Перегляд повідомлення

“Вкрай важливий момент – захистити НАН України від намагань її знищення, якого прагнуть певні сили”, - на цьому на початку свого інтерв’ю журналістам інтернет-видання Gazeta.ua наголосив перший заступник генерального директора Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів Національної академії наук України» член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов.

Вчений переконаний, що за останні роки ситуація у науковій сфері України перетворилася на критичну. “Постійне недофінансування наукових установ і науково-дослідних частин ЗВО, заробітна плата у науковців, яка значно нижче за середню по промисловості, як наслідок, катастрофічний відтік молодих і досвідчених учених за кордон, або у бізнес, застаріла матеріальна-технічна база – продовжувати список можна довго. Все це призводить до того, що наука в Україні підходить до "точки неповернення", після якої відновити її буде практично неможливо”, - зазначив Валентин Чебанов.

На його думку, перше і головне, що заважає українській науці розвиватися – це відсутність у влади і у суспільства розуміння того, що без науки Україна, як і будь-яка інша держава, ніколи не зможе стати розвинутою, мати сильну економіку, освіту, медицину і обороноздатність. “На науку дивляться як на сироту, яку, може, і шкода, але якщо її не стане – всім буде легше. А фінансування науки вважають благодійністю, чи, навіть, марнотратством. Саме через це ми не маємо досі стратегії розвитку наукової сфери (а, відповідно, і економіки країни). Пріоритети держави щодо наукових напрямів не оновлюються, відсутні національні і державні науково-технічні програми, практично відсутнє держзамовлення наукових розробок. (…) Треба розуміти, що країна може стати розвинутою та впливовою у світі тільки за умови підтримки науки – не можна спочатку побудувати сильну економіку, а потім думати про наукову сферу. Так це не працює”, - наголосив науковець.

Він переконаний, що у даному контексті дуже важливе значення має популяризація науки серед широкого загалу. З-поміж заходів, покликаних реалізовувати цю ціль – наукові пікніки, дні науки, лекторії, зустрічі, виставки, пересувні експозиції, музеї, науково-популярні передачі тощо. Саме вони допомагають зробити науку більш відкритою і зрозумілою для громадян України, але втілення цих заходів вимагає активного залучення як самих науковців, так і влади та ЗМІ.

У своєму інтерв’ю Валентин Чебанов також зазначив, що незважаючи на всі труднощі, чимало українських учених і досі залишаються конкурентноздатними. Вони затребувані провідними університетами й науковими центрами, публікуються у провідних журналах, входять до команд, які виграють міжнародні гранти, і роблять дослідження світового рівня, укладають контракти на свої розробки, отримують престижні премії. “Осередки потужної науки все ще можна знайти в Україні. Є науковці, що залишаються тут і намагаються, попри все, проводити актуальні дослідження, збирати сильні наукові групи і отримувати результати світового рівня. Але, на превеликий жаль, вже зараз такі "острови гараздів" скоріше виключення, аніж правило. Задача держави, суспільства, самих науковців – зробити все можливе, що б ситуація почала змінюватись на протилежну”, - переконаний вчений.

На сьогодні проблема міграції наукової молоді за межі України залишається надзвичайно гострою. Щодо цього Валентин Чебанов зазначає: “Академічна мобільність – це природній процес для наукової спільноти. Просто в розвинутих країнах він двонаправлений, а у нас практично однонаправлений – за межі України. (…) Що стосується того, як зменшити міграцію нашої наукової молоді та вчених середнього віку за межі країни, або як повернути їх назад – якимось одним кроком тут не обійтись. Проблема-то багатошарова – починаючи від того самого соціального статусу науковця – це і заробітна плата, і престиж професії, наявність соціального ліфту. Окреме питання – забезпечення житлом – якщо молода людина розуміє, що за свою заробітну плату за все життя не зможе заробити гроші на квартиру, то це однозначно підштовхне його до роботи за межами України, або до переходу в іншу сферу діяльності”.

Джерело: Gazeta.ua (публікація від 23 жовтня 2020 року)