На початку грудня в Європі презентували друге видання «Атласу гніздових птахів». Попри майже цілковиту відсутність уваги до нього з боку широкого загалу, вихід цієї книги — безпрецедентна й важлива подія. По-перше, атлас став найбільш вичерпним й актуальним джерелом інформації про популяції птахів, що гніздяться в Європі. В буквальному сенсі цього слова він буде настільною книгою професійних орнітологів, а також усіх, хто цікавиться птахами та їхньою охороною впродовж наступного десятиліття. По-друге, створення атласу стало результатом одного з наймасштабніших проєктів громадянської науки (citizen science). Це означає, що важливу роль у ньому зіграли люди, які не займаються наукою професійно. Йдеться про бьордвотчерів — ентузіастів, що спостерігають за птахами у природі заради задоволення чи «спортивного інтересу». Без них цей проєкт був би неможливим, адже професійних орнітологів недостатньо, щоб зібрати всю інформацію на величезній території Європи.
Орнітологиня Наталя Атамась, яка також брала участь у роботі над атласом, розповідає, що бьордвотчери сьогодні є майже по всій Україні, здебільшого у великих містах. Один із великих осередків — Львів. Чисельність його зросла завдяки потужній спільноті професійних орнітологів.
Значну роль в розвитку бьордвотчерського руху зіграв проєкт BirdID, започаткований Університетом Норд (Nord University, Норвегія). У його межах українські фахівці, серед яких були Наталя Атамась та Ганна Кузьо, вчили усіх охочих розрізняти види птахів, а також давали основи інших навичок, якими має володіти бьордвотчер.
Наталя Атамась поки чекає, коли придбаний нею в Європі примірник нового атласу доставить «Укрпошта». Але каже, що попередні висновки можна вже робити з доповідей, які пролунали на презентації видання. Усього в Європі гніздують 596 видів птахів. Порівняння з першим атласом показує, що чисельність 35% видів збільшилася, а 25% — зменшилася. П’ять видів за цей час зникли, але з’явилися чотири нові. Непогано почуваються види, що мешкають у лісі та внутрішніх водоймах. А гірські види й ті, що живуть на відкритих просторах, навпаки — значно гірше. Дуже помітно, що охорона птахів дає позитивні результати. Деякі тенденції були цілком передбачуваними, їх нескладно пояснити. Наприклад, ареали більшості видів переміщуються на північ із середньою швидкістю один кілометр на рік. Для окремих видів це означає, що межі їхніх ареалів з 1980-их років змістилися на сто і більше кілометрів. Очевидно, головну роль у цьому процесі відіграє глобальне потепління, хоча й інші фактори (такі, як зміна природного середовища) нікуди не зникли. Але водночас є багато видів, чиї ареали рухаються навпаки — у південному напрямку. І це вже пояснити дещо складніше. Щоб зрозуміти причини зміни ареалу або чисельності виду в кожному конкретному випадку, потрібно досліджувати його глибше.
Завдяки атласу тепер ми знаємо, що в Україні гніздують 276 видів птахів. У 2017-му були зареєстровані три нові для нашої країни види. Це єгипетська чапля, шуліка рудий та фламінго рожевокрилий. Україна лишається осередком для видів, чисельність яких в інших європейських країнах скорочується або вони там зникли, — мухоловки білошийої та очеретянки прудкої. Це європейські ендеміки — види, які не мешкають більше ніде у світі.
На основі даних, зібраних для європейського атласу, Українське товариство охорони птахів (УТОП) підготувало український національний атлас гніздових птахів, як це зробили інші країни. Він майже готовий і, як запевняють в УТОПі, буде виданий у 2021 році. На відміну від європейського видання, де найсвіжіші дані датуються 2018 роком, у національний атлас оновлення вносилися аж до вересня цього року.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією ресурсу «Громадське»