Учена зазначає: «Найпопулярніші теми у розмовах людей – здоров’я і погода. І вони й справді дуже пов’язані між собою. Говорячи «я і природа», ми себе тим самим протиставляємо і відокремлюємо від природи, і тому можемо шкодити їй. Якби сприймали себе, як частину природи, то не стали б шкодити самі собі. Сьогодні нам особливо важливо жити в балансі з природою».
Експерт пояснює до чого варто готуватись: «Звичайно, цієї зими сніг буде. А от чи буде сніговий покрив – це питання. Новий рік на порозі, а снігу ми й досі не бачили і плюсова температура грудня б’є всі рекорди. Багато хто тішиться тим, що грудень теплий і можна зекономити на опаленні. Але варто подумати й про те, що робитимемо влітку, коли так само температура буде вище ще на 3-5 градусів, ніж раніше. Нам буде дуже некомфортно. І ті зекономлені взимку кошти на обігріві будемо витрачати на електроенергію заради охолодження кондиціонерами. Проблеми в зміні клімату через те, що люди звикли жити тут і зараз, часто за принципом «після мене хоч потоп»,і їм дуже важко зазирнути на крок вперед і охопити поглядом всю планету, тобто мислити глобально. Аграрний бізнес, що живе щорічними врожаями, на культурах, які щороку вирощують знову і знову, пристосовується до кліматичних умов набагато легше, ніж ті, хто збирає врожаї у садах. Дерева та кущі вразливіші до зміни клімату і можуть не витримати різких змін погоди, що відбуваються все частіше. (…) Унас у найближчі роки очікується більше опадів у зимовий період, і треба навчитися як запасати воду, тобто зимові опади, на літо. До таких прогнозів варто ставитись серйозно і при будівництві водосховищ, яких нам треба все більше. Україна на сьогодні належить до країн з недостатньою забезпеченістю прісною, питною водою. І ця проблема все більше загострюється. У нас уже посуха триває більше, ніж півроку. Наші річки мають переважно снігове живлення, а ми вже досить давно не маємо достатнього снігового покриву, глибокого промерзання ґрунту, що забезпечувало б достатнє зволоження землі і затримання в ній вологи. І навесні ми вже забули й коли спостерігали повноводдя і водопілля. Та й минулої осені ми тішилися теплу, ось і зима з плюсовою температурою. Внаслідок потепління змінюється інтенсивність колообігу води: інтенсивніше випаровується вода, потім випадає сильними зливами, але локально. Такий інтенсивний колообіг води притаманний тропічним широтам, де прогноз погоди давати досить просто: зранку сонце, через що випаровується волога з поверхні землі, формуються хмари, - і після обіду злива. У нас в останні роки може вилитися місячна норма за один дощ, часто змиваючи родючий шар землі, і давно нема затяжних дощів. Протидією таким змивам може бути органічне землеробство. Країна багата родючими ґрунтами і треба їх берегти. (…) Бізнес має переходити на екологічну основу, інакше в нього немає майбутнього. Будь-який».
Світлана Краковська пояснює, що нам чекати від погоди у найближчий час: «Загалом і далі буде ставати все тепліше, але не день від дня. У нас переважатиме антициклональна погода, що характеризується відсутністю хмар, високим тиском. В Україні теплішає швидше, ніж в середньому на Землі. На планеті температура в середньому підвищилась на один градус за сто років. Це багато. Але на суходолі температура підвищується швидше. На жаль, на планеті три роки поспіль кожен наступний місяць тепліше попереднього, в Україні температурні рекорди часто перевищують попередні показники не на десяті, а вже більш за градус. І така тенденція буде продовжуватися, бо нема нині ніяких ознак, щоб процес зупинився. Україна знаходиться у комфортних природних кліматичних умовах, і вплив океанів, чи то Північно-Атлатичного, чи то Індійського, у нас несуттєвий порівняно з іншими країнами Європи. Ясна річ, те, що спричиняє такий режим погоди, сталося не вчора. Досить тривалий час люди не звертали увагу на багато важливих речей».
За інформацією Видавничого дому «Галицкие контракты»