Віра Балабух зазначає, що посушливий період лише зростатиме, зазначила метеоролог. Вона звертає увагу на те, що кліматичні зміни на планеті останнім часом спричиняють екстремальні погодні умови, інтенсивність яких дедалі збільшується – це і значні засухи, і раптові та небачені опади, і шквали та урагани: «В Україні суттєво змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Ріст температури помітний протягом усього року, а найбільше – взимку та влітку. З кінця 90-років в Україні не було жодного, що називається, холодного року. Середня температура за рік була вищою за норму. З 2007 року річні аномалії перевищили півтора градуса, а в окремі роки – навіть два».
Загалом, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в регіоні, до якого належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури у світі за останні 30 років. Середня за рік температура зростала в 3,5 рази швидше, ніж у середньому по планеті. «Підвищення температури призвело до зміни тривалості сезонів – холодний період і зима стали значно коротшими і теплішими, а теплий період та літо більш тривалими і спекотними. Суттєво зросла кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду. Змінився і режим опадів. Взимку при високих температурах все частіше випадає дощ, а не сніг. Тому стійкого снігового покриву немає не лише на півдні країни, а й у північних областях теж. Влітку висока температура повітря при наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар (такі хмари утворюються шляхом конденсації водяної пари в повітрі, що підіймається і охолоджується), з яких випадають сильні зливи, град, формуються небезпечні шквали, а іноді й смерчі. Оскільки зливові опади дуже локальні, то все частіше виникає ситуація, коли в одному місті випадає за декілька годин одна-дві місячних норми опадів, а поряд їх взагалі може не бути. Тому дефіцит опадів і одночасно – посухи також стали типовим явищем сьогодення», – коментує Віра Балабух.
Усе тому, що глобально по всій планеті нині відбуваються різні аномальні процеси з океанами, які останнім десятиліттям інтенсивно нагріваються. Наприклад, вчені відмічають, що західна частина Індійського океану набагато тепліша, ніж його східна частина. Відповідно, у східній частині набагато менше випаровування, і звідси зменшення обсягів опадів. Саме це поєднання, наприклад, спричинило до руйнівних пожеж, які світ спостерігав в Австралії минулого року. Підвищення температури океану впливає на атмосферу через так звані центри дії атмосфери. Погода в Україні і в Європі значною мірою формується такими центрами, розташованими в Атлантиці. Це так званий Ісландський мінімум (потужний циклон у районі Ісландських островів) та Азорський максимум (субтропічний циклон, що виникає поблизу Азорських островів). «Аномально теплі води на півночі Атлантики разом з потужним циркумполярним вихором у грудні 2019 року сприяли посиленню Ісландського мінімуму. В цьому регіоні утворювались надзвичайно потужні циклони, які навіть досягали сили тропічних ураганів. Поширюючи свій вплив далеко на південь Атлантичного океану, вони взаємодіяли з Азорським антициклоном. Як наслідок, утворювався потужний південно-західний потік, який і приносив тепле та вологе повітря в Європу. Проте до України ця волога, на жаль, не потрапляла, оскільки на її території панувала переважно антициклональна погода з високим тиском. Досить часто на нашу територію переміщувалось тепле і сухе повітря з Азії та Африканського континенту», – пояснює Віра Балабух.
За словами кліматолога Світлани Краковської, саме ці процеси стали причиною аномально теплої зими в Україні цьогоріч. Проте, якби вони були влітку, то ситуація була б набагато серйознішою. «При більшій тривалості дня та висоті сонця температура повітря зросла б набагато більше, і ми мали б не 18-20 градусів, а 40-45 і вище, як у Франції у червні 2019, коли спостерігалась подібна циркуляція», – каже Світлана Краковська.
На жаль, кліматичні процеси стають усе частішими, зумовлюючи все більшу кількість аномалій. «Зростає екстремальність погодних явищ. От у Північній Америці після теплого літа настала досить сувора зима. Тобто, суттєві відхилення від норми можуть бути як в один, так і в інший бік. Це і є якраз одна з ознак змін клімату. Спостерігається зменшення кількості опадів, але на перспективу прогнозується збільшення їх інтенсивності. Усе частіше те, що мало вилитися за три дні, виливається за один день», – каже Світлана Краковська.
Безперечно, зміни клімату відбувалися завжди. І за словами Світлани Краковської, природні цикли складають приблизно 60 років, коли середня температура може змінюватися рок від року всього плюс-мінус на 0,5 градуса. «Ось ми зараз живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало відбутися похолодання. Але цього так і не сталося, і потепління продовжилося далі. Коли ми говоримо про якісь історичні зміни клімату, про ту ж Гренландію, то ми говоримо за процеси, які відбувалися упродовж тисяч років. Ті ж процеси, які ми бачимо зараз, вони відбуваються за десятки років, впродовж життя однієї людини. Такої швидкості раніше просто не було», – зазначає кліматолог.
Якщо українці нічого не змінюватимуть в своїй екологічній поведінці, то не виключено, що на середину цього століття на півночі України ми маємо підвищення температури на 3 градуси. А на кінець століття ми матимемо підвищення температури на 5-6 градусів. А це – середня більше 40 градусів по всій території України. При цьому буде менше опадів у південній Україні, що вестиме до опустелювання цієї частини території. «Уже зараз в Україні спостерігається одразу декілька видів посух. У нас спостерігається атмосферна посуха, ґрунтова посуха, гідрологічна посуха, коли пересихають водойми. І от зараз вже говорять про геологічну посуху, коли вологи не вистачає у верхніх горизонтах ґрунтів. Тобто пропадає вода в колодязях», – зазначає Віра Балабух.
Резюме кліматологів досить невтішне. На фоні геологічної посухи, коли переважатиме антициклональна погода з великою кількістю безвітряних днів, в Україні буде погіршуватися якість повітря (задимленість, підвищення концентрації шкідливих викидів тощо). Погіршиться також якість води. Буде продовжувати зменшуватися «водність» річок. У північній частині країни збільшиться інтенсивність опадів. Водночас, змінюватиметься рослинність. Кількість лісових пожеж зростатиме. Загалом, зростатиме кількість екстремальних погодних проявів. Більш-менш позитивний сценарій, на думку кліматологів, можливий лише за умови глобальних зусиль людства на шляху до зменшення кількості викидів парникових газів. Вчені переконані, що саме цей – «людський» – чинник у великій мірі зумовлює порушення природних температурних циклів на планеті. «Ми всі з вами автори кліматичних змін. Але при цьому ми не лише свідки, але й причина цих змін. А також потерпілі від них. І ми маємо це виправити. Ніхто крім нас цього зробити не зможе», – резюмує Віра Балабух.
Ознайомитись із повним текстом статті За інформацією сайті інформаційного ресурсу «Укрінформ»