Перегляд повідомлення

23 грудня 2020 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Під час засідання троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.

Із доповіддю «Прогнозування залишкового ресурсу елементів конструкцій довготривалої експлуатації в екстремальних умовах» виступила старший науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України доктор технічних наук Ірина Долінська.

На даний час в України біля 80 % елементів конструкцій тривалої експлуатації вичерпали свій розрахунковий ресурс і гостро постала проблема про визначення їх залишкового ресурсу. Особливо це стосується енергетики, теплових електростанцій, елементів хімічної і нафтохімічної промисловості тощо. У своєму дослідженні молода науковиця розглянула окремі фундаментальні основи прогнозування залишкового ресурсу елементів конструкцій за дії: силового навантаження (статичного, циклічного, маневрового режиму його зміни), високих температур, водневих і корозивно-агресивних середовищ, а також радіаційного опромінення. Нею було розроблено енергетичний підхід для дослідження заповільненого руйнування елементів конструкцій в згаданих умовах експлуатації і визначення їх залишкового ресурсу. На основі цього були розроблені математичні моделі, які покладені в основу інженерних методів прогнозування залишкового ресурсу елементів атомних електростанцій, енергетики, мостових конструкцій, трубопровідного транспорту, реактору гідрокрекінгу нафти. 

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Олександр Маєвський розповів про «Етнічні спільноти України 20-30-х рр. ХХ століття в радянському інформаційному та візуальному просторі».

Упродовж 20–30-х рр. більшовики поставили перед собою ціль інтернаціоналізації України. Першим кроком на цьому, як передбачалося, тривалому шляху мала стати так звана радянізація. Під цим терміном приховувалася державна політика соціальної та культурної стандартизації етнічних громад.

Свої зусилля вони сфокусували на заміні інститутів і форм духовного життя національних громад інститутами і формами легко споживаної масової культури. Для цього проводилась планомірна культурно-освітня робота, метою якої була «перековка» громадян, докорінна зміна їхнього світогляду, підготовка до майбутнього комуністичного способу життя.

Одним з основних засобів впровадження в життя настанов партійного центру й особисто Й. Сталіна у сфері національної політики стало широке застосування агітації та пропаганди. Значна роль при цьому відводилася друкарській продукції. За обмежених умов доступу до джерел інформації, засоби візуальної пропаганди інформації були особливо популярними серед населення. Фотознімок, малюнок, політичний плакат чи побутова карикатура тощо – виявилися оптимальними засобами моделювання відповідного установкам «згори» морально-психологічного стану населення.

Із теми «Дисфункція гематоенцефалічного бар'єра та розвиток епілептичних нападів» виступила старший науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Аліна Савотченко. 

Гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) є найважлівишим судинним бар'єром у центральній нервовій системі. ГЕБ захищає мозок від шкідливих речовин, які циркулюють у кровоносному руслі, та, водночас, забезпечує його необхідними речовинами для функціонування мозкових структур.

Дослідження останніх років вказують на те, що дисфункція ГЕБ є невід'ємною рисою багатьох неврологічних захворювань, включаючи епілепсію. Але зв’язок між ураженням ГЕБ та виникненням судом  в даний час вважається дилемою «курки і яйця». Клінічні дослідження і дані пацієнтів демонструють судинні пошкодження, а особливо відкриття ГЕБ в епілептогенних ділянках мозку, але що було первинно – виникнення нападів чи порушення ГЕБ – це питання.

У своєму дослідженні науковиця звернула увагу на тромбін, відомий як фактор згортання крові. Вона продемонструвала, що концентрація тромбіну значно збільшується в тканині мозку після експериментально індукованого епілептичного статусу (ЕС). У сукупності дані дослідження говорять також про важливу роль протеазоактивовного рецептора 1 (ПАР1) у синаптичних та поведінкових змінах, спричинених ЕС, і дають нове розуміння клітинних механізмів, що лежать в основі порушень поведінки, пов'язаних з епілепсією. 

Було проведено експериментальне дослідження впливу селективного антагоніста ПАР1 на збудливу поведінку щурів з ЕС. Отримані дані вказують на те, що блокування ПАР1 призводить до нормалізації емоційної збудливості щурів у латентній стадії формування скроневої епілепсії в літій-пілокарпіновій моделі епілептичного статусу. Таким чином, у дослідження було вперше продемонстрували ефект блокування ПАР1 на емоційну збудливість на ранніх етапах формування епілепсії.

