Іван Парнікоза зазначив: «В умовах пандемії люди дуже переживали, чи вдасться повернутися. Національний антарктичний центр доклав багато старань, щоб і сезонна експедиція, і склад зимівлі повернулися додому. Наприклад, на індійській та китайській станціях зимівники залишилися на другий рік, тобто проблеми були реальні. І ми дуже раді, що повернулися».
Учений розповів про дослідження біологів цього року в Антарктиді: «Сезон був аномально теплий та дуже дощовий. Температура трималася вище нуля. Ми побачили дуже багато цікавих явищ. Циркуляція морського льоду дозволяла проникати за Полярне коло на південь. Антарктида пустила нас у такі регіони, які зазвичай закриті льодом. Це дало можливість кожній команді, яка працювала протягом сезону і зимівлі, виконати багато нових наукових задач. Також працювали метеорологи. (...) Було дуже багато задач, пов’язаних із встановленням нового обладнання, перевіркою роботи попередньо встановленого обладнання і закладанням нових наукових полігонів для подальших досліджень в кооперації з міжнародною спільнотою. (...) Всього два види судинних рослин живуть в Антарктиді. Але вони надзвичайно рясно квітли і утворювали насіння. Тобто колосилися лани антарктичного щучника. (...) Дуже цікаві явища відбувалися в житті дрібних організмів, бо зафіксоване майже повсюдне цвітіння снігу, який був криваво-червоного кольору. (...) Надзвичайні явища діяли і в житті пінгвінів. Вони продовжують свою експансію у зв’язку з таким м’яким кліматом і створюють нові колонії, де вступають у конфлікт з рослинністю. Також в усій Антарктиді була дуже велика навала антарктичних сальп ― безхребетних, які розвиваються у товщі води. Ми фіксували їх на всіх акваторіях. Такого не відбувалося раніше».
 |
Біолог також розповів, що саме вчені привезли з собою в Україну для подальших досліджень: «Дуже багато зразків, зокрема унікальні зразки, зібрані на півночі Антарктичного півострова та за Полярним колом, а також біологічні колекції. Крім того, наші геологи дуже добре попрацювали в околицях станції і знайшли ймовірне місце, звідки поширюється зледеніння на наш регіон, та породи, які дуже довгий час шукали. Крім того, зібрано багато зразків для того, аби дослідити забруднення».
Ознайомитися з повним аудіозаписом передачі За інформацією інформаційного ресурсу «Українське радіо»