Перегляд повідомлення

Академік Сергій Комісаренко пояснив, чому в Україні, принаймні поки що, доволі помірний розвиток епідемії коронавірусу і як відреагувала на епідемію наукова спільнота: «Порівнюючи ситуацію в Україні з країнами Європи, зі США, я не раз запитував себе, чому в країнах, які мали чи не найкращу систему біологічного захисту і медичну службу: Франції, Італії, Іспанії, Великій Британії, потім США, сталися такі трагічно масштабні захворювання з такою великою кількістю жертв? Населення США вдесятеро більше, ніж в Україні, але в них майже в 100 разів більше інфікованих і майже в 200 разів більше померлих. Кількість інфікованих ще можна зрозуміти, адже тестування в нас відбувається у вкрай обмежених масштабах, і, можливо, не зовсім якісно, але летальність... І тому я думаю, що ми маємо справу з трохи іншим штамом вірусу, який менш агресивний. Що й позначається на його поширенні. НАН України, як ви знаєте, одразу відгукнулася на ситуацію. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, щойно було опубліковано структуру генома вірусу, почав розробляти діагностикум, і вже в лютому він був запропонований РНБО. За указом Президента України інститут мав виробити понад 200 тисяч тестів, а уряд повинен був профінансувати їх. Жодної гривні поки що цей інститут не отримав. А тести закуповують у приватній компанії. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України брав участь у розробленні імуноферментативних методів діагностики, які нині впроваджуються в нашій країні... Інститут біохімії імені Палладіна теж займається важливою проблемою, адже одним зі смертельних ускладнень коронавірусної інфекції є мікротромбози, а наш інститут якраз був лідером ще в Радянському Союзі (і залишається лідером в Україні) з вивчення протеїнів системи зсідання крові та із створення діагностикумів загрози тромбоутворення. (...) Я не проти того, щоб тести створювали в приватних компаніях і купувати в них, але за обов’язкової умови, що вони кращі, ніж створені в академії, чи такі самі, але дешевші. Поки що немає жодних даних щодо якості тестів, створених в Україні приватними виробниками. Здоров’я людей має бути головним. Можна заплатити й дорожче, якщо ти отримуєш значно якісніше. Але якщо ти отримуєш гірші і значно дорожчі, то одразу виникає питання: «Чому?»».

Учений також розповів про те, як працює робоча група при НАН України з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні: «Це не та група, що сидить і розмовляє один з одним. Ми зібрали представників з різних організацій і сфер діяльності, різних напрямів розвитку науки, що можуть бути причетні до різних аспектів аналізу й розв’язання проблем, викликаних поширенням коронавірусу. Завдання — збір інформації, її аналіз та надання порад, прогнозів, рекомендацій, зокрема для керівництва країни, для РНБО України, МОЗу, інших причетних міністерств чи відомств. Тому до групи було залучено вчених, які працюють не тільки в медико-біологічній галузі, як, наприклад, директор Інституту молекулярної біології та генетики НАН України академік Михайло Тукало, президент НАМН України академік НАМН України Віталій Цимбалюк, директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна, а й економістів, демографів. Особисто я проводжу скринінг світової наукової літератури, найкращих публікацій, бо нині з’явилися тисячі статей на ці теми. (...) Кожен з членів нашої групи, працюючи дистанційно, робив свій внесок у прийняття рішень. Якби в НАН України було більше ресурсів, я кажу про медико-біологічні науки в НАН України, за які відповідаю, звичайно, можна було б зробити набагато більше. А що ж можна казати про експериментальні інститути, якщо, наприклад, наш Інститут імені Палладіна, який був (і є) лідером і в галузі молекулярної імунології в нашій країні, і у вивченні системи зсідання крові, і в галузі біохімії м’язів, нервової системи — це саме ті системи, які є мішенями для коронавірусу, за 15 років не отримав жодної копійки на сучасне устаткування. І це тоді, коли в усьому світі найбільше фінансування виділяється саме на сучасні біологічні науки! На додаток до мізерного фінансування найбільша втрата за ці роки — це втрата талановитої наукової молоді».

