Олексій Коваленко окрім зазначених регалій ще є творцем та адміністратором науково-популярних груп у соціальних мережах «Довколаботаніки» та «Ботаніка в кедах». Він проводить екскурсії для дорослих і дітей, може проаналізувати рослини серіалу «Гра престолів» і розказати про них захопливі факти, здивувати тим, що між «тиквою» і «гарбузом» є різниця, попросити дітей намастити тебе маскою з куркуми і так проводити екскурсію, аби їм було цікаво!
У статті розказують про становлення цього непересічного науковця, появу у нього інтересу до ботаніки та резони, відповідно до яких Олексій Коваленко став науковцем.
Учений зауважує: «Наука – це перетворення твоєї реальності. Вона стає більшою, це змінює систему поглядів. Коли розумієш, наскільки складно побудований світ і скільки в ньому взаємозв’язків, в тебе автоматично вживлюються ідеї біорозмаїття й толерантності. (…)Я щасливий тим, чим займаюся. Це не просто робота, а відчуття, що я маю тут бути».
Олексій Коваленко намагається імплементувати інтерактивні програми у роботу музею: він робить інтерактивні демонстрації, екскурсії чи квести. Наприклад, для програми про різдвяні прянощі Олексій бере найцікавіші різдвяні прянощі, дозволяє відвідувачам потримати їх в руках, понюхати і відчути на смак, а не просто читає лекцію. Він дивує, що кориця несправжня і справжня – це два різні види. Що перевірити, яка справжня, можна йодом. Під час інтерактиву діти роблять з куркуми косметичну маску, наносять її Олексієві на обличчя. І в такому кумедному вигляді він ще 20 хвилин читає лекцію. Пояснює, що такий трюк дозволяє трішки змінити реальність: лектор з жовтим обличчям створює уяву, що ти в незвичному місці. Зараз інтерактивні програми в музеї вчений проводить постійно, більше 100 на рік (подекуди – до 300 разів). Зазвичай музейні програми Олексія – мікси форматів. Наприклад, 40-50 хвилин демонстрації, а далі – півгодини квесту. Вперше такий формат вчений спробував на програмі «Хижі рослини».
Втім, позиціонує себе Олексій Коваленко найперше як науковця. Він займається наукою поза екскурсіями. Але це непросто – купу часу «з’їдають» інші справи. Попри це, за рік ученому все ж вдалося опублікувати три статті в журналах Scopus: «Це було дуже складно поєднувати, але й задоволення від того, що ти можеш це суміщати, більше. Я більше почав цінувати час, який вдається викроїти для занять наукою. Насолоджуюся кожним виїздом від початку до кінця і відчуваю, що займаюся науковою роботою значно ефективніше». Він найперше вивчає екотонні явища в природі – на стику екосистем. Олексія цікавлять флори міст. Тут є кілька вимірів:
1. урбаногенна флористична аномалія – коли на території міста і його околиць сукупно може бути більше видів, ніж на природозаповідній території такого ж розміру;
2. рослинні угрупування;
3. популяції рослин в екотонних умовах.
Наостанок учений зауважує: «Коли робиш відкриття, хай мінімальне, розумієш, що ти вже щось зробив. І це може допомогти суспільству, в якому живеш, рослинам, які тут ростуть, ти можеш допомогти їх зберегти чи полегшити життя людям. Це віддача, що ти на правильному місці, і в правильному руслі використовуєш свої знання і захоплення. А не просто розважаєш себе».
За інформацією інтернет-видання «Українська правда»