У Києві вже декілька днів у повітрі тримається дим. У Держслужбі з надзвичайних ситуацій кажуть, що причиною є пожежі, які виникли через спалювання сухої трави та сміття. Через це в Києві наразі найвищий у світі рівень забруднення повітря. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, з початку року в Україні пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем.
«Насправді більшість людей підпалюють, бо воно горить. Повірте людині, яка з 2008 року намагається з цим боротись, але без успіху. Більшість людей не можуть пояснити, чому вони спалюють», — каже Олексій Василюк.
«Hromadske» розбиралося, які міфи існують про спалювання сухої трави та листя, як вогонь насправді впливає на природу та чим замінити спалювання.
Міф №1. Спалювання удобрює землю
Високі температури пошкоджують верхній шар ґрунту та знищують мікрофлору, яка позитивно впливає на врожайність, зазначає Олексій Василюк: «Ґрунту краще не стає. Ґрунт — це рештки рослин, які розкладаються за допомогою мікроорганізмів. Жодного іншого рецепта немає. Коли горить — залишки рослинності згорають, розкладати нема що. Жодна бактерія, дрібна тваринка, яка живе у верхніх шарах ґрунту, не здатні вижити за високої температури. Вони загинуть, і ґрунт перестає утворюватися». Він додає, що немає користі й в «удобрюванні» землі золою — це наче удобрювати ґрунт грифелем з олівця.
Міф №2. Спалювання знищує шкідників
Олексій Василюк розповів, що спалювання листя, навпаки, заважає боротьбі зі шкідниками: «Є види, які шкодять нашим господарським планам. Наприклад, попелиці, які практично все об’їдають. З ними боротися дуже складно. Вони зимують у тріщинах кори, не у траві чи опалому листі. Але сонечка, для яких попелиці є основним об’єктом харчування, живуть у листі. Тому, згрібши та спаливши його, ми знищуємо корисні організми, які природним чином мають боротися зі шкідниками», — каже еколог.
Орнітологиня Наталія Атамась розповіла, що під час спалювання гине велика кількість комах, зокрема рідкісних, якими могли харчуватися малі пташки. Також вогонь знищує жаб, рептилій, амфібій, ящірок, якими харчуються великі птахи, зокрема лелеки та чаплі. Крім того, загинути можуть і самі пташки, які роблять гнізда на землі або низько на деревах. Також є птахи, які щороку повертаються на одне й те саме місце, а вогонь його може знищити.
«Зараз іде глобальне потепління, яке зсуває терміни перельоту птахів. Вони дуже рано починають перелітати та гніздуватись. У нас уже є у качок каченята. На гніздах уже лебеді, гуси, майже всі качки. Від спалювання очерету можуть загинути не дуже помітні малі пташки, а також ондатри, водяні полівки, горностаї, малі миші, ящірки та інші плазуни», — пояснює науковиця.
Дихання димом може спричинити головний біль, кашель, труднощі з диханням, подразнення очей, запалення слизової оболонки носа та гортані, алергію та призвести до захворювань, зокрема онкологічних, зауважує Олексій Василюк: «Дихання димом призводить до того, що легені забиваються частинками сажі. Кожна людина, яка підпалює траву, труїть себе та всіх інших. Це не зовсім отрута, але підриває здоров’я. В умовах з коронавірусом єдине, що ми маємо робити — берегти свій імунітет. Але через дим ми робимо прямо протилежне».
Орнітологиня Наталія Атамась зазначає, що вдихати дим птахам та іншим тваринам так само шкідливо, як і людям.
Міф №4. Це спосіб просто і швидко позбутися відходів
Це справді так, але це незаконно. Нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон, що збільшує штрафи за таке спалювання. Відтепер за самовільне випалювання рослинності або її залишків можуть оштрафувати на 3 060-5 100 гривень, а за забруднення повітря загрожує штраф 30 600-61 200 гривень чи обмеження волі до трьох років. За знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу доведеться заплатити від 91 800-153 000 гривень або навіть отримати обмеження волю від 2 до 5 років.
Листя та траву замість спалювання можна компостувати. Експерти радять зробити на приватній території компостну яму чи купу, звідти з часом отримувати перегній та використовувати його в господарстві.
Міф №5. Під час спалювання вогонь можна контролювати
Це підвладно хіба що богу вогню Гефесту, – через безсніжну зиму для пожеж склалися сприятливі умови: «Суха трава, немає вологи, у річках нема води, болота сухі, торфовища сухі, сильний вітер прекрасно поширює вогонь. Збільшення кількості пожеж пов’язано з тим, що для них настали кращі умови», — каже Олексій Василюк. За таких умов вогонь може перекинутись на будинки поруч, на ліси, до того ж такі пожежі важко загасити.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією інформаційної платформи «Громадське»