Академік Сергій Комісаренко також розповів коли очікувати другу хвилю епідемії в світі, які ліки є найбільш дієвішими і чи варто очікувати на вітчизняну вакцину: «ВООЗ стверджує, що друга хвиля буде. Але це залежатиме від агресивності вірусу. Ми все-таки сподіваємося, що в його структурі відбудуться зміни, які призведуть до зниження репродуктивного числа і до того, що він почне потроху вщухати. Водночас зміни в геномі вірусу можуть призвести й до збільшення агресивності, і тоді матимемо негативні наслідки. Що потужніший буде імунітет у людей, які видужали, то менше шансів для другої хвилі. Зрештою, другу хвилю очікують усі країни світу й реально готуються до неї на кінець осені — початок зими. (...) Щодо боротьби з поширенням коронавірусу SARS-CoV-2 та із захворюванням на COVID-19. Тут можна виділити три групи заходів. Перша — це запобігання поширенню вірусу та боротьбі з захворюванням, фізичне і соціальне дистанціювання, відповідальне ставлення людей до небезпеки власного зараження і зараження інших. Сюди ж можна зарахувати і запровадження карантину як найефективнішого інструменту боротьби із поширенням вірусу та зняття навантаження на медичну систему країни. А також створення і впровадження методів діагностики — як за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, так і серологічними методами виявлення антитіл саме до цього вірусу. До другої групи належить створення ліків, специфічних до SARS-CoV-2. Над цим працює багато дослідників з найкращих лабораторій світу. Для цього використовують як скринінг уже наявних (зокрема противірусних) ліків, дозволених до клінічного використання, що значно прискорює випробування і можливе використання, так і пошук сполук, які б специфічно гальмували молекулярні механізми розмноження вірусу, його взаємодію з клітинами-мішенями, проникнення у клітину, розмноження і вихід із клітин. Серед тисяч досліджених відібрано декілька сполук, які мають противірусну дію на культурі клітин. Наприклад, серед перспективних є ремдезевір, але й він не дуже ефективний, думаю, через те, що погано потрапляє в клітину. У нас є пропозиції, яким чином полегшити це потрапляння і підвищити його ефективність. Певною мірою до специфічних ліків можна зарахувати використання антитіл проти протеїнів вірусу, що беруть участь у взаємодії з клітинами господаря, вони є в плазмі крові людей, які видужали від COVID-19. Антитіла чи їхні похідні можна створити й штучно. Зараз точно відома структура протеїну, який відповідає за взаємодію з клітиною-мішенню. Тож можна створити комплементарну структуру і використати її як ліки в першу чергу проти S-протеїну вірусу та його рецептора зв’язувального домену (RBD). В Україні вже багато людей, які видужали і могли б здати кров задля порятунку інших. Треба перевірити тільки, чи є в них антитіла і чи є в них віруси. У деяких людей ще фіксуються віруси, це визначається ПЛР-реакцією, але вважається, що в людей, які перехворіли, залишки вірусу не є інфікуючим початком, і їхню плазму чи імуноглобулінову фракцію можна переливати хворим. У різних людей виробляється різна кількість антитіл і, відповідно, спроможність впливати на вірус. Як довго тримається імунітет, якщо він утворився, поки що невідомо. Знаємо, наприклад, що при SARS він тривав два роки, при MERS — три роки. Тепер ми розраховуємо все-таки на те, що буде вакцина. Це третя група заходів із запобігання інфекції, над якою працюють понад сто груп дослідників. Нещодавно США відібрали чотирьох розробників вакцин — Astra-Zeneca, Johnson&Johnson, Moderna та Merk, яких вони фінансуватимуть у розмірі понад 2 мільярди доларів, щоб отримати для США вакцину до кінця цього року. (...) Ми взялися за створення прототипу вакцини й побачимо, яким буде результат, але, як ви знаєте, проблема не у винайденні вакцини. Створити її — не хочу сказати, що просто — ні, це непросто, але значно важче подолати шлях до її випробування, затвердження, а потім і виробництва. Тому що Україні потрібно щонайменше 40 мільйонів доз, а при імунізації — відповідно в рази більше. Ми працюємо і сподіваємося на підтримку держави».

За інформацією газети Верховної Ради України «Голос України»