу гемодіалізу); діагностики окремих форм лейкозу та резистентних штамів Mycobacterium tuberculosis на основі афінних взаємодій біологічних молекул (ДНК та моноклональні антитіла); in vitro та in vivo аналізу метаболітів і нейромедіаторів у мозку ссавців, зокрема глюкози, лактату, АТФ, глутамату, ацетилхоліну, D-серину, що апробовано на моделі лабораторних тварин; визначення пеніциліну, формальдегіду, аргініну в фармакологічних препаратах (контроль якості препаратів); інгібіторного визначення фосфороорганічних пестицидів, фенолів, іонів важких металів, стероїдних глікоалкалоїдів, гіпохлориту та інших токсикантів у харчових продуктах і зразках навколишнього середовища (контроль наявності основних забруднювачів).
Частина з них вже апробована при аналізі конкретних зразків і наразі проходить стадію метрології.
З питання «Про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Перспективні дослідження з фізики плазми, керованого термоядерного синтезу та плазмових технологій» на 2017–2019 рр.» виступив віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній.
У своїй доповіді він висвітлив результати фундаментальних досліджень учених Академії в галузі проблем теорії плазми, керованого термоядерного синтезу та плазмової електроніки.
У виконанні Програми брали участь 9 установ з чотирьох відділень НАН України – Відділення ядерної фізики та енергетики, Відділення фізики і астрономії, Відділення фізико-технічних проблем енергетики та Відділення інформатики. Значну кількість робіт було виконана у співпраці з фахівцями провідних наукових центрів Європи. Частину робіт за напрямами «Фундаментальні проблеми теорії плазми» та «Керований термоядерний синтез» було підтримано EUROfusion Consortium.
В ході виконання програми отримано ряд важливих результатів. Зокрема, за допомогою встановленої на стелараторі Ураган-2М нової (дипольної) антени, подібної до антени стеларатора Wendelstein7-X (Німеччина), досліджено і запропоновано для Wendelstein7-X сценарії ВЧ-створення та нагрівання плазми, а також очищення стінок вакуумної камери. Також на установках У-2М та У-3М підготовлено експеримент зі створення плазми в режимі з неповною іонізацією, який потім було проведено на установці Wendelstein7-X.
Показано, що просторове каналювання енергії та імпульсу в плазмі термоядерних установок може впливати на властивості альфвенових власних мод. Зокрема, воно може створювати моди з радіально залежною фазою, тобто хвилі з радіально викривленим фронтом.
Розроблено теорію збудження кільватерних полів у багатозонних діелектричних структурах, яка дозволяє отримати значний коефіцієнт трансформації енергії драйверного згустка в прискорюваний згусток.
Доведено доцільність використання мікрохвильового випромінення зі стохастично стрибковою фазою для створення високоефективних розрядів низького тиску та додаткового нагрівання плазми в термоядерних пристроях.
Створено експериментальний зразок високовольтного обладнання для формування підводного імпульсного розряду в установках для електророзрядного очищення забрудненої води та перевірено ефективність його використання.
Також під час засідання учасники обговорили та підтримали ініціативу Президента України Володимира Зеленського оголосити 2020 рік Роком математики в Україні.
Як показали останні дослідження якості освіти PISA (PISA – програма міжнародного оцінювання учнів), 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знань з математики.
Також невтішні результати ЗНО з математики, проведені Українським центром оцінювання якості освіти (2018). Відсоток учасників, які не подолали мінімальний поріг склав майже 19%. Такі ж невтішні результати опитувань, проведених рядом незалежних центрів, і серед студентів вищих навчальних закладів України.
У листопаді 2019 року ЮНЕСКО на своїй 40-ій сесії Генеральної конференції прийняла рішення щорічно 14 березня святкувати «Міжнародний день математики». Воно було підтримано численними міжнародними організаціями.
Національна академія наук України вирішила долучитися до проведення Року математики в Україні. Було прийнято проект постанови Президії щодо створення Організаційного комітету НАН України та підготовки пропозицій до проекту заходів з проведення Року математики в Україні.
Фото: Прес-служба НАН України