У статті проаналізовано наукові праці В.І. Вернадського та інших вчених стосовно біосфери як самовпорядкованої, саморегульованої, самовідновної глобальної системи. Зазначено, що біосферна оболонка простягається від глибини 11 033 м у Тихому океані до озонового екрану в атмосфері на висоті 10 000 м. Показано функціональну єдність біосфери з її компонентами (блоками) — літосферою, гідросферою, педосферою, атмосферою, біотосферою. Визначено незворотні екологічні процеси — потепління клімату, руйнування озоносфери, збіднення біологічного, екосистемного різноманіття, які дестабілізують біосферу. Підкреслено поліфункціональне значення лісів та обґрунтовано потребу збільшення лісистості у малозалісненій Україні. Наголошено, що глобальне потепління клімату впливатиме на сільськогосподарську, лісогосподарську, водогосподарську інфраструктуру. Рекомендовано запровадити на теренах України моніторинг наслідків кліматичних змін та започаткувати відповідну державну програму ведення господарства в зазначених галузях.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СТАТТІ Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №9, 2020 р.