Перегляд повідомлення

Як відомо, 17 травня цього року до України повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна 24-та, яка працювала на станції "Академік Вернадський", та сезонний загін, що провів там близько трьох місяців. Науковці здійснювали біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження.

5 червня 2020 року в авторській програмі Ольги Вернигоренко “Модуль знань”, яка звучить на Першому каналі Українського радіо, директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий та завідувач відділу біології та екології НАНЦ, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Іван Парнікоза розповіли про 10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді за останній рік.

1. Ширша зона досліджень та нові зразки рослин та тварин

Вперше українська експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова і відібрала біологічні зразки судинних рослин і безхребетних за Полярним колом, за 700 км від станції.

"В цьому році нам вдалося використати невелике судно – яхту, яка зазвичай здійснює рейси з туристами в районі Антарктичного півострова. Частина капітанів виявляє дуже велике зацікавлення в тому, щоб співпрацювати і допомагати науці і це був дуже добрий приклад такої співпраці. Вдалося пройти і відпрацювати значну частину узбережжя Антарктичного півострова для того, щоб не тільки розширити сферу наших можливостей, але й відібрати матеріал", – розповів Іван Парнікоза. 

За його словами, для українських науковців було принциповим перетнути Південне полярне коло і побачити оази регіону бухти Маргарити: "Вони нас просто вразили, тому що розташовані набагато південніше і є набагато багатшими. А в Антарктиді південніше – це суворіше і холодніше. Ми побачили там оази, які зеленіли рослинами і це неймовірно".

2. Найкраще обладнана українська гідрометеостанція, яка знаходиться на станції "Академік Вернадський"

"Найкращі вимірювальні спостережні українські пункти територіально знаходяться в Антарктиді. Наприклад, наша гідрометеослужба має 140 з чимось метеостанцій, а станція в Антарктиді в нас лише одна. Проте її значення для світової науки і нашого внеску в кліматичні дослідження всього світу більше, ніж спостережної мережі в Україні", – розповів Євген Дикий. 

Найцінніше, як зазначив науковець, в частині  гідрометеорології – це неперервний ряд спостережень з 1947 року: "Це найдовший ряд в усій Антарктиді. Почали це британці, але коли 25 років тому станція стала українською, цей ряд не переривався жодного дня".

"Проте донедавна наша метеорологія там залишилась із застарілими приладами, які вимагали дуже багато ручної роботи. Але останні два роки ми проводимо модернізацію, частина якої ще попереду. Тепер метеомайданчик в нас повністю автоматизований приладами останнього покоління", – поділився Євген Дикий. 

Фото: https://www.facebook.com/pg/AntarcticCenter

3. Відкриття крижаної печери

"Льодовики Антарктиди – це аналоги річок, в яких всередині відбуваються різні процеси: десь всередині протікають річки в льодовиках, десь формуються порожнини, десь – тріщини. Це жива система, яка перебуває в постійному русі. У зв'язку з кліматичними змінами в Антарктиді відбувається танення льодовиків і їхня трансформація. Один з таких наслідків відкрили і наші науковці, які відкрили величезні тріщини в тілі льодовика острова Галіндез", – пояснив Іван Парнікоза. 

Вчений розповів, що на прикладі цієї печери наші геофізики змогли протестувати своє обладнання для того, щоб дистанційно шукати подібні печери, тріщини.

4. Нове підльодовикове озеро 

За словами Івана Парнікози, це підльодовикове озеро знаходиться трошки нижче озера, яке помітно візуально: "Це велика порожнина під льодовиковим панциром, який залягає на острові Галіндез. Туди можна дістатися в сухому костюмі. Метою дослідження цього озера було не тільки встановити, як воно виглядає, а відібрати зразки води і подивитися, чи є в цьому озері якісь безхребетні, які існують в печерних умовах".

Фото: https://www.facebook.com/pg/AntarcticCenter

5. Докладна фотокартотека та генетичні дослідження китів

"Це дуже важлива задача – вивчення шляхів міграції великих китів і встановлення причин, чому вони пересуваються з одних місць, де вони народжують малих, в Антарктиду, де вони годуються, як існують ці стада, куди вони переміщуються. Для цього використовують методи фотоідентифікації, одним з яких є фотографування хвостів, які, як відбитки пальців в людини, коли двох однакових немає. Ви створюєте картотеку, потім інший дослідник або навіть турист фотографує цього кита десь далеко в іншому місці. Ви аналізуєте всі ці хвости і можете знайти, грубо кажучи, свого кита, який був у вас в Антарктиді, а зараз вже в районі Еквадору. Такі дослідження дозволили пролити світло на приватне життя китів", – зазначив Іван Парнікоза. 

6. Знайдено нові рідкісні гірські породи

Як розповів Іван Парнікоза, Антарктида є дуже мало дослідженим континентом й історія його геологічного формування досі маловивчена: "Розширення сфери нашої роботи призвело до того, що геологи в складі нашої сезонної експедиції зробили вихід на континент, тобто через льодовиковий покрив дісталися до виходів гірських порід континентального льодовика". 

7. Відбулися спостереження за надпотужними блискавками

"Це робота радіоастрономічного інституту НАН України, головна квартира якого базується в Харкові. В них стоїть три однакові комплекси: один – під Харковом, в селі Вартове, один – на нашій станції в Антарктиді, а третій – у високій Арктиці, на архіпелазі Шпіцберген. Маючи три антенні комплекси, можна фіксувати потужні розряди в атмосфері Землі і розрахувати, звідки він прийшов", – розповів Євген Дикий. 

8. Старт досліджень фітопланктону, що “розповідає” про потепління та бореться з ним

9. Карта зеленої Антарктиди та вплив пінгвінів на рослинність

“Пінгвіни і рослинність пов'язані між собою: просування пінгвінів на південь веде до великої кількості нової органіки в антарктичних регіонах. Але потім, як правило, пінгвіни відступають і вся ця органіка потім дає життя рослинності”, – пояснив Іван Парнікоза. 

10. Розширення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників.

Запис радіоефіру: