Перегляд повідомлення

Новий світовий енергетичний тренд – перехід від звичного вуглецевого палива до екологічно чистого водню. Західні компанії вкладають значні кошти в розробку нових технологій, що дозволяють здешевити виробництво водню. В Україні ж цей газ знаходиться буквально під ногами – в занедбаних нафтогазових свердловинах. Зараз Європу цікавлять поставки суміші метану і водню, в яких вміст Н₂ коливається від 2 до 20%. В Україні, зокрема в Сумській і Полтавській областях, існують свердловини із вмістом водню до 24%! Тобто витрачати кошти на виробництво Н₂, а потім на змішування його з метаном не треба. Просто бери і качай. Але не все так просто. Особливо в умовах України. Чому це в даний час неможливо, розповідає у своєму інтерв’ю Ігор Багрій: «Вміст Н₂ на Андріяшівському нафтогазовому родовищі Сумської області складає 23,99%. Це родовище займає площу 50 квадратних кілометрів, на його території знаходиться до 60 нафтогазових свердловин. Так ось цей вміст водню, 23,99%, було виявлено тільки в одній свердловині. І її в кінці минулого століття закрили, затампонували – залили як безперспективну бетонними пробками. Адже потрібен був метан, а тут майже чверть обсягу – нікому не потрібний водень. Про нього, як про перспективний енергоносій, тоді ніхто не замислювався не тільки у нас, але й на Заході. Там поруч Бакумiвське родовище, це вже Полтавська область. Близько 30 свердловин, і теж тільки в одній – вміст водню 17,33%. Ця свердловина теж була затампонована, вона не представляла промислового інтересу. І ось ці всі відмічені на карті родовища, точніше свердловини на їхній території – вони закриті. Попит був відсутній, інструктивних матеріалів – як використовувати цей енергоносій – не було. Нікого водень не цікавив. Більш того, після 2000 року при бурінні нових свердловин їх взагалі перестали перевіряти на концентрацію водню. А навіщо? Для наукових досліджень? Так на той час практично всю геологічну науку розігнали – заради чого старатися?».

Карта-схема розташування нафтогазових свердловин з промисловими концентраціями водню (джерело: Інститут геологічних наук НАН України)

Учений пояснив, що заважає відкрити законсервовані свердловини заново, з огляду на те, що водень стає все більш затребуваним енергоносієм: «Це дорого. Глибина всіх зазначених свердловин – від 3 до 5 кілометрів, їх розтампонування коштуватиме десь близько 30 млн грн. Нова свердловина, до речі, в залежності від глибини і геологічних умов, коштує 100-150 млн грн. Тому в даний час наш Науково-координаційний центр новітніх технологій проводить дослідження на наявність водню в діючих промислових нафтогазових свердловинах».

За інформацією інформаційного ресурсу «Главком»