Нещодавно на сторінках газети “День” (№ 22-23, 2020 р.) було опубліковано статтю генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, голови Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, члена Президії НАН України академіка Володимира Семиноженка. У ній автор піднімає надзвичайно важливе питання: навіщо Україні потрібно розвивати свою науку?
Аналізуючи головні тенденції сучасного світового розвитку, академік В. Семиноженко зазначає: “Сьогодні провідні країни світу беруть участь у найжорсткішому світовому змаганні за технології, реалізуючи стратегію інноваційної політики «Індустрію 4.0», завойовуючи свої місця в новому технологічному укладі, борючись за уми, залучаючи учених, інтелектуалів та кваліфіковані кадри в свої країни.
Кожна з цих країн, спираючись на власний потенціал, формує свій профіль економічного розвитку, який і забезпечить їй конкурентні переваги”.
При цьому, у різних країнах існує величезний арсенал економічних стимулів, розроблених для розвитку своїх науково-інноваційної та промислової сфер. Ситуація ж, яка наразі спостерігається в Україні, є вкрай загрозливою для майбутнього нашої держави.
З огляду на це, академік В. Семиноженко вкотре наголошує на необхідності розвивати власну науку, промисловість, інновації. “Процес побудови інноваційної економіки досить тривалий і потрібно запастися терпінням. Але без цього не можна. Навіть країнам, які свого часу були рішуче налаштовані на подібні перетворення, таким, як Китай і Сінгапур, знадобилось не менше як 15—20 років.
Для цього є основа: ще не втрачено низку критичних технологій, залишаються наукові школи, наукова інфраструктура, академічна культура і багато іншого. І, попри колосальні втрати, особливо в останні роки, ця основа в Україні все одно має низку переваг у порівнянні з тими ж центрально європейськими та східноєвропейськими країнами. І визнанням цього факту можна вважати, наприклад, прийняття України асоційованим членом ЦЕРН, завдяки нашій участі в розвитку його проєктів, а також рішення, прийняте 2010 року, побудувати унікальне «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів» на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ) НАН України. Наголошую, що таке рішення було прийнято не тільки тому що ми передали останній збагачений уран, який залишався в країні, а головним чином тому, що саме в Україні, в Харкові є фахівці, які не лише здатні працювати на такому унікальному комплексі, аналога якому не буде в світі в найближчі п’ятнадцять років, а й змогли його самі спроєктувати і побудувати майже все своїми силами.
Саме такі технології, які можна назвати суверенітетоутворюючими, і повинні, в першу чергу, розвиватися за адекватної державної політики, що дасть можливість Україні бути максимально технологічно незалежною від інших країн. До таких стратегічних напрямів можна віднести ядерну енергетику, літакобудування, ракетобудування, автомобіле- і суднобудування, низку напрямів у створенні військової техніки. До них можна, безумовно, додати нанобіомедицину, штучний інтелект, робототехніку. Але тут ми можемо сподіватися, зі зрозумілих причин, лише на окремі успіхи.
Тому головне завдання 2020 року для нас — зробити перелом у ставленні до науки в країні. Надія на це в тому, що нам вдалося зберегти, хоча й з великими втратами, головний науковий загін країни — Національну академію наук України. І в подальшому, при реформуванні науково-технічної сфери країни (сьогодні це досить бурхливо обговорюється), нам потрібно думати не про те, як скоротити учених, кількість інститутів і приватизувати власність наукових організацій, а про те, як виділити більше коштів на науку, зробити роботу учених більш ефективною, створити більше стимулів для інновацій, захистити право на інтелектуальну власність і зробити більш гнучким і вільним її обіг. Потрібен цілий комплекс заходів, пов’язаний з активною, випереджаючої політикою в галузі науки. І оголошене Президентом Зеленським у Давосі-2020 завдання для України — стати лідером Центральної та Східної Європи досяжне лише при такому підході”, - пише автор статті.
 Унікальне «джерело нейтронів» на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ) НАН України |
Вчений переконує, що майбутнє мають лише країни з розвиненою фундаментальною і прикладною наукою й передовою промисловістю. Це аксіома. Саме тому, у своїй статті він пропонує перелік невідкладних заходів, прийняття яких могло б стати основою для майбутніх успіхів України на найближчі 15-20 років.
“Наука + промисловість + здорова фінансова система + розумні правила гри — ось формула успіху для нашої країни. Цю формулу учені бачать і розуміють, тепер її повинні зрозуміти і реалізувати уряд і парламент. Рішення лежить виключно в політичній площині”, - підсумовує академік В. Семиноженко.
ОЗНАЙОМИТИСЯ ІЗ ПОВНИМ ТЕКСТОМ СТАТТІ