11 січня 2021 року виповнилося 30 років Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України.
Інститут було створено в 1991 році на базі Відділення сорбції і тонкого неорганічного синтезу та спеціального конструкторсько-технологічного бюро з експериментальним виробництвом Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України (розпорядження Ради міністрів УРСР від 11.01.1991 №7). Директором Інституту призначили академіка НАН України В.В. Стрелка, який очолював його впродовж 26 років, а згодом до останніх днів життя був Почесним директором та радником при дирекції Інституту.
В 1990 році постановою Ради Міністрів УРСР від 23.08.1990 №228 Інститут було включено до переліку об’єктів АН УРСР, будівництво яких проводилось за рахунок коштів Мінчорнобиля, а в 1997 році було здано в експлуатацію першу чергу цього будівництва.
Сьогодні Інститут посідає провідні позиції у світовій науці в галузі синтезу, вивчення та практичного застосування спеціалізованих вуглецевих, неорганічних, композиційних сорбентів та каталізаторів. У науковому доробку Інституту – неорганічні іоніти для глибокого очищення складних розчинів від небажаних домішок, насамперед від важких металів і широкого спектра радіонуклідів, нові різновиди індивідуальних та гібридних вуглецевих сорбентів для енергонакопичувальних систем, сорбенти медичного застосування, а також селективні каталізатори для переробки відновлювальної сировини.
Наукова діяльність Інституту зосереджена на проведенні фундаментальних досліджень у галузі фізичної хімії, зокрема з питань адсорбції, каталізу, медичних аспектів розроблення та використання сорбційних методів та технологій, проблем збереження довкілля, енергонакопичувальних технологій.
Основними напрямами наукової діяльності Інституту є:
- розвиток теорії, селективної сорбції, наукові основи синтезу сорбентів з заданими властивостями;
- розроблення спеціалізованих сорбентів, а також сорбційних методів і технологій для медицини (ендоекологія) та охорони навколишнього середовища;
- створення нетрадиційних каталізаторів і каталітичних процесів переважно на основі використання відновлювальної сировини;
- дисперсні матеріали для енергонакопичувальних систем.
Велика кількість робіт Інституту знайшла своє практичне застосування. Зокрема, створено вуглецеві сорбенти медичного призначення, неорганічні іонообмінники для вилучення радіонуклідів та важких металів, ефективні каталізатори для актуальних процесів переробки поновлювальної сировини, суперконденсатори та гібридні електрохімічні системи тощо.
Серед найважливіших науково-технічних розробок останніх років, які знайшли практичне застосування, можна виділити такі:
у галузі медицини
- вуглецевий гемосорбент «Карбон» нового покоління для виведення уремічних токсинів з організму пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Проведено медико-біологічну оцінку та клінічні випробування сорбційних колонок для очищення крові поза організмом «ГЕМОСБЕЛ-К», споряджених вуглецевим гемосорбентом «КАРБОН»;
у галузі екології
- оксидні сорбенти для вилучення іонів важких металів і радіонуклідів (137Cs, 90Sr, 238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Am, U(VI));
- cорбційно-коагуляційний метод очищення рідких радіоактивних відходів, який апробовано на об’єкті «Укриття»;
- дослідно-промисловий проникний реакційний бар’єр для запобігання радіоактивному забрудненню підземних вод на хвостосховищі відходів уранового виробництва СГЗК в м. Жовті Води (спільно з ДП Укр НДПРІ промтехнології Міністерства енергетики та вугільної промисловості України);
у галузі хімічної промисловості
- нові технології одержання етилацетату, н-бутанолу та 1,1-діетоксиетану з біоетанолу та новий НРРОа процес одержання пропіленоксиду (ПО) (спільно з ТОВ «Виробнича група Техінсервіс»). У червні 2020 року здійснено запуск НРРОа установки (2000 тонн ПО/рік) на ТОВ «Карпатнафтохім» в м. Калуш.
- нетрадиційні способи (механохімія, сонохімія, іонна імплантація) одержання нових високоефективних каталізаторів окиснення органічних сполук та домішок органічних речовин у воді;
у галузі енергетики
- універсальні накопичувачі електроенергії: суперконденсатори та їх гібриди з акумуляторами, що забезпечують високу питому потужність (до 25 кВт/кг) з низькою тепловтратою;
у галузі сільського господарства
- біосорбційний композит «Грандетокс» для очищення ґрунту від пестицидів, який апробовано в польових умовах на посівах кукурудзи та цукрового буряку.
Своє 30-річчя Інститут зустрічає згуртованим науковим колективом, до якого входять 6 докторів наук, у тому числі 3 члени-кореспонденти НАН України та 31 кандидат наук. Поряд із авторитетними вченими працюють талановиті молоді науковці, які неодноразово одержували наукові гранти на проведення наукових досліджень та закордонні стажування, стипендії Президента України та НАН України.
Про оригінальність та рівень наукових досліджень установи свідчать наукові публікації у високорейтингових міжнародних наукових журналах, численні міжнародні та вітчизняні патенти.
За результатами державної атестації наукових установ у 2020 році Інститут віднесено до першої кваліфікаційної групи з рейтинговою оцінкою 4.35.
Вчені Інституту підтримують плідні творчі стосунки з колегами багатьох українських закладів вищої освіти та академічних установ, відомими науковими центрами та фірмами ближнього та далекого зарубіжжя. У рамках такої співпраці координуються спільні дослідження з іноземними установами та активно залучається до їх виконання обдарована молодь – студенти й аспіранти.
Нині одним із головним завдань Інституту є збереження наукового кадрового складу – як висококваліфікованих науковців, так і молоді.
З метою забезпечення наступності поколінь Інститут багато років готує молоді наукові кадри і здійснює підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «Хімія», спеціалізація «Фізична хімія», на що має ліцензію Міністерства освіти і науки України.
За інформацією Відділення хімії НАН України