 |
Степан Кудря розповів, що українська наука знає про водневі технології, що робилося і робиться в цьому напрямку: «Розвиток відновлюваної енергетики в Україні почався у 80-х роках минулого століття у Київському політехнічному інституті. 35 років тому був створений експериментальний полігон «Десна» у Чернігівській області, де була побудована перша вітроелектростанція в Україні і будинки, енергопостачання яких забезпечувалось за рахунок енергії відновлюваних джерел. Це все була ідея, яка втілювалася під керівництвом ректора Політехнічного інституту Григорія Денисенка. (…) На полігон «Десна» була закуплена електроакумуляторна станція, створено системи теплового акумулювання. Для міжсезонного акумулювання енергії було підготовлено проект водневої станції, була закуплена установка для отримання водню та відповідне допоміжне обладнання. Це був 1994 рік. Але хтось із «доброзичливців» шепнув Григорію Івановичу, що це – «воднева бомба». Полігон, студенти… Все пустили «на гальмах». Трохи пізніше ми співпрацювали з данським центром – «Фолькецентр», які займалися такими ж роботами щодо комплексного використання відновлюваних джерел енергії. Коли на виконання робіт вони отримали гроші по програмі TACIS, я запропонував їм зробити вітроводневу станцію. Тоді ще ніхто не стикував електролізер з вітроустановкою і це була перша в Європі вітроводнева станція. Вітроустановка була їхня, електролізер – наш. Вони побудували будиночок, ми виконали монтаж установки. У них автомобіль на водні почав їздити – разом із Харківським інститутом машинобудування ми переробили ще двигун Стірлінга для роботи на водні (двигун внутрішнього згорання). Розробили схему, яку зараз у літературі описують – комплексне використання водню для автотранспорту, для спалювання в котлах, у газових плитах, а також у паливних елементах, щоб перетворювати водень в електроенергію. Потім перестали організовано цим займатися, тому ще не було використання водню в енергетиці. Але не відкинули повністю цей напрям − продовжували наукові дослідження, проводили заняття для студентів. Аж зараз – у світі знову почався бум водневої енергетики. Безумовно, Україна, маючи значний доробок у галузі водневої енергетики, не могла залишитись осторонь. Інститут відновлюваної енергетики НАН України активно включився в цей процес спільно із Енергетичною асоціацією «Українська воднева Рада». (…) Ідея в тому, щоб перевести всю енергетику України на водень − універсальний і екологічно чистий енергоносій. Таким чином вирішиться цілий ряд проблем».
Учений розповів скільки зараз коштують водневі та інші системи, що має робити держава, щоб Україні перейти на водневі технології, чи вистачає Україні кадрів, які б розбиралися в водневих технологіях та чи зможе Україна самостійно виготовляти необхідне обладнання для відновлювано-водневих енергетичних систем.
За інформацією платформи «Kosatka.Media»