Перегляд повідомлення

Вчений зазначив: “Цього тижня ми очікуємо незначне зростання кількості хворих, а наступного тижня - у кінці квітня- на початку травня - можна очікувати максимальні значення захворювання на день, після чого має початися поступове зниження. В пікові дні у середньому ми прогнозуємо від 400 до 700 нових інфікованих, і не більше 20-25 летальних випадків - і це, якщо смертність залишиться на поточному рівні. Зараз ми поки не розуміємо, від чого вона в Україні змінюється: на початку більше трьох відсотків від загальної кількості інфікованих помирали, зараз коефіцієнт знизився. Це добре, але ми не розуміємо, за рахунок чого це відбувається. Попри все, ми цю тенденцію врахували і не очікуємо високих показників смертності навіть у пікові дні. Ці піки розмиті і залежать від багатьох факторів, зокрема від дотримання громадянами карантинного режиму”.

Ігор Бровченко також прокоментував, яким чином порушення українцями карантинних обмежень під час святкування Великодня може вплинути на показники захворюваності серед громадян України: «Для оцінок можна дивитися показники Польщі, де Великдень святкували на тиждень раніше, ніж в Україні. Через тиждень після Великодня у Польщі був сплеск захворювання, і він був дещо більшим, аніж попередні максимальні значення. За два останні дні у Польщі пішло на спад, але це не надійні дані, краще дивитися тенденцію за тиждень. Великодні свята теж можуть призвести до сплеску захворювання в Україні. Але якщо потім всі повернуться до попереднього життя в умовах карантину, то цей пік відтермінується на тиждень-два. Тобто додасться ще один невеликий пік, який показуватиме порушення карантину на Великдень, а потім буде затухання. Показник експоненти не має суттєво змінитися. В Україні ще попереду травневі свята, тому спрогнозувати важко, як поводитимуть себе українці. Ми даємо не одну криву прогнозу, а вилку і вона досить широка і показує, що результат може бути дуже чутливим до базових параметрів”.

Експерт наголосив, що статистика захворюваності на COVID-19 в Україні дуже нагадує статистику Польщі. Країни подібні за населенням, віковим складом і приблизно за датами запровадження карантинних обмежень. «Відставання від статистики Польщі у нас близько одного тижня. Ми орієнтуємося на польський кейс, тому можна дивитися на статистику Польщі і приблизно оцінювати, як впливатимуть на українську статистику Великодні світа, ті чи інші послаблення карантину. Зараз у нас показники схожі, як були у Польщі тиждень тому”, - розповів Ігор Бровченко.

Він також висловився щодо того, який вплив може мати послаблення карантинних обмежень, анонсоване Кабміном: “Важко оцінити вплив цих послаблень. Бо це не тільки залежить від рішень Уряду, а й від того, як вони впроваджуватимуться, як реагуватимуть люди, як дотримуватимуться встановлених правил і чи продовжуватимуть залишатися вдома. Звісно, неможливо сидіти на карантині до одужання останнього хворого. Тому думаю, що правильною буде стратегія, якщо після пройдення піку ми починатимемо невеличкі, обережні, поступові експерименти – почати з парків, потім ще щось. Щотижня щось послаблювати і дивитися, як статистика реагує. Але це можна робити за умови, що в Україні налагоджена система моніторингу і ми впевнені, що отримуємо адекватні статистичні дані”.

На думку експерта, статистика інфікованих в Україні є приблизною і не відображає реальне число хворих. “Звичайно, дані не відображають загальну кількість хворих і це не тільки українська проблема. В інших країнах так само кажуть, що реальна цифра хворих на COVID-19 десь в десять-двадцять разів більша. Оцінювати це можна приблизно і дуже грубо по коефіцієнту смертності. Якщо статистика смертності більше 10 відсотків від загальної кількості хворих, то це означає, що тестування проходять тільки дуже важкі хворі. Як, наприклад, у Великобританії, де смертність близько 13 відсотків від загальної кількості офіційно зареєстрованих. А реально хворих набагато більше.

Якщо дивитися по рандомізованим тестуванням, зокрема, які робили в окремих містах США і Німеччини, реальний відсоток смертності від COVID-19 може бути від 0,5 до 1 відсотка від всіх, хто захворів. Порівнюючи зі статистичною смертністю можна робити оцінки, скільки насправді неврахованих хворих. Але ж знов таки, якщо ми довіряємо статистиці по смертях. У математичному прогнозуванні прийнято більше орієнтуватися на цифри по смертях, а не на цифри зареєстрованих випадків”, - зазначив Ігор Бровченко.

Разом із тим, вчений заспокоїв, що наразі в Україні відсоток смертей невеликий і останніми днями він знижується. Зараз це приблизно 2,5 відсотка від загальної кількості зареєстрованих хворих, а був близько 3 відсотків. “Поки можемо констатувати, що в Україні катастрофи немає. У нас не переповнені лікарні, не зайняті всі апарати штучної вентиляції легень, поки що немає передумов для настання катастрофи. А далі все залежатиме від того, як українці поводитимуть себе і як країна виходитиме з карантину. Бо ж головна проблема не пересидіти хворобу, а проблема – вийти з неї і навчитися з нею жити, бо ж вірус нікуди не подінеться», - наголосив експерт.