Було також заслухано й обговорено доповідь академіка НАН України Ярослава Яцківа«Про виконання Цільової комплексної програми НАН України «Створення та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України» на 2016–2020 роки».

Ця програма передбачала підготовку і випуск книжкових видань у межах одинадцяти книжкових проєктів, а також функціонування Програми підтримки журналів НАН України.  

Протягом останніх п’яти років тривала підготовка і випуск видань з шести енциклопедичних та словникових проєктів, видано 257 назв наукових книг. За Програмою підтримки журналів за 2016–2020 роки вийшло у світ 1080 випусків 46 назв, сукупний тираж понад 127 тис. примірників. При цьому надано майже 6 тис. цифрових ідентифікаторів DOI.

Сьогодні НАН України та її установи є офіційними засновниками 347 наукових періодичних журналів і збірників. З них на 08.12.2020 до Переліку наукових фахових видань України включено: категорія А – 50, категорія Б – 122. У широковідомих наукометричних базах даних присутні: у Web of Science Core Collection – 35, у Scopus – 44. Решту видань включено до інших міжнародних і вітчизняних агрегаторів.

Також програма передбачала організацію спеціалізованих інтернет-ресурсів наукових журналів на базі установ НАН України.

Заслухавши та обговоривши доповідь, Президія НАН України відзначила важливість та актуальність отриманих результатів для подальшого розвитку видавничої справи НАН України і прийняла рішення започаткувати нову Цільову комплексну програму НАН України «Наукові основи функціонування та забезпечення умов розвитку науково-видавничого комплексу НАН України» на 2021–2025 роки.

Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.

Зокрема, було заслухано доповідь президента НАН України та голови наукової ради Цільової програми наукових досліджень НАН України «Фундаментальні дослідження з фізики високих енергій та ядерної фізики (міжнародна співпраця)» академіка Анатолія Загороднього.

Головною метою Програми був подальший розвиток в інститутах Академії фундаментальних досліджень з фізики високих енергій та ядерної фізики – галузях науки, де сьогодні серйозне просування вперед можливе тільки на шляху приєднання до визнаних міжнародних наукових колективів. 

Програму успішно виконували провідні установи НАН України, які тісно співпрацюють з Європейською організацією з ядерних досліджень (ЦЕРН), а саме: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», інститути ядерних досліджень, теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова, сцинтиляційних матеріалів, прикладної фізики, електрофізики і радіаційних технологій.

Вчені Академії брали участь у теоретичних дослідженнях, підготовці, проведенні та обробленні результатів фізичних експериментів ЦЕРН, у тому числі з використанням грід-технологій. Українські науковці долучилися до отримання найновітніших експериментальних даних і стали рівноправними співавторами нових відкриттів. Це стосується як внеску України у підтримку роботи детекторів Великого адронного колайдера та вдосконалення програмного забезпечення експериментів, так і безпосередньої участі фахівців академічних установ в обробленні з використанням сучасних комп’ютерних технологій результатів експериментів колаборацій ЦЕРН: CMS, ALICE і LHCb.

Після обговорення доповіді, Президія НАН України відзначила ефективність виконання Програми і значний внесок українських учених у проведення досліджень Європейським центром ядерних досліджень та прийняла рішення започаткувати нову Цільову програму наукових досліджень НАН України «Участь в новітніх міжнародних проєктах з фізики високих енергій та ядерної фізики» на 2021–2023 рр.

Також було заслухано інформацію про результати оцінювання та державної атестації наукових установ НАН України. 

Так, протягом 2016-2020 років проведено оцінювання ефективності діяльності 150 наукових установ НАН України. З них категорію «А» отримали 119 установ (79%), категорію «Б» – 30 установ (20%), категорію «В» – 1 установа.

У 2020 році 176 наукових установ НАН України пройшли чергову державну атестацію, яку здійснювало Міністерство освіти і науки України. За результатами цієї державної атестації, 103 установи Академії (майже 59%) віднесені до першої класифікаційної групи, 70 установ (майже 40%) – до другої класифікаційної групи. 3 установи НАН України з низькими атестаційними оцінками – Український степовий природний заповідник, Луганський природний заповідник та Центр практичної інформатики – потрапили до третьої класифікаційної групи.

Загалом результати оцінювання ефективності діяльності у 110 наукових установ Академії (73 %) збіглися з атестаційними оцінками Експертної комісії з проведення державної атестації наукових установ.