Член Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідуюча лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська в інтерв’ю журналістам інформаційного агентства “Укрінформ” розповіла про те, яку глобальну екологічну небезпеку несе зміна клімату, як запобігти цій проблемі, що означає екологічне мислення та чому перехід до нього так важливий для збереження людської цивілізації. Вона також поділилася кліматичними прогнозами для України на недалеке майбутнє.
На початку розмови вчена-кліматолог наголосила, що для науковців абсолютно очевидно, що зміна клімату відбулася і вона відбуватиметься надалі. “Якщо ми говоримо про авторитетну міжнародну організацію, таку як МГЕЗК, яка збирає найкращих кліматологів світу й формує стандарти, то там вже нема двох думок щодо зміни клімату як такої та причини такої зміни. Дискусії тривають довкола того, наскільки може ще змінитися клімат і як цьому запобігти. Якщо ми говоримо про ООН, то ще попередній його очільник Пан Гі Мун заявляв, що зміна клімату – один із сучасних викликів людству, бо стосується кожного. Якщо говорити про європейські інституції, то там теж створюються комісії та очевидно, що питання виходить на порядок денний всіх міжнародних форумів.
Колись я казала і зараз повторю: зміна клімату небезпечніша за тероризм. Бо терористична операція не зачіпає таку кількість людей. Зміну клімату на планеті Земля відчуває кожен”, — зазначила експерт.
Світлана Краковська закликає не забувати, що зміна клімату або глобальне потепління – це не просто факт, він – наслідок людської діяльності. “Людина – причина того, що відбувається в кліматичній системі. І сьогодні від людини залежить – як далі розвиватиметься доля клімату та й нашої екосистеми. Теза, що я, мовляв, маленька людина, яка нічого не може вдіяти із такими великими енергіями та великою системою — глибоко шкідлива», — переконана вчена.
Вона зауважує, що людина колосально вплинула на хімічний склад атмосфери. Ніколи раніше температура не підвищувалася так швидко, як останні 50 років. Ніколи не відбувалися ці зміни впродовж життя одного покоління (людство завжди мало час пристосуватися). На думку Світлани Краковської, при всьому вище сказаному, позитивний меседж полягає у тому, що, якщо людина все це спричинила, то може і виправити.
“Останнім часом багато розмов – про адаптивні заходи, але мало хто розуміє, що є ліміти адаптації до зміни клімату. Якщо немає води у ґрунтах – через не тільки атмосферну й гідрологічну, а вже й через геологічну посуху – де ми її візьмемо? Щоб компенсувати нинішню нестачу вологи у ґрунті й наповнити колодязі, дощі мають лити тижнями – цього не буде, натомість маємо локальні сильні зливи з градом. Загалом, саме лімітами адаптації спричинені й голод, і міграції населення у світі», — зазначає вчена.
Світлана Краковська закликає людей дивитися ширше на проблему і думати про своє майбутнє вже зараз: “Слід усвідомити головне: погода не має кордонів, і ми маємо запобігати впливу на кліматичну систему. У нашої цивілізації є кілька сценаріїв розвитку. І один зі сценаріїв, який ми першим оцінили для України – збалансоване використання відновлювальних та викопних джерел енергії, 50 на 50. Саме для цих оцінок прогнозується посилення посушливості Півдня. Є інші сценарії, жорсткіші. Business as usual (бізнес, як зазвичай - ред.), коли зростання економіки потребуватиме нарощування видобутку і спалювання викопного палива, як в останні десятиліття. За такого сценарію прогнози на виживання нашої цивілізації зовсім погіршуються.
Якщо ми будемо йти тільки шляхом адаптації до наслідків, проте продовжувати нарощувати викиди і впливати на кліматичну систему, не злазити з газової та нафтової голки, то проблема не зменшиться. Продовжуватимуться викиди, зростатиме парниковий ефект.
Ми не будемо встигати адаптуватися до наслідків. Ми будемо будувати водосховища, але не матимемо ані найменшого шансу наповнити їх водою. “Пандемія” глобального потепління, якщо ми не змінимо підходів, буде страшнішою за COVID-19. Буде незворотною”.
На думку дослідниці, не можна лише адаптуватися без значного скорочення викидів та переходу до екологічного мислення. Тільки за умови перебудови економіки є шанс “вийти в нуль”. Цей показник означає, що всі викиди, які йдуть від людської діяльності, будуть поглинатися.
“Ми часто говоримо – «ми і природа», «я і світ» – так, наче ми себе протиставляємо світові й природі. Допоки в нашому мисленні не буде, що «ми – природа», що людина і є частиною природи, ми продовжуватимемо собі шкодити і, власне, займатися самознищенням. Я вважаю, що освіта і просвіта кардинально змінюють світогляд людей і збільшують ймовірність втримати кліматичну систему від значного потепління, яке може мати дійсно руйнівні наслідки для людства”, — підсумовує Світлана Краковська наприкінці свого інтерв’ю.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю